ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Новий олігарх Сергій Курченко

Сергій КурченкоЗасновник групи компаній «Газ України» Сергій Курченко повторює шлях, який пройшли раніше Ахметов, Пінчук, Коломойський в Україні, а в Росії – Абрамович, Дерипаска, Фрідман та багато інших бізнесменів.

Засновник групи компаній “Газ України” Сергій Курченко заявив, що готовий до консолідації активів і оголошує про перехід бізнесу на новий етап розвитку. У бізнес-співтоваристві активно зацікавилися і обговорюють, чи з’явиться в країні ще одна впливова економічна група.

Перевірений шлях

Плани щодо реорганізації бізнесу у Сергія Курченка виникли, як пояснили в компанії, у зв’язку “з процесом створення міжнародного альянсу і зростанням інвестиційної активності”. Передбачається, що створюваний холдинг об’єднає найбільш перспективні напрямки бізнесу під новим брендом, який замінить “Газ України”. Експерти кажуть, що таке рішення Курченка не виглядає несподіваним, воно цілком логічне і диктується ситуацією. Нескладно помітити, що великий бізнес на відносно молодих ринках пострадянського простору розвивається і еволюціонує за досить схожими сценаріями.

– Після первісного нагромадження капіталу його вкладають у різні бізнес-активи, які потрібно розвивати і найголовніше – примножувати, – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – На початковому етапі завжди вигідно працювати через велику кількість компаній. По-перше, простіше оптимізувати дохід і тим самим отримати гроші для розвитку бізнесу. По-друге, безліч компаній створювалося під окремі проекти, але не всі вони виявилися успішними. Закрити невелику компанію простіше, ніж велику.

Коли важлива прозорість

Як каже Олександр Охріменко, методи ведення бізнесу за допомогою великої кількості підприємств гарні для первісного нагромадження капіталу, коли бізнес локалізовано в межах України та місцевих банківських кредитів в якості ресурсів для зростання бізнесу достатньо. Але через деякий час бізнесу неминуче стає тісно в цих рамках. Далі або стагнація і запекла боротьба за збереження позицій, або новий етап розвитку.

– Як тільки бізнесмен хоче вийти на світовий ринок запозичень або продати частину бізнесу великим іноземним інвесторам, то виявляється, що метод дрібних розрізнених компаній не спрацьовує, – продовжує Олександр Охріменко. – Адже прийнято вважати, що чим більша компанія і чим довше вона існує, тим вона надійніша. Тому шлях на світові ринки капіталу завжди починається з консолідації активів.

Та й зростання бізнесу вимагає від акціонерів збільшення прозорості. Пояснюють це просто – зростання вимагає постійних інвестицій. Великі банки та іноземні інвестори хочуть мати справу з клієнтами, чий бізнес можна прорахувати, їм важливо бачити прозорі і сучасні фінансові моделі. Такі ж вимоги є у серйозних бізнес-партнерів, особливо закордонних. Недарма перед виходом на біржу компанії зобов’язані привести структуру бізнесу у відповідність з міжнародними стандартами. Тому більшість компаній, виходячи на новий рівень, намагаються довести свою відкритість і прозорість.

Так було, наприклад, в 2000 році, коли Рінат Ахметов заснував компанію “Систем Кепітал Менеджмент”. До того моменту його вже називали одним із найбагатших людей України, який володів десятками підприємств в самих різних сферах бізнесу. Навіщо ж довелося поєднувати це все під егідою СКМ? На офіційному сайті компанії написано наступне:

“Складна, історично сформована структура власності стала перешкоджати досягненню основних цілей, поставлених перед компанією – підвищенню рівня конкурентоспроможності і збільшення вартості бізнесу”.

Тобто стартовий етап для великого бізнесу має свої межі. Спочатку прозорість і респектабельність не є основним завданням, головне – експансія та пошук можливостей. Часом усе це супроводжується гучними “журналістськими розслідуваннями”, але завжди закінчується спробою виходу на новий етап.

Схожими стежками пройшло більшість великих і нині добре відомих українських бізнесменів. Шлях становлення у кожного був своїм, але в загальних рисах помітна схожість.

– Створення однієї великої компанії з більшої кількості дрібних не є механічним об’єднанням компаній, – говорить Олександр Охрименко. – На стадії злиття можна дорожче оцінити дрібні компанії, щоб загальні активи нової компанії були суттєвішими. Такій компанії простіше залучати закордонні кредити, так як її активи забезпечують надійність. Можна випускати єврооблігації, продати частину акцій нової компанії при виході на IPO …

Експерти не виключають, що групі компаній “Газ України” стало тісно в нинішній ніші. Як нам вдалося з’ясувати, група вступила в активну фазу переговорів про альянс з великою міжнародною нафтовою компанією.

– Бізнес групи пройшли етап становлення, і зараз їхні масштаби вимагають нових підходів до формування структури володіння і управління, відкриваючи можливості для міжнародних партнерств, – прокоментував плани групи Сергій Курченко. – Уже сьогодні значна частина нашого обороту припадає на зовнішні ринки – Росію, Білорусію, Казахстан. Ми продовжимо розвивати інвестиційні програми групи, в тому числі розглядаємо можливість виходу в область нафтопереробки.

Сергій Курченко не винаходить велосипед, він повторює шлях, який пройшли раніше Ахметов, Пінчук, Коломойський в Україні, а в Росії – Абрамович, Дерипаска, Фрідман та багато інших бізнесменів. Можливо, сьогодні порівняння з лідерами пострадянського бізнесу виглядає дещо штучним, дистанція помітна. Але у Курченко є очевидна фора – він має можливість аналізувати помилки попередників і враховувати їх. Тому прийти до публічного і оптимально структурованого бізнесу він може набагато швидше “традиційних” олігархів.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами