ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Темпи зростання і динаміка експорту гранітних виробів в Україні

гранитПриродні багатства України дозволяють не тільки організувати успішний бізнес всередині країни, а й стати гідним гравцем на міжнародній арені.

Україна – одна з провідних країн з постачання природного декоративного каменю на світові ринки.  Щорічно з країни на експорт йдуть тисячі кубометрів слябів, плит, блоків та виробів з габро, лабрадориту та граніту.  Особливим попитом у будівництві користуються традиційні природні матеріали, зокрема гранит.  Втім, цей матеріал використовується не тільки в обробці міських будівель, набережних і мостів.  Не менш важлива сфера його застосування – приватне будівництво (облицювання, мощення, ландшафтний дизайн та внутрішнє оздоблення).  Про секрети та нюанси бізнесу з виробництва виробів з граніту «Статусу» розповів один з провідних учасників ринку – член правління компанії «Камбрід» Сергій Цехмістренко.

Червоне і чорне

Даний вид виробництва має сезонний характер.  Влітку, коли настає пора ремонтів, кількість замовлень збільшується.  Від пори року залежить і кількість зайнятих на заводі людей.  «У будь-якому випадку, наймати більше 50 людей не має сенсу.  Оскільки обладнання в більшості своїй автоматичне, одна людина може обслуговувати до трьох верстатів, залежно від ділянки виробництва », – говорить бізнесмен.  Як правило, кількість працівників, зайнятих на приватних виробництвах виробів з граніту, не перевищує 100.

Швидкість виготовлення виробів з граніту залежить від оброблюваного матеріалу та виду продукції.  Наприклад, чорний граніт м’якший ніж червоний майже в два рази, відповідно, часу на його обробку потрібно менше.  «Що стосується виду продукту, то в місяць можна виробити близько 2 тис. кв.  м. повнопіленої гранітної бруківки стандартного розміру 20х10х5 см, а плитки з полірованою поверхнею – до 1200 кв.  м », – зазначає Сергій.

Перші кроки

Для того щоб підприємство з переробки граніту безперебійно функціонувало, дуже важливо мати власний кар’єр.  Ціна питання – від кількох сотень тисяч доларів до мільйона.  «Без власного кар’єру буде дуже складно конкурувати.  Необхідно, щоб витрати на перевезення були мінімізовані – виграє той, у кого краще продумана логістика.  Близькість до сировинної бази – перше, чим ми керувалися при виборі місця для спорудження свого підприємства.  Знадобиться близько $ 3 млн на будівництво маленького заводу з випуску 5-10 видів продукції.  Причому основна частка цих коштів піде на купівлю землі і обладнання», – запевняє Сергій.

Оскільки граніт відрізняється за кольором і малюнком, для виробництва великого асортименту продукції підприємству потрібно співпрацювати не менш ніж з п’ятьма виробниками сировини.  Однак робота з кар’єрами, які не належать заводу, часто буває скрутною.  «Наприклад, багато хто з них не діють взимку через несприятливі умови.  А тим часом завод не може виконати замовлення клієнта внаслідок відсутності необхідних матеріалів.  Це ще одна причина того, чому виробництво ведеться в основному влітку», – акцентує пан Цехмістренко.

Сировина, вступивши на завод, проходить наступні етапи: порізка та фінальна обробка (поліровка, термообробка і накатка фасок).  Щоб отримати 1 кв.  м чорного гранітного сляба, знадобиться близько години часу.  Полірування займе ще хвилин сорок, а підгонка за розміром – двадцять.

Основні лідери ринку обладнання для обробки граніту – Німеччина, Франція, Італія, Польща та Китай.  Бажаючи заощадити, можна завезти верстати з Китаю.  Їх ресурс істотно менший, ніж у європейських виробників, зате і ціна нижча в п’ять разів.  Але, за словами Сергія Цехмістренко, в нашій країні стільки умільців, що вони без проблем лагодять і вдосконалюють китайське обладнання, продовжуючи термін служби на кілька років.

Відсікаючи зайве

Найбільшою популярністю на ринку, за словами пана Цехмістренко, користуються бруківка та облицювальні плити для зовнішньої обробки.  Віднедавна на сучасних будівельних майданчиках став популярним такий новий такий продукт, як «рваний камінь».  Якщо ж говорити загалом про попит, то близько 60-70% виробленого гранітного продукту реалізується в категорії b2b, решта надходить в b2c або до приватних замовників.  Механізм збуту у випадку з «Камбрід» включає в себе прямі продажі, реалізацію через представництва і дистриб’юторів.

Поширена помилка, яку здійснюють багато виробників на початковому етапі, – гонка за універсалізацією.  «Особливо це характерно для тих випадків, коли бізнес належить приватним інвесторам, спраглим отримати миттєву вигоду, – пояснює Сергій.  – У результаті немає ні якості, ні потрібного обсягу виробництва.  Підприємство не може орієнтуватися відразу на всі можливі продукти».  Саме тому «Камбрід» відсік зайві напрямки, які користуються малим попитом, і повністю сконцентрувався на продуктах для мощення і зовнішніх оздоблювальних робіт.  Рентабельність у середньому 20-25%.

Певний період компанія займалася виготовленням підвіконь та стільниць, але незабаром відмовилася від цієї продукції.  Вироби не могли конкурувати з дешевими китайськими аналогами.  У нішу з виробництва пам’ятників, яка на перший погляд здається дуже вигідною, пан Цехмістренко теж не радить лізти: «Виробляти пам’ятники не завжди прибутково – тільки в одній Житомирській області функціонує 600 маленьких майстерень, що спеціалізуються на цій продукції.  Вони успішно конкурують з великими підприємствами за рахунок більш низьких цін».

Європа чекає нас

Якщо слідувати західній практиці, то не має сенсу гнатися за укрупненням виробництва.  «У Європі немає великих заводів, вони всі, як і у нас, залежать від сировини, – запевняє бізнесмен.  – В Україні існує близько десяти великих підприємств, але всі вони створювалися на основі іноземного капіталу і працюють тільки на експорт.  Для того щоб впевнено почувати себе в рамках вітчизняного ринку, краще створювати холдинг з малих підприємств.  Таким чином, можна буде охопити весь спектр кольорів граніту».

Виробництво виробів з граніту – експортоорієнтований вид бізнесу.  Лідери ринку взагалі не працюють на українським споживачем.  Більш дрібні компанії починають бізнес на внутрішньому ринку, при цьому докладаючи максимум зусиль для виходу на міжнародний рівень.  Наприклад, «Камбрід» успішно працює на теренах СНД – підприємство експортує приблизно 500-2500 кв.  м продукції в місяць.  Вихід на європейський ринок видається цілком реальним, за винятком тих країн, які мають власні гранітні кар’єри і відмовляються співпрацювати з українськими компаніями з виробництвом каменю аналогічного забарвлення.

Незважаючи на постійну конкуренцію з різними штучними імітаціями, що з’являються на ринку, споживання природних кам’яних матеріалів в усьому світі щорічно зростає на 7-9% і зараз знаходиться на рівні близько 700 млн кв.  м. Головні ринки збуту природного каменю – країни Західної Європи, США і Японія.  Для виходу на міжнародний ринок, на думку пана Цехмістренко, необхідно настільки відлагодити процеси на підприємстві, щоб механізм працював, як годинник.  Це не завжди вдається зробити, оскільки існує залежність від сировини.  «Для тих, хто хоче працювати за кордоном, необхідно володіти декількома кар’єрами, які здійснюватимуть безперебійні постачання граніту.  «У цьому випадку виробників за кордоном чекають з розпростертими обіймами», – стверджує бізнесмен.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами