Зарплатне питання: у пошуках найслабшої ланки

Заборгованість по заробітній платі яка виникла раніше скорочується, але натомість з’являються нові підприємства-боржники.

Регіональний розподіл

Борги по зарплатах в Україні – давнє і наболіле питання. Сума заборгованості довгі роки залишається на рівні мільярда, і, незважаючи на очевидні покращення по окремих підприємствах і навіть регіонах, загальна картина практично не змінюється. Але про все по порядку.

Станом на 10 червня 2013 загальна заборгованість з виплати заробітної плати в Україні склала 999,27 млн. гривень. Таким чином, у порівнянні з початком року борги зросли на 11,8%, а якщо порівнювати з початком травня – зменшилися на 5,5%.

Якщо говорити про регіональну специфіку, лідером по невиплачених зарплатах, як і раніше. є Донецька область. Тут людям мають майже 184 млн. грн., що складає приблизно п’яту частину всіх невиплачених зарплат.

Високий рівень боргів також зафіксований в Київській (127 млн.), Харківській (87 млн.) і Луганській (57 млн.) областях. Затримують гроші навіть у досить благополучній столиці – 75 млн.!

До речі, неважко підрахувати: всього два регіони (Донецька та Київська області), що утримують сумне лідерство, формують майже третину всієї заборгованості по країні!

При цьому найнижчий рівень боргів по зарплатах традиційно спостерігається в Західній Україні – у Чернівецькій, Рівненській і Волинській областях.

– Причина такого “регіонального” розподілу боржників тільки одна, – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Найбільші заборгованості по зарплатах у нас традиційно спостерігаються у добувній та переробній промисловості, а більшість таких підприємств зосереджені саме в Східній і Центральній Україні.

Винні не тільки банкрути

Одна з основних проблем, яка призводить до появи величезних боргів по зарплатах, – це підприємства-банкрути. Дійсно, якщо у компанії немає грошей, змусити її виплатити гроші людям практично нереально.

У Мінсоцполітики це прекрасно розуміють. Для вирішення даної проблеми в Міністерстві вирішили створити спеціальний фонд гарантованої виплати зарплат, за рахунок якого і будуть видавати гроші тим, кому не пощастило працювати на підприємстві-банкруті. Фактично чиновники переймають успішний досвід банківської системи, де вкладникам проблемних банків компенсує їхні гроші Фонд гарантування вкладів.

Але не все так просто, є й інша проблема. Виявляється, все частіше основними боржниками стають не банкрути, а активні підприємства, які не просто працюють, але часто і мають прибутки. Ця тенденція добре простежується на прикладі столиці, а також Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Чернігівської, Херсонської, Житомирської, Івано-Франківської та ряду інших областей.

Слабкі обороти

Експерти пояснюють: борги на активних підприємствах нерідко виникають зовсім не з примхи роботодавців – часто на те є об’єктивні причини.

– Заборгованості на працюючих підприємствах найчастіше виникають унаслідок відсутності оборотних коштів, – каже Охріменко. – І це в основному стосується не великих підприємств, а середніх і маленьких компаній.

Справа в тому, пояснює експерт, що більшість невеликих підприємств працюють “під замовлення” і часто за місяць не встигають провернути всю роботу – взяти замовлення, зробити його, віддати і отримати гроші. Тому і виникає заборгованість, яка, до речі, коливається і нерідко має сезонний характер.

На думку експерта, допомогти вирішити проблему могли б недорогі кредити, але сьогоднішні 20-25% річних для бізнесу є непідйомними.

“Аеросвіт” підправив статистику

Якщо подивитися структуру боргів, то, як вже говорилося вище, так звані “старі борги” поступово зменшуються. Причому, що особливо приємно, Держкомстат стверджує: це зниження відбувається на тлі зростання зарплат. Однак загальну картину сильно псують нові боржники, за рахунок яких загальна заборгованість по зарплатах зросла.

Неймовірно, але факт: тільки один “Аеросвіт”, що не виплативши своїм співробітникам майже 125 млн. грн., “з’їв” всю скорочену заборгованість по країні з початку року!

– Нам вдалося добитися значного зменшення заборгованості по всій країні. Однак через цих майже 125 мільйонів гривень боргу перед працівниками авіакомпанії у нас спостерігається негативна динаміка, яка створює зайву соціальну напругу в суспільстві, – зазначила міністр соцполітики Наталія Королевська.

Вона запропонувала створити спеціальну урядову комісію, яка має вивчити питання погашення боргів із зарплат перед працівниками “Аеросвіту” і підготувати відповідний проект постанови.

– Банкрутство такого великого підприємства, як “Аеросвіт”, безумовно, подія неприємна, але це об’єктивна реальність. І проблеми такого великого гравця не могли не позначитися на статистиці, – зазначив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – При цьому, навіть бачачи статистичне зростання боргів, все ж можна говорити про зворотну тенденцію по країні – тобто скорочення заборгованості, роблячи поправку на “Аеросвіт”.

Експерти констатують, що позитивні зміни в цій сфері вже почалися, і тепер країні потрібно час, щоб завершити процеси, що почалися на ринку праці. Крім того, боротьба з боргами по зарплатах повинна носити комплексний характер, адже її успішність залежить від загальних зусиль.

Тим часом президент доручив першому віце-прем’єру Сергію Арбузову особисто вирішити проблеми із заборгованістю по зарплаті на економічно активних підприємствах. На все про все йому дано місяць. По його завершенні перший віце-прем’єр повинен буде доповісти, що можна зробити для того, щоб ліквідувати заборгованість.