ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon У МВФ очікуються зміни – як це вплине на Україну?

місія МВФУкраїну відвідала місія МВФ – на порядку денному новий кредит для нашої країни. Проте мало хто замислюється, що майбутнє самого фонду овіяне таємницею. Вже з січня 2014 року країни, що розвиваються, завдяки перегляду квот і формули їх розрахунку, можуть отримати більше впливу в найбільшій світовій фінансовій організації. Таке масштабне реформування Фонду не може не позначитися на його взаєминах з Україною.

Із грязі у князі

Саме поняття «країни, що розвиваються» позначає групу держав, які хоча і відрізняються один від одного рівнем економічного розвитку, соціального захисту, культури, але об’єднані своєї несхожістю з високорозвиненим індустріальним Заходом. Визначальною ознакою «третього світу» став низький рівень доходів на душу населення і людського розвитку.

Пройшли роки, і ситуація змінилася: у числі слаборозвинених країн з’явилися динамічно «зростаючі держави», які претендують стояти нарівні з високорозвиненим «золотим мільярдом». До них зараховують Бразилію, Індію, Китай, Південну Африку, аравійські монархії, деякі країни Східної Азії і навіть Росію. Відносно стабільне політичне становище, вигідне географічне положення, наявність дешевої робочої сили, великий запас сировини, або рідкісних його видів, дозволили багатьом із них підвищити душовий дохід до рівня, порівнянного з розвиненими країнами, а іноді навіть такого, який перевищує його.

Вже у 2000 році три з десяти найбільших економік світу відносилися до таких країн – КНР, Індія, Бразилія. За обсягами ВВП, підрахованому на основі паритету купівельної спроможності валют, Китай вийшов на друге місце у світі, поступаючись лише США. Щоб перетворити економічну міць у геополітичний вплив, «зростаючі держави» об’єдналися у групу БРІКС, що складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки.

Ця «п’ятірка» і стала головним ініціатором реформування МВФ. Реформа передбачає збільшення частки у капіталі Фонду для групи країн, які швидко розвиваються, на 3,46 процентних пункту – до 14,18%. При цьому частка Китаю підросте з 2,94% до 6,39% і стане третьою за величиною після США та Японії. Частка Росії при цьому зросте на 0,22 пункти і складе 2,71%. Індія за часткою участі в капіталі фонду вийде на восьме, Росія – на дев’яте, а Бразилія – ​​на десяте місце.

До того ж країни групи БРІКС вимагають не тільки перегляду квот, а й наполягають на зміні формули їх розрахунку. Чинна формула являє собою середньозважене значення чотирьох змінних: ВВП (з вагою 50%), відкритості економіки (30%), економічної мінливості (15%) і золотовалютних резервів (5%).

«Відкритість» і «економічна мінливість» – дуже каламутні показники, які у розвинених країн мають максимальні значення, а у тих що розвиваються – мінімальні. Тому накопичені Китаєм, Індією і Росією міжнародні резерви, які в сукупності перевищили 4 трлн дол., ніяк не відбиваються на їхніх позиціях у Фонді.

Питання перерозподілу квот і голосів у МВФ, який Захід затято ігнорує, обговорюється вже кілька років на засіданнях «великої вісімки», а особливо на зустрічах «двадцятки» з 2009 року. Не став винятком і останній саміт G20, що проходив у Петербурзі в першій декаді вересня. Правда, лідери «двадцятки» чомусь обговорювали вже наступний, п’ятнадцятий перегляд квот Фонду на основі нової формули, тоді як не набрали ще чинності рішення з чотирнадцятого перегляду.

Битва за мільярд

МВФ проводить перегляд квот не рідше одного разу на п’ять років. Він може стосуватися як загальної величини капіталу Фонду, так і внесків країн. За час існування МВФ проводилося 14 переглядів квот. Рішення про останній перерозподілі Рада управителів затвердила на всіх рівнях ще у 2010 році, проте досі нова система не набула чинності, оскільки не пройшла ратифікації в парламентах ряду країн, в тому числі і у США.

Останній перегляд знаменний тим, що капітал Фонду повинен збільшитися на 100%, з 238,4 до 476,8 млрд СПЗ (спеціальних прав запозичення). У перерахунку це означає, що капітал МВФ зросте приблизно до 720 млрд дол. При цьому більше 6% квот буде відібрано у держав з надмірним представництвом і віддано на користь недостатньо представлених.

Оскільки рішення про розподіл 1,1% квот в інтересах країн, що розвиваються, прийняте у 2008 році, набуло чинності лише у березні 2011 року після ратифікації 117 країнами (85,04% від загального числа голосів у МВФ), передача 6% квот, очевидно, затягнеться на довгі роки.

Нагадаємо, що МВФ влаштований за принципом акціонерного товариства, в якому право голосу кожного учасника пропорційно його вкладенням. Квота у МВФ – це величина внеску країни у загальний капітал Фонду й одночасно її частка у загальній кількості голосів, що враховуються при прийнятті рішень. Розмір квоти визначає обсяги кредитів, на які може розраховувати держава, і рівень його впливу на політику Фонду. Так, найбільша квота у МВФ, розміром 17,08%, дозволяє США блокувати небажані рішення.

Такий розподіл квот робить Фонд інструментом, який працює в інтересах країн «золотого мільярда». Чинний розклад сил у світовій економіці давно не відповідає принципу розподілу квот у МВФ. Правда, Захід не поспішає змінювати встановлений порядок. Хіба що тільки на словах.

Країни Європи найменше зацікавлені у реформі МВФ. Адже протягом 2010-2013 років Фонд видавав єврозоні непропорційно велику кількість кредитів, допомагаючи латати діри у бюджетах, рефінансувати зростаючі державні борги. Йдеться про виживання, тому Європа здавати позиції не має наміру.

Очевидно, не збираються ратифікувати прийняті рішення з перегляду квот і США. По-перше, Штатам доведеться збільшити капітал Фонду приблизно на 60 млрд дол., по-друге, частка США при перегляді повинна скоротитися з 17,1% до 16,4%, що посуне країну до втрати «блокувального пакету» у МВФ. Річ у тому, що частка Сполучених Штатів у світовому ВВП невблаганно падає. Згідно з оцінками Світового банку, у 2021 році частка США у світовому ВВП опуститься до 14,6%. У поточному році, за прогнозами МВФ, цей показник складе 22%, у той час як у 2000 році він перебував на рівні 31%. У той же час, згідно з прогнозами, до 2020 року на частку країн БРІКС буде припадати 50% світового ВВП.

«Ні перегляду самих квот, ні перегляду формули їх розрахунку не буде, – пояснив президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. – МВФ не для того створювався після Другої світової війни, щоб віддати Китаю права керування світовими фінансовими потоками. Поки що зі «зростаючими державами» ведуть діалог, але не для того, щоб їм поступатися».

Правда, країни групи БРІКС миритися зі сформованим станом справ теж не збираються. Президент Росії Володимир Путін запевнив, що на зборах G20 отримали фінальне схвалення параметри Банку розвитку, статутний капітал якого складе 50 млрд дол. Згідно з повідомленнями, йдеться про фонд, метою якого є підтримка стабільності національних валют країн – членів групи. Тобто п’ять країн створюють альтернативу МВФ.

Усунення дисбалансу

Завдання МВФ значно змінилися з моменту його створення. У середині 40-х років 20 століття Фонд, як похідна Бреттон-Вудської угоди, підтримував систему фіксованих обмінних курсів, заснованих на американському доларі і золоті, і був лише зручним засобом для тимчасової компенсації дефіциту платіжного балансу країн-учасниць.

Але зі зростанням впливу США на світову економіку та введенням сучасної системи плаваючих обмінних курсів, Фонд став інструментом для підтримки зовнішньої політики Сполучених Штатів і міжнародних транснаціональних корпорацій.

Сьогодні МВФ – це щось середнє між всесвітнім консультаційним агентством і кредитною установою для країн, що зазнають фінансово-економічних труднощів. Його діяльність укладається у рамки досить простої формули: тій чи іншій країні, на досить пільгових умовах, надається кредит за виконання низки вимог у сфері фінансово-економічної політики. Основну мету Фонду можна визначити, відповідно до Статуту організації, як «запобігання диспропорцій у світовій економіці».

МВФ успішно бореться з диспропорціями за допомогою умов отримання фінансової допомоги. Пред’являючи вимоги до майбутніх боржників, Фонд керується так званим «Вашингтонським консенсусом» – зведенням з десяти правил, прийнятим організацією у кінці 80-х для країн Латинської Америки.

МВФ і Україна

Сьогодні, 29 жовтня, в Україні закінчує роботу технічна Місія МВФ. За словами заступника голови департаменту зовнішніх зв’язків МВФ Вільяма Мюррея, Фонд, як ключовий кредитор України, очікує висновків місії, яка працює зараз у нашій країні, для прийняття подальших рішень щодо відновлення програми фінансування нашої країни в обсязі близько 15 млрд дол. «За підсумками роботи буде окрема заява», – сказав він.

Президент України Віктор Янукович, у свою чергу, повідомив, що наша країна розраховує на позитивне рішення про виділення нового кредиту. При цьому він зазначив, що Україна виконала більшість необхідних для цього вимог.

Експерти, у свою чергу, вважають, що досягти успіху в переговорах із МВФ без підвищення цін на газ (одна з ключових вимог МВФ) цілком можливо.

«Ймовірно, буде прийнято компромісне рішення, наприклад, МВФ візьме до відома істотне скорочення (з початку року на 12%) споживання Україною газу. Крім того, не останню роль тут відіграє також і розвиток сланцевого газу в Україні, особливо якщо врахувати, що ми це робимо з Америкою. Так що за рахунок зниження енергоспоживання, а також альтернативних джерел постачання газу ми дійсно можемо зменшити дефіцит балансу «Нафтогазу».

Саме на цьому базуються вимоги МВФ, який настійно рекомендує нам скоротити цей дефіцит за рахунок хоча б часткового «зменшення різниці у ціні на газ для населення і для промисловості», – відзначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Та й просто механічне підвищення цін на газ для населення навряд чи вирішить проблему збитковості комунального сектора. «ЖКГ потребує глибинного реформування. І лише після проведення цих реформ з’явиться сенс піднімати ціну на газ для населення», – вважає віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслав Бутко.

Ще одним важливим фактом, який позитивним чином вплине на переговори з МВФ, безумовно, буде підписання Угоди про асоціацію і створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Причому мова йде не тільки про ресурси МВФ та інших Міжнародних фінансових організацій (Світовий банк, ЄБРР та інші), але і про підвищення кредитного рейтингу країни, а відповідно, здешевлення позикових коштів, залучених на зовнішніх ринках.

Безумовно, МВФ є найважливішим кредитором для України як із точки зору отримання великих кредитних ресурсів під низький відсоток, так і підвищення інвестиційної привабливості країни. Відновлення співпраці з Фондом – це важливий сигнал для інвесторів у надійності та платоспроможності країни.

У той же час вже більше двох років Київ обходиться без грошей Фонду, і, за великим рахунком, може обходитися і далі. Причому всі виплати за кредити виплачуються у повному обсязі та в строк. Так що навіть якщо переговори про нову програму в черговий раз затягнуться, критичної небезпеки для економіки країни це не створить. А ось прийдешні зміни у самому МВФ навряд чи торкнуться України.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами