ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Американський провал. Чому ніхто не купує застави НБУ?

НБУАмериканські майданчики рік готували застави Нацбанку по кредитах рефінансу до продажу і провалилися. Але не зі своєї вини.

НБУ і Фонд гарантування вирішили відмовитися від послуг американських торгових майданчиків FFN і DebtX, які протягом останнього року займалися продажем застав Нацбанку за кредитами рефінансування, виданих українським банкам в період з 2008 по 2014 роки.

Всі застави – це права вимоги за кредитами, а не реальне майно. З них Нацбанк сформував два пула активів на 810 і 600 млн грн відповідно. Обидва аукціони з їх продажу провалилися через занадто високу стартову ціну виставлених лотів.

НБУ така ситуація не задовольнила. Остаточне рішення правління регулятора ще не прийняло, але в Фонді кажуть, що в НБУ згодні відмовитися від американців на користь роздрібних продажів цих активів через систему Prozorro.

Чому у американських майданчиків нічого не вийшло в Україні?

Американці приводять українців

Особливих претензій до роботи FFN і DebtX ніхто не пред’являє. У Фонді через провал аукціонів взагалі не переймаються і навіть навпаки: завдяки американцям вдалося привернути увагу іноземних інвесторів до українського NPL-ринку (non-performing loans – непрацюючі кредити), вважає директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

На практиці увага іноземців до українських активів – це в цілому (за двома аукціонам) 15 суб’єктів. Більша половина серед них – українські компанії, частина з яких діяла від імені іноземних покупців через юридичні складнощі покупки українських кредитів нерезидентами.

За даними джерела в Нацбанку, на торги 19 вересня, які організовувала українська дочка компанії First Financial Network, зареєструвалося 12 інвесторів: 8 українців, 2 американських і 2 британських претендента.

“Сам процес був прекрасно організований, це можна вважати проривом в підході ФГВФО і НБУ в частині продажу активів, – говорить Руслан Кильмухаметов, директор групи ICU, яка теж заявляла про плани брати участь в “американських” аукціонах, – по-перше, обидві площадки при участі консультантів з казначейства США проводили активний маркетинг портфелів, зустрічаючись з великими українськими та іноземними інвесторами, по-друге, всі матеріали кредитних справ були оцифровані, що дозволило нам працювати віддалено”.

ICU теж не зовсім самостійно проявила ініціативу щодо приєднання до торгів. За словами Кільмухаметова, за кілька місяців до першого аукціону (обидва були намічені на кінець вересня) групу до участі в тендерах запросили представники НБУ та Фонду гарантування.

Імена інших потенційних учасників аукціонів не розкриваються. Торги проходили в закритому режимі – за словами співрозмовника в НБУ, списки інтересантів відомі тільки самим організаторам, тобто безпосередньо американським майданчикам.

Дивні ціни

У будь-якому випадку, жодного з них пропозиція Нацбанку не вразила: ринок в цілому відреагував на нього дуже погано, а ціни, запропоновані покупцями, виявилися в кілька разів нижчими за стартову, говорить Костянтин Ворушилін.

“Якість активів, запропонованих до продажу не була високою, хоча і не було дуже вже й поганою, – розповідає Руслан Кильмухаметов. – просто потрібно розуміти, що ми говоримо про продаж проблемних активів, які в більшості випадків є “квитками на війну”, а ступінь захисту прав кредиторів в Україні всім відома”.

Ціну на обидва лоти встановлювали незалежні оцінювачі, а узгоджувало – правління НБУ. З одного боку, дисконт і в тому і в іншому випадку був досить помітним: перший пул вартістю 600 млн грн продавався за 9,2% від номіналу (загальна заборгованість по ньому – 6,54 млрд грн). Другий лот був оцінений вище – в 11,4% від балансової вартості. Але для ринку це все одно виявилося занадто дорого.

“Навіть діючі банки продають свої портфелі з наповненням не більш 5-6%, хоча у них активи більш якісні, – зазначає Костянтин Ворушилін. – Зараз ми хоча б зрозуміли, як наші та іноземні інвестори взагалі оцінюють застави Нацбанку”.

У підсумку, у випадку з американськими майданчиками Нацбанк потрапив в подвійний глухий кут: для локального покупця такі ціни – це занадто дорого. Іноземного інституційного інвестора портфелі об’ємом нижче $200 млн не цікавлять, каже співрозмовник з Нацбанку.

“Американські майданчики не тільки займалися організацією торгів, але ще і консультували нас, – розповідає він. – крім мінімальних обсягів портфелів для західного інвестора важлива якість застав: найкращі об’єкти з цієї точки зору – це комерційна нерухомість”.

В пулах Нацбанку (в перерахунку на долари їх вартість становила $22,6 і 30,5 млн) такі активи були. З самого примітного – окремі магазини рітейлерів “Сільпо” і “Вопак”, торгові центри (наприклад, частина київського “Арена Сіті”), санаторії та готелі (Royal Grand Hotel по вул. Богдана Хмельницького в Києві) та ін.

З іншого боку, в лотах були і відверто складні об’єкти, такі як цукрові заводи, газопроводи, елеватори разом з обладнанням і транспортом, квартири в зоні АТО, фізичний доступ до яких утруднений, через що зробити їх об’єктивну оцінку покупцеві дуже складно, зазначає співрозмовник з НБУ. За його словами, в особливо важких ситуаціях американські майданчики доходили до того, що просто фотографували об’єкти з дронів.

Торги на американських майданчиках проходили за принципом English Forward – класика з грою на підвищення, через що організатори аукціонів за замовчуванням не могли прийняти більш низькі пропозиції потенційних покупців.

Зайти в систему

Хоча і послуги на зразок фото об’єкта з коптера українські біржі, що працюють в системі Prozorro, не роблять, від продажів через американців у Фонді пропонують відмовитися. Таке рішення вже прийняла дирекція ФГВФО, на наступному тижні його має затвердити правління НБУ.

“Ми вже розбили застави Нацбанку на 88 окремих лотів і будемо продавати їх в роздріб за принципом голландських аукціонів в рамках Prozorro, – говорить заступник голови Фонду гарантування Світлана Рекрут, – Від НБУ попередню згоду ми вже отримали”.

Жодного аукціону за голландською системою в Фонді ще не проводили – перша спроба, де будуть продаватися активи банків, у яких закінчується п’ятирічний термін ліквідації (Таврика, Ерде, Даніель) відбудеться 30 жовтня. Торги проходитимуть в рамках одного дня з поступовим зниженням ціни від балансової вартості до 20% від номіналу. Якщо покупців на конкретний актив не знайдеться, вони будуть заново відправлені в пул.

Коли почнуться продажі активів НБУ та в якому вигляді це буде, у Фонді точно сказати не можуть: до сих пір регулятор брав окреме рішення по кожному конкретному активу (деякі з них вже торгуються в системі Prozorro), що дуже сильно уповільнює процес, зазначає Костянтин Ворушилін . Як буде зараз – питання поки відкрите.

“Ми говоримо, візьміть наш варіант, для цього достатньо прийняти всього одну постанову НБУ, – говорить Ворушилін. – Але поки кожен раз їм потрібно приймати окрему постанову, через що ми втрачаємо дуже багато часу”.

У будь-якому випадку, продовжувати американський проект Фонд і НБУ поки не мають наміру. У ФГВФО пропонують обом майданчикам підключитися до системи Prozorro і працювати там нарівні з українськими конкурентами. Фонд уже анонсував приєднання до неї двох великих європейських фінкомпаній, розповідає директор департаменту консолідованих продажів Фонду Тарас Єлейко.

Ця ініціатива викликає певну розбіжність з попередньою риторикою Фонду та НБУ. До цього основною причиною того, чому американці повинні працювати з активами Нацбанку на правах ексклюзивності (АМКУ навіть почав з цього приводу розслідування), чиновники називали технологічні відмінності між системами DebtX-FFN і Prozorro і серйозні інвестиції, які американці вклали в підготовку аукціонів в Україні.

“Вони самостійно формують віртуальні кімнати даних, роблять дью-ділідженс активів, – розповідає співрозмовник в НБУ. – Українські майданчики ніяких маркетингових зусиль для продажу не прикладають, вони отримують гроші просто за те, що покупець, по суті, випадково вийшов на актив через них, а не когось іншого”.

У проекті з американцями брала участь лише десята частина підзалогових активів Нацбанку, говорить Костянтин Ворушилін. Всього за непогашеним рефінансуванням банків-банкрутів НБУ володіє кредитними портфелями на 120 млрд грн. Поки з них НБУ не продав нічого.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами