ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Нацбанк – друкує, економіка – падає

НацбанкВ Україні монетарна база за в минулому році збільшилася на на 11,5%, що більш ніж у три рази перевищує приріст за аналогічний період 2012 року.

Нацбанк вже вийшов за рамки своєї грошово-кредитної політики на 2013 рік, що передбачає збільшення обсягу грошей в обігу на 6-8% за підсумками року. Основні індикатори прискореної емісії – споживча інфляція та знецінення гривні – поки у стані рівноваги, але чи не стане ця рівновага затишшям перед бурею?

Міжнародні експерти такий крок України не схвалюють. «За 8 місяців минулого року портфель ОВДП (облігацій внутрішніх державних позик) у Нацбанку виріс на 34%, що говорить про те, що Нацбанк фінансує бюджет за рахунок додаткової емісії», – озвучила позицію Світового банку економіст Анастасія Головач.

За оцінками експертів СБ (світового банку), дефіцит держбюджету України, який у два рази перевищує тогорічний, фінансується за рахунок внутрішніх джерел, причому більш дорогих, ніж кошти міжнародних фінансових організацій.

Вітчизняні експерти поки спокійно ставляться до факту прискорення роботи «друкарського верстата». Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко оцінює додатковий обсяг грошей в обігу як незначний. «Зростання монетарної бази, фактично – емісія гривні, з початку року склала усього 11,5%. Це жахливо мало, і як результат, немає інфляції, і ВВП падає. Для зростання ВВП монетарна база повинна зростати хоча б на 30%», – вважає експерт.

За його словами, у 2004-2007 роках зростання емісії становило 40-45%, що стимулювало зростання інфляції, заробітних плат і розвиток бізнесу.

Зрозуміло, наша країна може залучити необхідні ресурси на зовнішніх ринках, і дуже сподівається на отримання кредиту від МВФ. Але зовнішній борг завжди потрібно віддавати, простіше «перехопити» на внутрішньому ринку. Зрештою, потім можна розрахуватися фінансовими векселями, або рефінансувати виплати за рахунок продажу нових облігацій. До 30 жовтня з 236,6 млрд грн облігацій, що перебувають в обігу, 60% лежать у портфелі Нацбанку, а левова частка залишилася, як стверджують аналітики боргового ринку, у портфелях «дружніх» банків. Ринок держоблігацій в Україні існує для НБУ і певного кола банків, тому їх розміщення зводиться до перекладання грошей «з кишені в кишеню».

Ціна залучення на внутрішньому ринку, на перший погляд вища, ніж у зовнішніх кредиторів. У той час як директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів України Галина Пахачук називає ставку за позиками на зовнішніх ринках у 10% неприйнятною, Нацбанк купує облігації Мінфіну під 14% річних. Але оскільки НБУ в рамках чинного законодавства перераховує отриманий прибуток до держбюджету в повному обсязі, такі позики для Мінфіну стають безкоштовними. Виходить, що позичати на внутрішньому ринку за такою схемою дешевше, ніж на зовнішніх ринках.

«Рецесія в економіці України триває вже понад рік. Традиційним монетарним інструментом, який використовується при економічних спадах, є політика «дешевих грошей», – зазначила у своєму коментарі директор департаменту фінансового консалтингу компанії Pro-Consulting Наталія Альварез. За її словами, таку політику зараз і реалізує НБУ.

«Верстат як бронепоїзд, він завжди працює. Те, що стало вимушеною реакцією на кризу 2008-2009 років, перетворюється на постійно чинне «емісійне вікно», – пояснив в інтерв’ю радник Президента України Роман Шпек.

Експерт називає Нацбанк новою галуззю економіки, по суті, єдиною, яка виконує план надходжень до держбюджету. «За 9 місяців регулятор виконав норму відрахувань до держбюджету на 135%, при цьому податкові органи – на 94%, митні – на 91%», – підкреслив Р. Шпек.

Національний банк не прокоментував запит щодо ситуації з прискореною емісією. Водночас, згідно з останніми даними за обсягами ОВДП у портфелі регулятора, покупки держоблігацій дещо знизилися, і приріст обсягів цих цінних паперів із початку року скоротився на 7 п. п. (процентних пунктів) – до 27%.

Експерти оцінюють це охолодження як тимчасове явище. «Мінфін трохи охолодив свій запал у плані розміщення ОВДП, оскільки це є загальновідомим каналом гривневої емісії. Немає жодних підстав вважати, що попит на ОВДП упав, оскільки держбанки і НБУ завжди готові підтримати уряд», – зазначив керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Надрукували і «сховали»

Основними негативними наслідками прискореної емісії традиційно є висока інфляція та знецінення національної валюти. Але Нацбанк поки жорстко контролює ситуацію на грошово-кредитному та валютному ринках, обіцяючи не допустити різких стрибків курсу і глибокої девальвації.

«Нацбанк бореться за прискорення економічного зростання. І це було б небезпечно, якби зростала інфляція», – сказав керівник і партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.
На думку експерта, таким чином відбувається угамування грошового голоду, що накопичився за 2011-2012 роки. «Коли почне зростати інфляція, тоді НБУ варто стримати швидкість грошової емісії», – додав Найман.

Можливо, з урахуванням нульової інфляції така кооперація Мінфіну і Нацбанку виправдана при нинішньому стані української економіки. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Сapital Сергій Фурса називає використовувану схему «кількісним пом’якшенням «по-українськи», за аналогією з США, де прискорена емісія вважається нормою.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Сергій Мамедов також вважає фінансування дефіциту держбюджету через купівлю ОВДП нормальною практикою, і як приклад наводить вже більш близьку нам за рівнем розвитку Росію. «Якщо ми проаналізуємо Росію, то близько 90% усіх облігацій там викупив Центробанк», – сказав банкір.

За його словами, необхідно «скористатися наявною ситуацією і максимально запустити економіку». Водночас, економічне зростання в країні поки не спостерігається. Падіння ВВП у третьому кварталі поточного року прискорилося до 1,5% у річному вираженні, при цьому економіка демонструє спад п’ятий квартал поспіль. Триває спад промислового виробництва, зовнішня торгівля залишається дефіцитною, а обсяги прямих іноземних інвестицій знижуються.
«Зростання монетарної бази не супроводжується відповідним зростанням інфляції, оскільки в Україні фіксується падіння ВВП, промислового виробництва. У таких умовах промислові підприємства не готові залучати кредити», – пояснив керівник аналітичного департаменту інвестиційної групи «Арт Капітал» Ігор Путілін.

Виходить, що надруковані гроші очікуваного зростання економіки поки що результату не дали.
«У нас зараз фінансова стабільність, але інструменти, якими досягнута ця стабільність, привели до скорочення темпів економічного зростання. Якщо оцінити номінальний ВВП цього року і порівняти його з плановим, то рукотворна діра в бюджеті складає близько 30 млрд грн. А чим заповнити? ОВДП, фінансові векселі, свіжа гривня… », – зазначає Р. Шпек.

На його думку, такий механізм ефективний, але тільки в короткостроковій перспективі, оскільки не стимулює економічне зростання, і його потрібно згортати. «Банки не кредитують, а уряд як пиловсмоктувачем збирає всю ліквідність із ринку на покриття дефіциту держбюджету. Гроші не встигають дійти до реального сектора економіки», – додав експерт.

Керівник відділу в компанії «Оттен Консалтинг» Оксана Кузюра підкреслює, що надруковані гроші «проїдаються» і не спрямовуються на розвиток економіки, модернізацію виробництва, що могло б стати поштовхом для зростання ВВП у майбутньому. «Наприклад, у США додаткова емісія спрямовується на формування резервів банків, що сприяє зниженню ставок за кредитами і дозволяє «запустити» економіку», – пояснює експерт.

Гроші в маси
Чи потраплять надруковані гроші на ринок, викликавши тим самим довгоочікуване пожвавлення, і коли це станеться?

Охріменко прогнозує активізацію роботи уряду щодо надання держгарантій, що дозволить розтягнути інвестиційні витрати держбюджету на кілька років і активізувати кредитування бізнесу. «Загальна сума держгарантій може скласти 35-40 млрд грн. Ці гарантії, у першу чергу, отримають і ряд металургійних підприємств, які будуть реконструйовані для зниження енергоспоживання, і сільськогосподарські підприємства, які будуватимуть теплиці в Західній Україні. Частина гарантій повинні бути надані Державній іпотечній установі і Молодіжному фонду для фінансування будівництва доступного житла», – сказав експерт.

Поки що обсяг держгарантій невеликий. За 4 місяці дії нового порядку їх надання він склав 6,5 млрд грн при планових 50 млрд грн, згідно з бюджетом на 2013 рік. «Навіть під держгарантії немає достатньої кількості якісних інвестиційних проектів. Ні позичальників, здатних обслуговувати кредити. Багато хто хоче отримати гроші в банку, але банк зобов’язаний оцінити можливості клієнта з повернення кредиту, оскільки несе відповідальність перед своїми вкладниками та акціонерами», – пояснив Р. Шпек.

Водночас, він не виключає, що в найближчі місяці активність з видачі гарантій держави прискориться. Серед галузей, які доцільно фінансувати, він називає банківський і фінансовий сектор, інформаційні технології, інфраструктуру, харчову промисловість. «Не можна будувати економіку на металургії та хімічній промисловості, які при низькому світовому попиті все одно споживають багато енергоресурсів високої вартості. Практика показує, що інвесторів, готових вкладати кошти в діючі потужності цих галузей, немає», – підкреслив Шпек.

Тренд прискореної емісії, як прогнозує Охріменко, швидше за все, в найближчі місяці продовжиться. «Не виключено, що НБУ буде рефінансувати кредити під держгарантії. Це буде реальною емісією гривні, але під цільові програми. У результаті, емісія може вирости на 30-40 млрд грн протягом майбутнього року», – прогнозує експерт.

На його думку, ці гроші, в першу чергу, підуть на фінансування будівництва, тому не вплинуть на роздрібні ціни, але можуть спровокувати зростання цін на промислові товари, такі як метал, цемент, будматеріали. «З 30-40 млрд грн на роздрібний ринок може потрапити не більше 10 млрд грн. Крім емісії під держгарантії, очікується емісія грошей для забезпечення збільшених пенсій і заробітної плати бюджетників, що може збільшити монетарну базу на 15-22 млрд грн», – вважає Охріменко.

Затишшя перед бурею

Держгарантії, монетарна база… – все це складно для розуміння пересічного українця. Так яким чином прискорена робота «друкарського верстата» позначиться на гаманцях громадян? Грошово-кредитна політика Нацбанку передбачає утримання інфляції в поточному і наступному році в межах 4-6%, і поки регулятору вдається виконувати свої обіцянки з солідним запасом.

Опитані експерти прогнозують відновлення зростання споживчих цін восени, але не вище 4%. Міжнародний валютний фонд і Світовий банк оцінюють інфляцію за підсумками року на рівні 5,9% і 8,7% відповідно, у разі підвищення вартості енергоносіїв для населення.

Останній раз зростання споживчих цін було зафіксовано в Україні у квітні 2012 року. За підсумками першого півріччя в порівнянні з початком 2013 наша країна демонструє найнижчий показник інфляції серед країн СНД, як і найнижчий показник зростання ВВП. Може дійсно, невелика інфляція є неминучою платою за пожвавлення економіки?

Охріменко прогнозує зростання цін у 2014 році на рівні 8% річних за рахунок прискореної емісії, при цьому саме зростання інфляції дозволить наростити обсяг надходжень до держбюджету по ПДВ та інших податків. «Інфляція на рівні нижче 10% тільки позитивно впливає на економіку України, стимулює бізнес до розширення виробництва і зростання заробітної плати. Тому цільова емісія і невелике зростання інфляції у 2014 році буде дуже навіть до речі», – вважає експерт.

Але чи є невисока інфляція ліками проти всіх українських хвороб?

Проблему бюджетного дефіциту в 30 млрд. грн. і зовнішніх боргів у 552 млрд. грн. в еквіваленті, з урахуванням обсягу соціально-захищених статей держбюджету і стану економіки, доведеться вирішувати не один рік.

Бюджет України на наступний рік поки розроблений тільки «на пальцях». Амбітні плани не виконуються, і питання адекватної оцінки своїх можливостей і зваженої бюджетної політики актуальне як ніколи.

Р. Шпек прогнозує дефіцит держбюджету за підсумками поточного року на рівні 4,7-5% ВВП при плановому показнику в 3,2% ВВП. Керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишин вважає, що рівень державного боргу на кінець 2013 року перевищив 40% ВВП, при плановому показнику в 30-31% ВВП.

Жарти закінчилися, треба встигнути все зважити, затвердити реальний план дій до того, як стабільність перетвориться на руїну.

Якщо ви хочете бути в курсі найсвіжіших новини України, то заходьте на сайт unn.com.ua. Тут ви зможете почитати актуальні новини дня: новини економіки, новини політики, новини спорту, кримінальні новини.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами