ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Економіка України скочується в “лихі дев’яності”

економіка україни

Стрімке скорочення резервів НБУ і ажіотажна скупка валюти, викликана очікуванням девальвації гривні, змусила владу згадати про вже випробувані методи поповнення валютного ринку.

Тільки в жовтні запаси Нацбанку схудли на 8,4%, до $ 26,8 млрд. А з початку року вони скоротилися на $ 7,4 млрд. “Винуватцями” цього стали українці, старанно конвертувати гривневі банківські вклади у валютні, і бізнесмени, запасаються доларовими “жиром” на чорний день. Дефіцит же торгового балансу, за підсумками січня-вересня збільшився до $ 11,5 млрд.

Враховуючи не найприємніші повідомлення з світових сировинних і фінансових ринків, чекати допомоги Україні особливо нізвідки. Далекі відірвані від економічної реальності передвиборні обіцянки подвигли українські власті повернути суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності як мінімум на вісім років назад, а можливо, ще далі в минуле-в 90-ті.

16 листопада Віктор Янукович підписав закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок”. Цей документ дає право Нацбанку вводити до шести місяців обов’язковий продаж частини валютної виручки і скорочувати терміни її повернення в країну.

Зазначені норми в українському законодавстві діяли до 2005р., Коли експортери зобов’язані були продавати на міжбанківському ринку спочатку 100%, а з 1999-го-рівно половину своєї валютної виручки. У той час термін розрахунку по зовнішньоторговельних операціях був встановлений такий: не більше 90 днів.

Однак потім норму про обов’язкову виручку скасували, а строки розрахунку збільшили у два рази – до 180 днів. Пояснили це стабілізацією макроекономічних показників, достатнім зростанням ВВП країни і наявністю валюти, щоб задовольнити попит бажаючих. Хоча Господарський кодекс все ж допускає, що держава може вводити режим обов’язкового розподілу виручки від зовнішньоторговельних операцій, а також затверджувати порядок і розміри таких відрахувань. Але інформація про це повинна бути опублікована як мінімум за два місяці до запровадження цього режиму.

Після підписання президентом закону про розширення інструментарію впливу на грошово-кредитний ринок Нацбанк отримав право оперативно і на свій розсуд вводити особливий валютний режим. І НБУ вже скористався цим правом. Експерти, що думали, що нова норма буде введена тільки після консультацій з представниками МВФ, і що суб’єктів ЗЕД зобов’яжуть продавати в обов’язковому порядку спочатку 20-30% виручки і тільки поступово збільшать кількість валюти до продажу до 50%, виявилися не праві. У момент підписання Віктором Януковичем закону про розширення інструментарію для боротьби з кризою у НБУ вже було заготовлено постанову № 479 “Про встановлення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті”, яким регулятор ввів норму продажу 50% валютної виручки на міжбанку на наступні півроку. Іншою своєю постановою № 475 НБУ скоротив термін повернення валютної виручки до вже відомих раніше трьох місяців.

За словами директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олени Щербакової, основний сенс розширення інструментарію Нацбанку – забезпечити ритмічність надходження в країну валютної виручки і її присутність на ринку купівлі-продажу, щоб уникнути кризових ситуацій і турбулентності.

Частково ці заходи вже подіяли на поведінку учасників міжбанківського ринку. Так, в першій половині місяця курс долара на міжбанку постійно зростав: з 8,189 / 8,195 за долар США 1 листопада (купівля / продаж) до 8,288 / 8,325 до 13 листопада. При цьому обсяги щоденних торгів коливалися від $ 430,2 млн. – 12 листопада до $ 2359,2 млн. – 5 листопада. У другій половині місяця курс долара почав знижуватися, 20 листопада опустившись до позначки 8,16 / 8,168. Пояснити це чимось іншим, крім очікування припливу на міжбанківський ринок свіжої валюти, викликаного законодавчими ініціативами НБУ, навряд чи представляється можливим.

За інформацією пані Щербакової, залишки на закордонних кореспондентських рахунках українських банків складають майже $ 8,5 млрд. і поки що вони працюють не на вітчизняну економіку. Але тепер фінансисти змушені будуть прискорити їх повернення в Україну. У цілому ж експерти переконані, що обов’язковий продаж половини валютної виручки та скорочення до трьох місяців термінів її повернення обов’язково надасть стабілізаційного ефекту на гривню (адже на міжбанку додатково з’явиться близько $ 3 млрд. щомісяця). Але ефект короткочасний. Адже реально від маніпуляцій на міжбанку нічого не зміниться.

“У нинішній економічній ситуації, коли брати валюту ніде, крім як у експортерів, влада була змушена вдатися до продажу валютної виручки. Але нічого страшного при цьому не трапиться, якщо не будуть введені обмеження на продаж валюти за імпортними контрактами, – вважає бізнесмен і письменник Ян Валетов. Звичайно, бізнесмени будуть незадоволені маржею, яку їм доведеться платити, продаючи і купуючи валюту для своїх цілей за комерційним курсом на міжбанку. Але навіть поступове просідання гривні буде частково компенсовано прихованим рівнем інфляції та високою ставкою по депозитах.

Якщо система буде працювати, то вона допоможе збалансувати валютний ринок, тому що щомісяця витрачати близько $ 613 млн. золотовалютних резервів на підтримку курсу гривні – це все ж дуже накладно. А от якщо на міжбанку продовжаться спекулятивні розгойдування курсу, які спостерігалися цієї осені, то позитивний ефект від нового-старого нововведення дуже скоро зійде нанівець.

Поки що влада відчайдушно чинять опір девальвації національної валюти, спростовуючи чутки про те, що після виборів гривня обвалиться. Проте вже практично всі експерти сходяться на думці, що невелика девальвація гривні лише на користь. Деякі наполягають і на більш серйозному падінні курсу – до 12 грн. за долар, щоб оживити позиції вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках і збільшити приплив в стану валюти, як це було в 2008р., коли гривня миттєво знецінилася майже на 60%.

Вивчення курсових прогнозів провідних українських банків показує, що вже до кінця нинішнього року фінансисти очікують сповзання гривні до 8,4-8,5 за долар. А в наступному році, переконані експерти, падіння національної валюти продовжиться і досягне 8,8-8,9 / $. І тільки рейтингове агентство Fitch спрогнозувало курс 9 грн. / $ Вже до кінця нинішнього року.

У цій ситуації завдання уряду – не допустити крутого піке гривні, а опускати її поступово, щоб невдоволення економічною політикою не переросло у політичні протести ще не охололи від виборів виборців. Однак нерви витримують далеко не у всіх представників правлячої партії.

Прикладом тому став законопроект про примусовий 15% податок на дохід фізосіб з продажу готівкової валюти + 1% до Пенсійного фонду, оприлюднений “регіоналом” Віталієм Хомутинніком. Минулого місяця представники партії влади прозондували грунт на сприйняття цього податку і поспіхом зняли законопроект з реєстрації нібито на доопрацювання. Це зайвий раз підтвердило, що задумки щодо зв’язування курсу гривні, яким влада займалася весь нинішній рік, вже закінчується. І скоро їм доведеться від слів про стабілізацію та зростання доходів населення перейти до плавного зниження курсу національної валюти.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами