Реєстрація офшорних компаній: на що звернути увагу

Українські підприємці знають, що на батьківщині вести бізнес важко: податкове навантаження часто буває непомірно велике, страхові внески збільшуються (а для індивідуальних підприємців останнім часом вони стали просто непідйомними), економічна ситуація залишає бажати кращого. Замовлення услуги по регистрации фірми в юрисдикції іншої країни іноді видається оптимальним варіантом, що дозволяє забезпечити своїй справі стабільний розвиток.

Очевидно, що офшорні компанії – це шлях до економії серйозної суми, яку довелося б в іншому випадку виділити на відрахування в бюджет. Оподаткування за пільговою системоюв наші дні успішно застосовується в більш ніж 60 державах. Українці вважають за краще довіряти таким офшорам, як Сейшели, Багами, Сінгапур, Віргінські острови, Беліз, Панама і Бермуди.

Де краще зареєструвати офшор?

Досвідчений бізнесмен розуміє: реєстрація офшорних компаній вимагає ретельного вивчення варіантів розміщення майбутнього бізнесу. Міністерство фінансів Україні має власний списком зон, де діє спрощена система стягування податкових платежів. Згідно з цим переліком і проводяться виплати дивідендів компаніям.

Мається добірка особливих економічних зон і у Нацбанку, при цьому юрисдикція може відноситися до одного з трьох типів. Отже, це може бути:

• класичний офшор (Кіпр, Коста-Ріка, Ліван, Багами, Шрі-Ланка, Бермуди і так далі);
• оншор, тобто зона високої довіри (Мальта, Швейцарія, Ірландія, Сінгапур і ряд інших);
• неблагонадійна зона (наприклад, Маршаллові острови, Ліхтенштейн, Ліберія, Андорра).

Зрозуміло, що краще провести реєстрацію офшорної компанії в країнах з перших двох груп: це збереже від виникнення деяких проблем. Не виключено, наприклад, що банк просто відмовить у відкритті рахунку або ж видачі кредиту організації, зареєстрованої в країні з «чорного списку».

Запорука успішної реєстрації офшорної компанії

У кожній державі діють специфічні вимоги, яким повинні відповідати офшорні компанії. Новачкові в цій справі бажано звернутися до досвідчених консультантів або ж придбати готове підприємство. В одних країнах слід звертати увагу на мінімальне обов’язкове число директорів, в інших – на порядок ведення та здачі звітності, а в третьому – на склад акціонерів.

Нюансів, насправді, куди більше, і керівнику необхідно враховувати їх усі. Важливо орієнтуватися на те, що виявиться вигідним для бізнесу, і не відмовлятися від допомоги фахівців.