ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Нацбанк затягує пояс

Нацбанк

Будівля, в якій розташовано головне представництво НБУ, є однією з визначних пам’яток столиці. За останні два роки відомство змогло серйозно скоротити видатки на фінансування власної діяльності, урізавши закупівлі предметів розкоші та оптимізувавши інші витрати.

У бюджеті НБУ недоторканими залишилися лише зарплати рядових співробітників, а також їх соціальне забезпечення.

Нова мітла по-новому мете

Багато експертів давно звернули увагу на те, що Національний банк за останні кілька років з бюрократичної структури сумнівною “корисності” перетворився на реального регулятора економічних процесів в країні. Контроль інфляції, забезпечення стабільного курсу гривні, підвищення стабільності банківської системи, повернення масових споживчих кредитів, контакти із зарубіжними центробанками, боротьба з монополістами ринку платіжних систем та інше. Аналітики, безумовно, пов’язують таку активність з приходом у відомство молодої команди Сергія Арбузова, який змінив на посту глави НБУ Володимира Стельмаха, який обіймав цю посаду майже 9 років (з невеликою перервою).

Однак істотні зміни відбулися не лише в ступені впливу регулятора на економіку, а й у внутрішній політиці Нацбанку. Структура роками витрачала на власне забезпечення мільярди гривень, причому безпосередньо на зарплати співробітникам йшло менше половини затраченої засобів. Інші гроші йшли на шикарну обстановку кабінетів, закупівлю “Мерседесів” і “лексусів”, оплату чартерних перельотів, забезпечення пільгових (фактично безпроцентних) кредитів для керівного складу і так далі.

Сергій Арбузов, який очолив НБУ в кінці 2010 року, першим ділом вирішив припинити це свавілля, оголосивши у відомстві режим тотальної економії. Були ліквідовані всі пільги, окрім справді необхідних і справедливих (зокрема йдеться про підтримку пенсіонерів), знижені витрати на обслуговування всієї структури, заморожені непрофільні проекти. В цілому вдалося значно скоротити непомірно роздуті витрати Нацбанку, характерні для минулого керівництва.

Про успішність проведених заходів оптимізації витрат свідчить такий простий факт: з 2004 по 2010 рік у структурі всіх видатків Нацбанку (зарплатні, адміністративні, закупівельні та ін) частка коштів, що виділяються на придбання основних засобів і нематеріальних активів, становила 19-20%. Тобто майже п’яту частину усіх витрачених грошей відомство витрачало, по суті кажучи, на власний комфорт. А перший же етап реалізації “політики економії” дозволив зменшити цей показник удвічі! За підсумками 2011 року частка витрат на “придбання основних засобів і нематеріальних активів” склала 10,6%. І це тільки початок.

Щоб ти жив на одну зарплату!

Режим економії, безумовно, не торкнувся зарплатного фонду. Більш того, в порівнянні з 2010 роком він був навіть збільшений майже на 200 млн гривень. Протягом багатьох років НБУ намагається гарантувати своїм співробітникам не тільки гідні зарплати, але і якісне соціальне забезпечення. Така політика обумовлена бажанням відомства утримати свої кадри. Адже тут працює кваліфікований персонал, який міг би бути затребуваним у будь-якому комерційному банку (де, до речі, зарплати незрівнянно вищі). Але вони залишаються в НБУ, де гарантована стабільність. Більш того, погоджуються на ряд обмежень. Наприклад, кожен співробітник підписує документ про нерозголошення тієї важливої державної інформації, яку він отримує, виконуючи свої службові обов’язки. Крім того, персонал НБУ обмежений в інвестиціях – співробітники не можуть вкладати свої кошти в статутний капітал банків, а також не у всіх комерційних структурах можуть взяти позику, навіть якщо мова йде про кредит на якісь особисті потреби.

Сьогодні середня заробітна плата в НБУ становить близько 8 тисяч гривень. Гроші виплачують своєчасно, без затримок. Крім того, співробітники відомства можуть розраховувати на безкоштовну медичну страховку, оплачувана відпустку, підвищені пенсії. Не так давно керівництву відомства вдалося домогтися того, щоб співробітники НБУ були включені урядом до переліку працівників, яким може бути надане службове житло.

До речі, про квартирне питання. Своїм працівникам, які мають певний стаж роботи або специфічні сімейні обставини (зокрема багатодітність), НБУ дає квартири. У минулі часи заслуженими багатодітними співробітниками, судячи з усього, ставали виключно люди, що займають керівні посади. І квартири їм з незрозумілої причини купувалися переважно в центральній частині Києва або на ПБК. З введенням Сергієм Арбузовим режиму економії ситуація змінилася. З кінця 2010 року відомство вже роздало більше 100 квартир в різних регіонах країни. Всього на це було витрачено трохи більше 30 млн грн. Тобто близько 300 тис. гривень за кожну квартиру, що цілком відповідає ринковим цінам житла так званого економ-класу.

Окрема стаття витрат НБУ, також не зазнала скорочення, – це освітні програми. Нацбанк не тільки підтримує спеціалізовані вузи, випускники яких приходять на роботу у відомство, а й постійно веде роботу з підвищення кваліфікації існуючих співробітників. Завдяки цій діяльності в структурі НБУ сьогодні значна частина персоналу має одну або дві вищі освіти, десятки працівників є докторами чи кандидатами економічних наук.

Непідйомно нерухоме

Також важко піддаються скороченню витрати на нерухомість, які змушене нести на своїх плечах відомство Сергія Арбузова. Багато хто знає будівля, в якій розташоване головне представництво НБУ. Це одна з визначних пам’яток столиці, перлина вулиці Інститутської. Роботи з її створення тривали з 1900 по 1905 рік, а фасад будівлі оформляли скульптори Еліот Салі і Федір Соколов (вони ж займалися оформленням “Будинку з химерами” на Банковій). Вся ця краса вимагає особливої уваги. Для підтримки її в належному вигляді Нацбанк з власних коштів постійно виділяє гроші на реконструкційні роботи.

За збігом обставин, багато регіональних структурних підрозділів відомства також розташовуються в будівлях, що мають історичне або культурне значення. Не рідко, роками не отримуючи державного фінансування, вони змушені проводити ремонт за рахунок Нацбанку. І тут вже справа не тільки в естетичному сприйнятті, але і в банальній безпеці, адже люди не можуть працювати в постійному страху через те, що на голову може впасти шматок перекриття. Аналогічна ситуація і з вищими навчальними закладами, що знаходяться на балансі відомства. Це інститути в Києві, Харкові, Львові, Сумах, Черкасах та Севастополі. У Сумах, наприклад, Українська академія банківської справи займає відразу декілька старовинних особняків, побудованих в кінці XIX століття. Всі вони потребують постійної підтримки.

Крім того, на балансі НБУ знаходиться ряд рекреаційних об’єктів. Це турбаза на Шацьких озерах, де за пільговими путівками можуть провести свою відпустку співробітники відомства, а також невеликий спортивно-оздоровчий центр, розташований на житловому масиві Троєщина в Києві.

Є і проблемні об’єкти. Зокрема, мова йде про довгобуд в Яремче. Земельна ділянка під нього була придбана Нацбанком ще в 2007 році при президенті Ющенку. Тоді, а справа була ще до кризи, відомство жило “на широку ногу”, тому фінансування створення додаткового рекреаційного об’єкта не представляло для нього ніякої складності. Будівництво йшло нестабільними темпами – на ділянці то кипіли активні роботи, то спостерігалося повне затишшя. Коли півтора роки тому в НБУ прийшла молода команда, перед керівництвом відомства постало серйозне питання про те, як же розпорядитися даним об’єктом. З одного боку, обмежені фінансові можливості (і введений режим жорсткої економії), з іншого – перспектива заморозки будівництва, яке, як відомо, набагато дорожче потім повторно “запустити”, ніж тихесенько продовжувати. Був ще один аргумент, який ніяк не можна було випустити з уваги.

Незважаючи на те що попереднє керівництво НБУ практично не обмежувало себе “в засобах”, за довгі роки воно так і не змогло створити досить рекреаційних об’єктів для своїх рядових співробітників. За іронією долі головний “розпорядник грошей” в країні є аутсайдером серед інших міністерств і відомств, чиї численні пансіонати і санаторії займають кращі ділянки у всіх курортних зонах країни. Троєщинський басейн і турбаза на Шацьких озерах – цього замало для структури, в якій працюють тисячі українців.

– Рішення добудовувати об’єкт в Яремче було продиктоване бажанням створити туристичну базу для відпочинку рядових співробітників Нацбанку – людей, які живуть на скромну зарплату держслужбовців і не мають можливості виїжджати на відпочинок за кордон. А таких у структурі нашого відомства працює більше 10 тисяч, – зазначило анонімне джерело з НБУ.

За його словами, турбаза являє собою стандартний пансіонат на кілька десятків номерів. Безумовно, на тлі сусідніх особняків вона виглядає досить скромно. Тим не менше вона обладнана сучасними меблями і технікою. А для залу прийому іноземних делегацій навіть були виписані кілька гарнітурів іноземного виробництва. Очікується, що рекреаційний комплекс буде готовий до експлуатації вже поточної зими. З нового туристичного сезону він почне повноцінну роботу, відчинивши свої двері перед відпускниками з різних підрозділів НБУ.

 

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами