ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Олександр Гудима: що Україна зробить з ГТС після виборів

ГТС

Українська влада могла б скористатися антимонопольним розслідуванням, яке розпочав Євросоюз. Це стане можливим, якщо українська влада створить чітку стратегію відстоювання власних інтересів і привчиться до економії енергоносіїв. Поки ж Київ у статусі прохача, а не партнера – упевнений Олександр Гудима, член парламентського комітету з питань ПЕК, який у 2002 році прийшов до парламенту з партією екс-президента України Віктора Ющенка, потім пішов до Юлії Тимошенко. На думку експерта, для зміцнення переговорної позиції по газу необхідне скорочення споживання газу українськими промисловими гігантами. Для цього повинна бути проявлена політична воля керівництва країни та намір модернізувати технологічно відсталі енерговитратні підприємства.

Єврокомісія почала розслідування щодо дій «Газпрому», їх можуть розцінити як зловживання монопольним становищем на ринку газу в Центральній і Східній Європі. Які, на вашу думку, реальні перспективи у цього процесу?

Відносини Євросоюзу з Росією взагалі і «Газпромом» зокрема досить складні. Співіснування російських стандартів (в першу чергу енергетичних) та Європейської енергетичної хартії ставлять дуже багато знаків запитань на шляху просування російських енергетичних стандартів, стратегій в площині Європейського Союзу. До речі, ситуація, подібна нинішній, трапляється не вперше. Нещодавно було вилучення документів у європейських офісах компаній-партнерів перевіряючими органами ЄС. Чим він закінчився? Станом на сьогоднішній день – нічим.

У чому тоді сенс дій Єврокомісії?

Сьогодні це не дія, це тиск. Воно схоже на те, як росіяни мають звичку щодо України час від часу випускати (не з найвищого рівня, а з середнього) якісь флюїди, щоб натиснути на нашу країну. Я маю на увазі і запуск Північного потоку, і постійні погрози, що через нашу трубу буде йти зовсім мало газу.

Я думаю, ми ніколи точно не дізнаємося, які справжні мотиви ЄС для такого тиску. Єврокомісія як би діє, але її дії не дають конкретних результатів, не робляться ніякі конкретні кроки. Хіба що ЄС хоче «переграти» «Газпром» в частині цінової політики, контролю над розподільчими мережами. Він адже їх у свій час скупив при згоді Європейського Союзу.

Це боротьба, яка ніколи не закінчиться, і я не думаю, що станеться щось таке, що вплине на стратегічні відносини між «Газпромом» і компаніями Європейського Союзу.

Як Україна може діяти в цій ситуації?

Самостійно Україна зараз зробити нічого не зможе. У той же час у нинішньої влади немає звичаю діяти спільно з кимось. Якби Україна хотіла щось робити – це потрібно робити не «проти когось». Потрібно захищати свої інтереси, але все що Україна робить своїми силами, розбивається, коли представники влади їдуть в Кремль і просять перегляду контрактів. Фактично вони просять знизити ціну газу, щоб пом’якшити наші економічні проблеми, Україні потрібен газ не по $ 350 за тисячу кубометрів і не по 450. Чи можна цього досягти шляхом конфронтації з «Газпромом» чи з Путіним? Упевнений – ні.

Однак країни Євросоюзу теж не завжди показують згуртований підхід …

Там дійсно є певні проблеми. Наприклад, деякі країни (у тому числі і Польща) дозволили собі діяти всупереч рекомендаціям Єврокомісії та виторговували собі окремі преференції в контрактах. Тим не менш, в цілому ЄС примудряється діяти якось синхронно.

Для Росії ЄС – це погоджений, солідарний юридичний механізм. А Україна – країна, з якою Москва в будь-якому випадку зможе домовитися. Тому Росія не побоюється жодних кроків. Вона впевнена, що таких кроків просто не буде. В Україні на кону – вибори.

Вибори призначені на кінець жовтня, в той час як будівництво газопроводу «Південний потік» має розпочатися в середині листопада. Якраз до цього часу в Україні закінчаться всі політичні перипетії та відкриється можливість приймати непопулярні рішення. У тому числі – і з управління українською .

Для Росії вже зрозуміло, як закінчаться вибори в Україні. Нічого принципово не зміниться – опозиція не переможе. Залишиться Янукович як чинний президент і кандидат на друге президентство в 2015 році. Але нинішньої підтримки в парламенті у нього не буде через лобі більш-менш самостійних мажоритарників. Однозначно, що Путіну в листопаді розмовляти з Януковичем буде набагато легше. Росії нікуди поспішати. Фінансова ситуація у них куди краща, газу у них достатньо.

А що буде з обопільним контролем над українською ГТС?

Розмови про це, швидше за все, ведуться, але в закритому режимі. До виборів по зрозумілих причинах Янукович на таке не піде. А після виборів нового парламенту, мені здається, ще менше буде готовий підтримувати такі ідеї, тому що там з’явиться багато людей, яких не змусиш голосувати за зміну законодавства на користь відчуження, передачі, концесії чи консорціуму ГТС.

Але я не кажу, що це неможливо. Янукович з його оточенням буде готовий на більш глибокі компроміси з Росією.

Для Москви період листопада-грудня буде набагато вигіднішим з точки зору просування російських газових інтересів в Україні, ніж сьогоднішня ситуація.

У листопаді «Газпром» має намір розпочати будівництво «Південного потоку», в який має намір вкласти до $ 20 млрд. Яка ваша оцінка окупності та перспектив цього проекту?

Це політичний проект, і не має принципового значення, скільки він буде коштувати. На відміну від України, наша сусідська країна отримує ринок. Навіть ЄС і Єврокомісія не мають такої стратегії, яка є у Росії.

Вони будуть будувати на перспективу – через п’ять і через десять років, щоб цей потік був, щоб в ситуації, яка складеться для Росії вигідно, вона могла пустити газ через цей потік.

Простий приклад – «Блакитний потік». Він працює з набагато меншими обсягами, ніж планувалося. Але про це зараз ніхто не згадує – шум навколо «Блакитного потоку» був у 90-х. Хто зараз скаже, скільки росіяни витратили на цей проект? Мало хто. У той же час, вони мають нитку на Туреччину – ця нитка вважається стратегічною, навіть якщо хтось думає, що вона мало дає Росії в економічному плані.

У Росії і Мінфін, і МЕРТ вже критикують проект як витратний. З урахуванням особливих знижок, які Росія пропонує всім країнам, через які пройде потік: чи можна буде окупити проект?

Навіть у порівнянні з «Північним потоком», який зараз працює менше, ніж наполовину своєї проектної потужності, нинішній проект «Північний потік», по крайній мірі, має основу і перспективи, що там будуть нові родовища, плюс зацікавленість Німеччини, яка відмовляється від атомної енергетики. А в «Південному» такої економічної складової я не бачу.

Ви маєте на увазі ймовірний обвал цін на європейському ринку, коли туди піде сланцевий газ?

Все може бути. Сланцевого газу насправді дуже багато. Є ЄС, а також Україна, яка, до речі, зробила дуже цікавий і стратегічний крок – віддала родовища сланцевого газу двом компаніям Shell і Chevron. Є ще Польща, яка на п’ять років випереджає Україну в цьому процесі, але сланцевого газу поки що немає. Якщо ці світові потуги (як у США, так і в ЄС) дадуть результат на мільярди кубометрів сланцевого газу, видобутого в центральній Європі, Польщі, Україні, ситуація для «Газпрому» різко зміниться. Навіть якщо цей газ буде трохи дорожчим, ніж видобутий на території України.

Ви вважаєте, що позиція України щодо сланцевих родовищ шанобливо сприйнята в Росії?

Думаю, так. Крім того, сьогодні українська влада змушує скорочувати власне споживання газу – це теж досить сильний крок. Але він сильний в перспективі на два-три роки, не для цієї зими.

Однак будь-яке скорочення споживання російського газу в перспективі може бути проблемою для росіян.

Тут важливо, чи витримає українська влада намічені реформи, колосальну роботу не тільки з населенням і в комунальній сфері, скорочення споживання газу промисловістю, яка сьогодні «запускає руки» і в газ внутрішнього видобутку. Але якщо в найближчі два роки влада зможе скоротити споживання енергоносія, до цього «Газпром», думаю, поставиться з повагою.

В Європі і США різко зросло будівництво терміналів для зрідженого газу. Чи варто Україні брати з них приклад?

Ми могли б танкерами возити газ із Європи. Але є проблема Туреччини та проток Босфор і Дарданелли. Є велика проблема з просуванням танкерів через цю протоку в Чорне море. Теоретично Туреччина може пропускати ці танкери. Але вона постійно вводить обмеження, і я вважаю, що цей шлях по суті закритий.

Україну не можна порівнювати з Японією і Китаєм, які мають вільний доступ через океан до країн з надлишком газу. Україна таки буде змушена проводити танкери, яких вона, до речі, і не має, через протоку, дозволу на прохід по якому немає. Ці плани не підтверджені і не мають економічного забезпечення.

Але Європа розраховує таким чином диверсифікувати закупівлі газу?

У минулому році я був на економічному саміті в Польщі. Поляки почали будувати такий термінал на півночі на Балтійському морі за допомогою ЄС. Він не добудований до цих пір, притому що там немає турецько-Босфорської фактора. Тобто Польща, яка зараз є одним із стовпів ЄС, досі, не дивлячись на складні відносини з «Газпромом» і маючи фінансову підтримку ЄС, не побудувала термінал на своєму узбережжі. А ми говоримо про Україну, для якої все набагато складніше економічно і геополітично. Саме тому я вважаю, що на сьогоднішній день в Україні є значно більше проблем, на які можна витрачати бюджетні кошти, ніж будівництво терміналу на узбережжі Чорного моря.

Історія питання

У Єврокомісії викликало питання те, що країни Європи отримують паливо за різними цінами, а їх розкид досягає $ 200 на кожній тисячі кубометрів. У повідомленні ЄК зазначено, що він підозрює обмеження диверсифікації поставок газу в країни Центральної і Східної Європи. Ще минулої осені інспектори Єврокомісії влаштували обшуки в європейських офісах «Газпрому» і ряду його клієнтів. Перевіркам піддалися 20 компаній у 10 країнах. Формально ЄК проводила перевірки «за фактами» можливих зловживань – як з боку постачальників, так і з боку клієнтів. «Газпром» в офіційних заявах не згадувався, як і конкретні терміни завершення розслідування.

 

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами