Хто втратить роботу під час другої хвилі кризи?

Складено список професій, які потрапляють у зону ризику.

Криза бродить по планеті

Як не намагаються уряди найрозвиненіших країн подолати спад в економіці, у них поки нічого не виходить. Як результат – падіння рівня життя і зростання безробіття.

За даними Міжнародної організації праці, сьогодні у всьому світі більше 200 млн осіб не мають роботи. Через чотири роки кількість безробітних зросте ще на 6 млн осіб. Для того щоб світова економіка оговталася від кризи і почала рости, у світі в найближчі 10 років необхідно створити 600 млн. робочих місць. Це кількість людей можна зіставити з населенням країн Євросоюзу, України, Білорусі, та Молдови разом узятих.

Друга хвиля кризи змушує уряди багатьох країн скорочувати бюджетні витрати. Лише за останній тиждень загальні страйки охопили країни Євросоюзу і Аргентину. Вимоги жителів цих країн однакові – підвищити зарплату і подолати безробіття. Питання відсутності роботи, особливо серед молоді, дуже гостро стоїть в Греції, Італії, Іспанії, Португалії та Аргентині. До прикладу, в Греції не працюють 55% всіх молодих людей, в Іспанії – 52, в Італії – 33%.

Наші реалії

Друга хвиля кризи, яка стрімко насувається, змушує задуматися про те, що буде з робочими місцями в Україні. Офіційно про відсутність роботи заявили трохи більше 400 тисяч чоловік. Проте підрахунки МОП показують, що сьогодні в Україні без роботи щонайменше 1,8 млн осіб. 20% з них – молодь.

Експерти висловлюють побоювання, що в Україні ще 200-300 тисяч чоловік можуть втратити роботу. Перші, хто знаходиться в зоні ризику – працівники металургійної галузі.

– На сучасних підприємствах продуктивність праці підвищилася, тому наймають менше персоналу, ніж на підприємствах зі старим обладнанням. Обсяги виплавки сталі на новому і старому підприємствах в перерахунку на одного співробітника відрізняються в десятки разів, – пояснив заступник голови ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

Працівникам машинобудівних підприємств також загрожують скорочення. В Україну хлинуло нове імпортне обладнання. І виробляти його в країні, відповідно забезпечуючи українців роботою, вже невигідно.

– Всього за 10 років частка машинобудування у ВВП України скоротилася з 40 до 10 відсотків. Українських виробників витісняють китайські. Якщо раніше Україна закуповувала в Китаї одяг, взуття, то сьогодні до нас везуть китайські автомобілі, побутову техніку, виробничу техніку, – підкреслив почесний президент концерну “Укрросметал” Григорій Дашутін.

Шляхи вирішення

Якщо не сидіти склавши руки, то кризовій ситуації можна запобігти. За словами фахівця “Укрросметал”, виправити ситуацію може державна програма імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку. Ідея проста – потрібно відмовитися від імпорту тієї продукції, яку можна закуповувати в українських підприємств.

– Ми підрахували, що державні органи за бюджетні кошти закуповують товарів на 300 млрд гривень. За кордоном закуповують навіть найпростіше – швабри і тазики. Хіба не можна купити ті ж товари в Україні? Ми хочемо запропонувати, щоб при проведенні держзакупівель пріоритет був відданий українським виробникам, – зазначив Григорій Дашутін.

За оцінками експертів, відмова від іноземних товарів на користь українських дозволить бізнесу створити нові робочі місця. Підрахунки показують, що скорочення імпорту всього на 1% дозволить створити в Україні від 5 до 10 тисяч нових робочих місць.