ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Оподаткування в офшорних зонах

офшориПід впливом змін світової економічної та політичної ситуації вносяться відповідні коригування в законодавства офшорних зон.  Тому офшорів, якими вони були спочатку, стає все менше, але кількість організацій, які хочуть там зареєструватися, не скорочується.  Актуальність даної теми полягає в тому, що офшорна зона сьогодні вже не така, якою вона була вчора.  Якими офшори будуть завтра і скільки їх залишиться, поки можна тільки здогадуватися.  Проте це значна складова світової економічної системи.

Офшорна зона – важливий інструмент для міжнародних інвесторів, але багато з них не розуміють його і використовують неправильно.  На думку одних, офшори – місце, де можна сховати “брудні” гроші, що є незаконним використанням офшорної зони.  Інші вважають, що вона призначена тільки для банківських вкладів.

Під офшорною зоною можна розуміти будь-яку країну чи її частину, в межах якої закони, підзаконні акти, традиції дозволяють для компаній-нерезидентів встановити особливий режим реєстрації й діяльності.  Розрізняють такі види офшорних зон:

1. Податкова гавань (безподаткові офшори) – не стягуються податок на доходи, податок на прибуток організацій іноземного походження.  Але, незважаючи на це, уряд таких країн отримує певний дохід, який складається за рахунок зборів на оформлення установчих документів, щорічних зборів за перереєстрацію (Бермуди, Багами, Кайманові острови).

У офшорних зонах без податку на іноземний дохід податки стягуються тільки від діяльності в цій державі (Панама, Ліберія, Джерсі, острів Мен, Гернсі і Гібралтар).  Такі офшори поділяються на дві групи:

– Країни, які дозволяють займатися підприємницькою діяльністю як усередині країни, так і за її межами.  Оподатковується тільки прибуток, отриманий від внутрішньої діяльності;

– Країни, які на момент реєстрації організації вимагають визначитися, чи буде вестися діяльність всередині країни або тільки зовнішня діяльність, яка буде звільнена від сплати податків.

2. Фінансовий центр – створює сприятливий податковий клімат для ведення інвестиційної діяльності.

У низькоподаткових офшорних зонах деякі податки стягуються з усього доходу незалежно від місця його отримання (Кіпр, Британські Віргінські острови).

У спеціальних офшорних зонах стягуються всі податки або більшість з них, або надаються податкові пільги деяким видам компаній (наприклад, повне звільнення від оподаткування для компаній, що займаються водними перевезеннями, або для компаній, що займаються зйомками фільмів), або дозволяється створювати особливі види корпоративних організацій.  Зокрема, дуже гнучкі корпоративні рішення надаються Ліхтенштейном.  Яскравими прикладами в даній категорії є Нідерланди та Австрія.

Офшорна компанія – компанія, яка не займається господарською діяльністю в країні реєстрації, таким чином, вона повністю звільняється від оподаткування або оподатковується за мінімальною податковою ставкою і платить тільки фіксований щорічний збір.  Власники такої компанії – нерезиденти країни реєстрації.

Існують наступні види офшорних компаній:

1) Холдингова компанія, зареєстрована в офшорній зоні, де не стягується податок на доходи.  Вона витягує додатковий прибуток через філіальну мережу шляхом акумуляції капіталу в офшорній зоні, не піддаючи оподаткуванню доходи від депозитів, які холдинг може інвестувати або збільшити мережу філій.

2) Офшорні банки і трастові компанії.  За допомогою філій та відділень офшорних банків у податкових гаванях і фінансових центрах можна отримувати прибуток, неоподатковуючи її податком, брати участь у міжнародних угодах і сприяти у відкритті іноземних компаній та трастів.

В офшорному банківській справі простежується чітке розмежування між податковими гаванями і фінансовими центрами.  Наприклад, в Сінгапурі не стягується податок з відсотків за депозитами, що виплачуються нерезидентами.  У США і Великобританії не обкладаються податком на доходи банківські вклади іноземців, а в Швейцарії не стягується податок з відсотків за банківськими вкладами.

Офшорні філії американських, англійських банків відкриваються в основному для іноземної трастової діяльності, а швейцарських – для виплати відсотків за вкладами іноземних банків без сплати податків.  Тому філії офшорних банків привабливі для великих міжнародних компаній, так як у них великі кредитні можливості.

3) Страхові компанії.  Великі компанії створюють власні страхові компанії з метою зменшення підприємницького ризику.  Найчастіше подібні компанії відкриваються на Бермудських, Багамських, Кайманових островах, в Уругваї і на острові Гернсі.

Страхове відділення компанії, зареєстроване в податковій гавані (на Бермудських та Багамських островах), розміщуючи страхові резерви до передачі їх у перестрахування, може витягти відчутний прибуток.  За договором страхування страхувальник сплачує страхові внески у вигляді авансу, а перестрахувальні внески – тільки після закінчення періоду.

4) Ріелтерські компанії.  Купуючи майно у власність через офшорні компанії, покупець отримує податкові переваги:

  • Не оподатковується подальша реалізація майна;
  • Полегшується продаж нерухомості;
  • З’являється можливість пайового володіння власністю;
  • Приватна особа, що має власність у володінні офшорної компанії, може не сплачувати податок на майно, скасовується примусове право на спадщину, дозволяючи власнику заповідати її будь-якій особі шляхом передачі пакету акцій компанії;
  • При переоформленні права власності знижуються податок на продаж і вартість нотаріальних послуг, при цьому вони змінюються залежно від вартості нерухомості.

5) Пароплавство.  Використання офшорних пароплавств може повністю виключити пряме або непряме оподаткування (Кіпр, Панама, Ліберія, острів Мен і Гібралтар).

Таким чином, діяльність офшорних компаній передбачає, з одного боку, повне використання методів фінансового управління, а з іншого – дозволяє розвивати інфраструктуру окремих регіонів.

В даний час до офшорних зон висуваються різні вимоги від розвинених країн відносно забезпечення прозорості корпоративної (ОЕСР) і банківської (ФАТФ) систем.

ОЕСР і ряд декількох розвинених країн висували різні ідеї з “гармонізації” світової податкової системи, щоб запобігти “податковий демпінг” з боку офшорів.  Однак офшорним зонам вдалося відстояти своє право на нульову ставку податку, але при цьому вони погодилися на розкриття податкової інформації.

Незважаючи на це, наявність офшорних режимів досі в світі економічно розвинених країн вважається чимось негожим, це суперечить внутрішнім правилам ЄС.  Дане питання був особливо популярний у зв’язку з фінансуванням світового тероризму.  Така необхідність обумовлена в першу чергу світовою безпекою.  Виходячи з цього, багато офшорні зони, щоб не посилювати свої відносини з сусідами, починають реформування свого законодавства, спрямованого на ліквідацію пільгового режиму.

Ліквідувати його можна двома способами: перший – закрити офшорну зону; другий – скасувати податок на доходи місцевих юридичних осіб, тим самим зрівнявши компанії-резиденти та офшорні компанії.

Цей спосіб останнім часом дуже популярний серед урядів офшорних зон, оскільки дає можливість, хоча і формально, виконати вимогу про ліквідацію “ізольованих” режимів.  Всі заходи спрямовані на легалізацію і цивілізацію офшорних зон.  Адже вони створені не для порушення законів та розвитку кримінальних операцій, а для успішного ведення бізнесу та розвитку економіки.  Причому офшорні компанії корисні не тільки країнам, в яких вони зареєстровані, але й країнам, в яких ведеться їх діяльність.  “Чорний список” ОЕСР з часом скорочується.  Це говорить про те, що офшори приймають висунуті ним умови і змінюються.  Виходить, що майбутнє за “правильними” офшорами.

——————–

Компания Finance Business Service http://www.fbs-offshore.com/ предоставляет услуги по регистрации оффшорных компаний.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами