ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Державні землі підуть у приватні руки

державні землі

Верховна Рада одноголосно скасувала закон про розмежування земель державної та комунальної власності, який прийняла в червні, а потім прийняла його повторно, справляючи враження філії божевільні. За цим шараханням видно, що навколо земельного питання йде серйозна політична боротьба.

Подібний законопроект № 9001-д «Про ринок земель», ініційований регіоналом, головою комітету ВР з питань агарної політики та земельних відносин Григорієм Калетніком, так і не дійшов у лютому до другого читання. Він був жорстко розкритикований. Опоненти виступили тоді проти обмеження, що максимальна площа землі сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у володінні однієї фізичної особи, – 100 га. І висловили сумніви в тому, що планований Державний банк землі уникне корупційних схем, оскільки буде монополістом.

Коли стало ясно, що закон «Про ринок земель» буксує, 13 лютого був зареєстрований інший законопроект на ту ж тему – заступником пана Калетника Валерієм Бевзенко (співавторами виступили депутати Роман Ткач, Станіслав Мельник, Сергій Терещук) – з назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності »(№ 10043).

У пояснювальній записці автори вважали «недоцільним віднесення виключно до державної власності земель під об’єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об’єктами, що мають національне та загальнодержавне значення, адже зміна власності на зазначені землі жодним чином не впливає на режим їхнього використання». Або думали, що «недоцільним є віднесення до державної власності земель під водними об’єктами загальнодержавного значення, адже в такому випадку формування земельних ділянок для розміщення гідроспоруд, інших об’єктів, які одночасно розміщуються на землях дна водойми і суші, в межах населених пунктів буде неможливим».

І вирішили, відповідно, що «існує об’єктивна необхідність зміни підходів до розмежування земель державної та комунальної власності на законодавчому рівні». Іншими словами, це чергова спроба за вже 20 років провести земельну реформу: роздержавлення частини земель та передача їх приватному бізнесу. Закон № 10043 був прийнятий Верховною Радою 21 червня цього року (за – 238, проти – 23).

Проте опозиційні депутати – Іван Кириленко, Микола Томенко та Сергій Сас – внесли пропозицію щодо його скасування. І парламент вчора вранці, до несказанного подиву багатьох, одноголосно проголосував за цю пропозицію (за – 297, проти – 0).

Ми відразу попросили прокоментувати депутата Сергія Саса це рішення Верховної Ради. Які основні претензії він та його колеги пред’являли до скасованим законом? «По-перше, автори навіть не ввели в закон таке поняття, як «Державний земельний банк». По-друге, законопроект у такому вигляді дає можливість застосовувати корупційні схеми щодо приватизації державних земель. Відчужувати їх на користь юридичних та фізичних осіб», – сказав депутат. На думку нардепа, аналогічна історія була з законом Григорія Калетника – тільки трохи з іншої сторони.

«Державних земель в Україні – 14 млн. гектарів. Це землі оборони, науки, землі водного фонду. На сьогоднішній день немає закону, регулюючого земельне питання. «Землеліада» триває двадцять років. І буде продовжуватися до тих пір, поки не припиняться спроби «загарбати» госземлі корпораціями, приватним бізнесом. Вже дуже великий куш. Але мусить бути, врешті-решт, проявлена ​​політична воля і донесено до відома всіх: є землі під контролем держави – і крапка!»- Говорить Сергій Сас

Однак, за словами бютівця, під виглядом добрих намірів і турботи про правове врегулювання земельного питання знову і знову хочуть розтягнути все до шматочка. «Ця влада доводить, що чудово вміє займатися «дерибаном» то одних активів, то інших. А те, що регіонали проголосували сьогодні за скасування цього закону, пов’язане з наближенням виборчої кампанії. Вони хотіли запобігти істерії навколо земельного питання напередодні виборів», – припустив депутат. І процитував «Фауста» Гете: «У всьому великому тобто поступовість, а не раптовість і миттєвість».

Однак ці рядки в застосуванні до українського парламенту не виявилися пророчими. Заступник спікера, комуніст Адам Мартинюк в 20:20 знову виніс цей закон на обговорення. Депутат Сас зажадав припинити свавілля, мотивуючи тим, що цього закону вже немає в порядку денному. Це не збентежило Адама Івановича: він поставив питання про включення цього законопроекту до порядку денного, за що і було негайно проголосовано. Прийнявши або відхиливши ряд поправок, закон № 10043 був знову прийнятий. У той же день.

Насправді, за інформацією з інших джерел, стало відомо, що з Адміністрації президента прийшла вказівка – прийняти цей закон у що б то не стало після обіду. Влада, в принципі, давно і поки безрезультатно лобіює земельне питання. І нагорі, мабуть, вирішили його «дотиснути».

«Ми просто скасували голосування, яке було в червні. Весь день земельний комітет працював, а увечері з поправками закон прийняли знову», – пояснив пан Чечетов. І додав: «А навіщо тягнути: рік, два? Ми ж не опозиція. Нормально працюємо. Все по закону».

На цей рахунок у опозиції були заперечення. «Вони на законну процедуру чхать хотіли, – заявив Сергій Сас. – Учора вранці було підтримано моє постанову з колегами: за скасування голосування за закон у другому читанні та в цілому. І за процедурою, якщо ліквідували голосування, закон повертається – він вважається прийнятим тільки в першому читанні. Після цього два тижні депутати повинні вносити свої пропозиції. Регламент передбачає скорочення цього терміну до семи днів, але ніяк не – вранці скасували, а ввечері прийняли».

А якщо говорити по суті ухваленого закону № 10043, то, за словами пана Саса, раніше повноваження по врегулюванню земельних відносин були в місцевих адміністрацій і місцевих органів самоврядування. За новим законом ці повноваження віддадуть Державному агентству земельних ресурсів України під керівництвом Сергія Тимченка. Це означає, що всі місцеві органи управління будуть усунені від вирішення цих питань, а всі ці функції делеговані центральному органу виконавчої влади.

«Проблема в тому, – каже бютівець, – що повноваження між центральним офісом і територіальними в цьому законі не виписані. Але тепер для вирішення земельного питання в будь Хацапетівці будуть хабара даватися в Києві. Це стане розсадником корупції. Всі нові механізми відчуження земель непрозорі. І якщо раніше місцеві органи враховували інтереси свого населення, то зараз будуть враховуватися тільки інтереси тих, хто дав хабар».

За словами пана Саса, головне юридичне управління вказувало у своєму висновку на цілий ряд порушень норм Конституції в цьому законі. «Ймовірно, будуть «доопрацьовувати» потім, як в мовному законі», – іронізує опозиційний депутат.

Хотілося б ще звернути увагу на одну деталь. За закон № 10043 проголосували: за – 242, проти – 27, утримався – 1. Так от, «політики нової генерації»: Наталія Королевська, Євген Суслов і Михайло Логвиненко – за. Тобто картки членів «Україна – вперед!» Були у регіоналів, оскільки «нові політики» в сесійній залі були відсутні. Отже, щодо їх «опозиційності» відпадають всякі сумніви.

 

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами