ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon 7 наївних питань про сланцевий газ

сланцевий газЗ давоського форуму українська делегація привезла угоду з компанією Shell на 10 мільярдів доларів, яке передбачає розвідку родовищ і подальший видобуток альтернативного або так званого сланцевого газу. Ми вирішили розібратися, що це таке і як зміниться енергетичний баланс країни найближчим часом.

1. Чим сланцевий відрізняється від звичайного?

Геологи кажуть, що зазвичай газ накопичується у так званих газоносних пісковиках. Добувати його в такому випадку легко – буриться пучок свердловин до газоносного шару і потім блакитне паливо самостійно виходить на поверхню. Виштовхує його тиск пластів землі. Зі сланцями – тобто скам’янілою глиною – все не так просто. Сланці щільніше за пісковики, і газу в них менше. Для видобутку сланцевого газу застосовують технологію гідророзриву. Буриться спочатку вертикальна свердловина до газоносного шару, а потім – уздовж нього – бурять ще одну, горизонтальну. Після цього з поверхні під великим тиском закачують суміш води, піску і хімічних реагентів. Ця суміш розриває пласт, звільняючи газ, який піднімається на поверхню, де його збирають і транспортують.

2. Де знаходяться поклади?

В Україні є кілька місць, де є великі запаси сланцевого газу. У підписаному з компанією Shell угоді поки що фігурує тільки одне – Юзівське родовище на кордоні Донецької та Харківської областей.

Однак у травні минулого року ще й американська Chevron отримала право розробки Олеського родовища – у Львівській та Івано-Франківській областях.

– Найближчим часом повинні бути підписані ще два договори про розподіл продукції, – пообіцяв міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький.

3. Скільки часу знадобиться?

Точні обсяги газу в наших надрах ще не розвідані. Тому і терміни, коли почнуть промисловий видобуток, неясні. Але вже з настанням теплої пори року розпочнуться перші геологічні роботи.

– Результати ми очікуємо отримати до 2015 року, – заявив Едуард Ставицький.

4. Чи великі запаси?

Поки невідомо. Обсяги видобутку лише на Юзівському родовищі за різними оцінками відрізняються в 3 рази.

– За оптимістичним сценарієм, компанія Shell зможе видобувати близько 20 млрд кубометрів на рік, за песимістичним – не менше 7-8 млрд кубометрів, – вважає Едуард Ставицький.

Але якщо ввести в експлуатацію всі наявні родовища, навіть самий песимістичний варіант забезпечить Україні паливну незалежність від сусідів.

5. Чи буде це дорого?

Взагалі ціна залежить від самого родовища: у США, наприклад, вона варіюються в діапазоні 130-260 доларів за тисячу кубометрів, у Канаді – 140-230 доларів. В Україні, за прогнозом незалежного експерта з енергетичних питань Валентина Землянського, собівартість може коливатися в півтора рази – від 180 до 250 доларів за тисячу кубів. Дешевше, ніж російський газ, але ще важливіше, що не треба буде платити за доставку – адже паливо не будуть прокачувати за тисячі кілометрів з Сибіру.

– Сьогодні роздрібна ціна газу для промислових споживачів коливається в межах 600-700 доларів за тисячу кубометрів, – каже Валентин Землянський. – У випадку зі сланцевим газом вона може бути істотно дешевшою – близько 400 доларів.

6. Коли можна буде не купувати імпортне паливо?

В уряді сподіваються отримати повну енергетичну незалежність країни через 17 років. А до цього принаймні частину потреб доведеться компенсувати імпортом. Проте вже в цьому році Україна збирається закуповувати паливо на європейському ринку. Досвід уже є – “Нафтогаз” купував паливо у німецької компанії RWE по 425 доларів, тоді як у “Газпрому” ціна складала 430 доларів. У перспективі вигода виявиться відчутнішою – влітку ціни на європейському ринку знижуються до 50 відсотків.

За різними оцінками, Україна може купувати від 1,5 до 5 мільярдів кубометрів такого газу без шкоди для транзиту.

7. Чи безпечна розробка?

Зараз ходить багато страшилок щодо небезпеки видобутку сланцевого газу. Деякі екологи заявляють, що технологія гідророзриву пластів може призвести до міні-землетрусів та забруднення підземних запасів води. Однак експерти пропонують не драматизувати ситуацію. Наприклад, Валентин Землянський називає безпідставними побоювання щодо забруднення питної води. За його словами, гідророзрив проводиться на глибині 3-5 км, тоді як максимальна глибина водоносних шарів – 300 м. При цьому стовбур свердловини надійно ізольований.

Щоб уникнути зайвих пересудів, уряд пропонує компанії Shell провести роз’яснювальну роботу серед населення. До речі, джерелами страшилок служать, як правило, російські ЗМІ, оскільки сусіди бачать у розробці сланцевого газу загрозу своїм інтересам.

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами