ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Що втрачають українські металурги від закриття мексиканського ринку?

металМексиканська влада знову огородила свій ринок від української товстолистової сталі. У кращі часи наші металурги отримували від продажів цієї продукції в Мексику близько $ 50 млн щорічно.

Минулого тижня в міністерстві економіки Мексики закінчили розслідування щодо ввезення в країну плоского прокату з вуглецевої сталі, виробленого в Росії та Україні. Постачальники цієї продукції ухиляються від сплати мита, яке було введено ще за результатами антидемпінгового розслідування в 2005 році. Для російської товстолистової сталі її розмір тоді був встановлений в 36,8%, української – 60,1%.

За підсумками нинішнього розслідування мексиканська влада по суті задовольнила скаргу свого виробника сталі – Altos Hornos de Mexico (AHMSA). Представники цієї компанії заявляли, що українські та російські метпідприємства після введення зазначених загороджувальних заходів почали мінімально легувати бором сталевий лист, призначений для поставок на ринок Мексики. Фізико-хімічні властивості продукції від такого легування не змінювалися, але вона вже класифікувалась при митному оформленні за іншими товарними кодами, що давало змогу не сплачувати мито.

Після недавнього рішення влади Мексики ця уловка вже неможлива.

Український інтерес на сталевому ринку Мексики

Мексиканське розслідування охоплювало період поставок з 2010 по 2012 роки. У резолюції від 8 січня по ньому вказується, що весь цей час обсяг імпорту плоского прокату з борованої вуглецевої сталі з Росії та України неухильно зростав. Дані українських галузевих експертів частково підтверджують цей висновок.

Віце-президент консалтингової компанії RCG Олександр Сірик каже, що своїм рішенням уряд Мексики розширив сферу дії попереднього антидемпінгового розслідування кодом 7225.40 (стосується прокату, легованого бором). «У 2012 році загальний експорт металопрокату за цим кодом з України склав близько 425 тис. тонн. Частка мексиканського ринку в українських поставках за вказаним кодом традиційно не перевищувала 10%, але в той рік майже досягла 14% », – деталізує експерт.

У держпідприємстві «Укрпромзовнішекспертиза» (УПЕ) стверджують, що після 2010 року, коли поставки товстого листа з України в Мексику впали до нуля, в 2011-2012 роках обсяги його експорту в цю латиноамериканську країну росли швидкими темпами: 39,7 і 85,1 тис. тонн відповідно. І в 2012 році частка України на імпортному ринку товстого листа Мексики зросла до 11%. «Проте в 2013-му поставки знову припинилися, одноразово склавши в березні лише 2,6 тис. тонн», – зазначає експерт УПЕ Олег Гнітецький.

Схожі цифри наводить аналітик ІК Eavex Capital Іван Дзвінка. І уточнює, що постачання українського листового прокату в Мексику в період розслідування не перевищували 0,4% від загального експорту вітчизняної сталі в 2011 році. А за десять місяців минулого року, за його розрахунками, поставки українського плоского прокату на мексиканський ринок зайняли всього 0,01% у загальній структурі вітчизняного сталевого експорту за той же період.

Як видно, про яку-небудь значущу роль мексиканського ринку для чорної металургії України в цілому говорити не можна. Загальний експорт вітчизняної сталі в 2012-му перевищив 23 млн тонн, на тлі чого наші «мексиканські поставки» фактично невиразні. Але інтереси окремих метпідприємств країни таке рішення уряду Мексики все ж торкнеться.

Мексиканське упущення Тарути і Ахметова

У документі мексиканського міністерства вказується, що в розслідуванні брали участь представники Metinvest International SA. Ця компанія входить до складу гірничо-металургійної групи «Метінвест» Ріната Ахметова і Вадима Новінського. Які аргументи на захист своєї позиції висували в українській групі, в «Метінвесті» до моменту публікації матеріалу дізнатися не вдалося. Статистика, втім, наводить на думки, що в цьому розслідуванні компанії Ахметова і захищати-то було майже нічого.

За даними Eavex Capital, з 40 тис. тонн українського плоского прокату, експортованого в Мексику в 2011 році, 30 тис. тонн припало на продукцію метпідприємств іншої групи – «ІСД» Сергія Тарути, Олега Мкртчана і кількох російських інвесторів. У 2012 році її частка в постачаннях вітчизняної листової сталі на мексиканський ринок становила 61 тис. тонн із загальних 85 тис. тонн. «Але вже в 2013 році« ІСД “не поставляв дану продукцію в Мексику. Весь незначний обсяг експорту (менше 3 тис. тонн – Ред.) тоді припав на «Метінвест», – розповідає аналітик цієї інвесткомпанії.

Експерт УПЕ уточнює, що санкції влади Мексики (у вигляді компенсаційного мита) зачіпають інтереси ММК ім. Ілліча з групи «Метінвест» і Алчевського меткомбінату корпорації «ІСД». Частка першого підприємства в постачаннях товстого листа на ринок латиноамериканської країни в 2012 році становила 28,3%, другого – 71,7%.

Що втрачають ці компанії?

На загальному тлі експортних продажів української сталі (за 2012 валютна виручка в секторі перевищила $ 15,3 млрд) фінансові упущення наших металургів від закриття мексиканського ринку товстого листа будуть незначними. «У кращі роки – 2006-й і 2012-й – частка мексиканського ринку в структурі українського експорту товстого листа становила 2,4% і 2,9%. Для таких обсягів продажів при поточних котируваннях на товстий лист ціна питання становить близько $ 47 млн », – підраховує Олег Гнітецький. «Якщо виходити з обсягів експорту 2013 року, то фінансові втрати невеликі – не більше $ 3 млн на рівні виручки. Якщо відштовхуватися від поставок-2012, то втрати складуть $ 55-60 млн », – наводить свої розрахунки Іван Дзвінка.

Технічний обхід антидемпінгу

Обидві наведені оцінки стосуються сценарію з повним припиненням поставок українського товстого листа на мексиканський ринок. Але іншого варіанту експерти і не вбачають; на їх думку, розширене мексиканцями мито наші метпідприємства не поборють. «Оскільки рентабельність у металургійному бізнесі – вертикально-інтегрованому – складає на даний момент в хороших випадках близько 20%, то 60% митає загороджувальним», – констатує аналітик ІК Concorde Capital Роман Тополюк.

«При поточному рівні експортних цін на товстолистовий прокат таке мито призводить до подорожчання доставленої в Мексику української продукції майже на 350 $ / тонна», – конкретизує Олександр Сірик. За його словами, в даний час середня ціна при експорті вітчизняного товстого листа складає 530-560 $ / тонна на умовах FOB порти Чорного моря. Внутрішні мексиканські ціни на цю продукцію, за інформацією «Укрпромзовнішекспертизи», знаходяться в межах 850-870 $ / тонна з доставкою. При таких цінових параметрах мито «повністю закриває можливості поставок з України», погоджуються з колегами в УПЕ.

Ця «мексиканська історія» становить інтерес і в іншому своєму аспекті. За кризові роки українські меткомпанії з успіхом перейняли досвід тих же китайських конкурентів, які, свого часу, активно практикували різні технічні способи обходу антидемпінгових заходів. У тому числі і за допомогою мінімального легування сталі бором.

«Зараз така практика поширена на металургійному ринку. Але подібне рішення працює лише до моменту, поки внутрішні виробники не виявлять зростання імпорту на своєму ринку », – підкреслює представник RCG. Як це, власне, і вважали за необхідне побачити в мексиканській AHMSA, де кілька років тому встановили новий товстолистовий стан річною потужністю мільйон тонн.

 

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами