Гроші ховають в золото

Коли курси валют непрогнозований, фондові індекси пробивають чергове дно, а ринок нерухомості не обіцяє зростання, інвестори біжать в золото. Хтось купує злитки, а хтось довіряє банківським “металам” вкладами в надії на відсоток.

Хоча деякі аналітики і кажуть, що золото втрачає статус “тихої гавані”, більш консервативного вкладення людство поки не винайшло. Переглянувши на динаміку вартості жовтого металу за 2010-2012 роки, можна побачити, що він подорожчав майже на 50%, а з 2000-го золото виросло в ціні більш ніж у п’ять разів. І якщо вірити прогнозам Thomson Reuters GFMS, до кінця 2012-го золото, враховуючи нестабільність у світовій економіці і слабкість ключових світових валют, може протестувати позначку в 2000 дол. / Тр. ун., що на 25% вище нинішніх рівнів.

Деякі експерти менш оптимістичні. Наприклад, аналітики Financial Forecast Center з США вважають, що восени-взимку золото, навпаки, знизиться в ціні майже на 10% від нинішніх рівнів.

Є й середні прогнози: за оцінками Morgan Stanley, золото в найближчі п’ять місяців таки подорожчає, і в 4-му кварталі 2012 року його середня ціна складе 1750 дол. / Тр. ун.

Не менш цікава і ситуація зі сріблом, яке зараз стоїть в 1,6 рази вище, ніж на початку 2010-го. Правда, ціни на срібло набагато мінливості, ніж золоті котирування. Протягом року трапляється по 3-4 різких стрибка і падіння цін на срібло. Хоча, згідно з прогнозами групи BNP Paribas, середня ціна на срібло за підсумками 2012 року складе 33,1 дол. / Тр. ун., що на 18% вище, ніж зараз, а в 2013 році його вартість досягне 43 дол. / тр. ун.

Але якщо в Європі та США ринок банківських металів добре розвинений, то в Україні заробити на них непросто, тому що далеко не всі банки проводять з ними операції. А ті, які проводять, стягують чималі комісії, встановлюючи курс продажу на 5-10%, а то й на 20%, вище, ніж покупка, що призводить до великих втрат інвестора на спреді.

Якщо не хочеться турбот, пов’язаних з вкладеннями в реальний метал, можна розмістити гроші на депозиті, який оформляється в банківських металах. Такий внесок дозволяє заробляти не тільки на динаміці курсу золота або срібла (і, звичайно, втрачати, в разі падіння курсів), але ще дає можливість отримувати додаткові відсотки від банку.

Рідкісний продукт

Взагалі в Україні “металеві” депозити – явище не надто поширене. Наприклад, з числа 30 найбільших банків подібні вклади пропонують менше десяти.

Велика їх частина відкриває депозити виключно в золоті, рідко – в сріблі. “Так як ціни золота і срібла на міжнародних ринках змінюються приблизно в одній пропорції, то переважно радять відкривати вклади в золоті”, – радить заступник голови правління Юнекс Бнка Анатолій Тимофєєв.

Ну а такої екзотики, як платина, і зовсім не знайти. Настільки млявий інтерес банків до платини та срібла цілком зрозумілий. Якщо золото має хоч якийсь оборот на українському ринку, то срібло і платина, по суті, малоліквідний товар. Наприклад, на початку 2000-х років депозит в платині пропонував Брокбізнесбанк. Проте з часом і він відмовився від цієї затії через відсутність попиту на продукт.

До того ж ціна на платину нееластична. Досить подивитися на ретроспективу її курсу: по закінченні двох з половиною років вартість платини залишилася практично на колишньому рівні, і до початку серпня 2012 року, порівняно з січнем 2010-го, вона навіть подешевшала на 6%. Тому інвестиції в платиновий депозит будуть невигідні насамперед інвестору.

Термін дії вкладів у дорогоцінних металах починається з 6 місяців і складає максимально 1-2 роки залежно від банку. Мінімальна маса металу, що купується для відкриття депозиту, коливається в межах 20-100 грамів, в рідких випадках досягає 1000 – 2000 грамів. Враховуючи, що зараз вартість 1 грама золота коливається в межах 420-450 гривень, то для старту вкладникові потрібно не менше 8,4 тис. гривень.

Мінімально банки нараховують по “металевих” депозитах 0,5-0,8%, а середня прибутковість складе не більше 2-2,5%. Така “скупість” пов’язана з тим, що залучений на депозити дорогоцінний метал українські банки розміщують на кореспондентських рахунках зарубіжних банків, які нараховують по них близько 2% річних. Відповідно українські банки фізично не можуть запропонувати своїм вкладникам захмарну прибутковість.

У той же час якщо подивитися на динаміку зростання золота, наприклад, подорожчала за весь 2011 рік на 10%, виходить, що сумарна прибутковість за рік – на рівні 12-14% для активу, якому не страшна девальвація, – дуже непоганий результат.

Окремі банки (наприклад Кредитпромбанк) пропонують внесок у металах до запитання з можливістю зняття в будь-який момент. Правда, ставка за таким депозитом складає всього 0,5% на рік.

Вагомий аргумент

Депозит у банківських металах може бути оформлений двома способами. Перший – без фізичної поставки, коли золото або срібло виступає в якості валюти обліку заощаджень, а клієнт здійснює внесок за еквівалент металу в гривнях за курсом, встановленим банком. По закінченні терміну дії вкладу банк знову перераховує за поточним курсом той “обсяг” металу, який знаходиться на депозиті, і разом з нарахованим доходом списує його на рахунок клієнта.

У випадку фізичної поставки, вкладник набуває саме злиток, будь то золото або срібло. З одного боку, він на 100% упевнений, що вклав гроші в реальний метал, з іншого – банки найчастіше беруть на рахунки злитки, куплені безпосередньо у них. Тому ідея купити там, де дешевше, а потім розмістити в іншому банку, що дає більш високу ставку, далеко не завжди працює. Якщо прийти зі своїм злитком, банк зажадає експертизу, для чого доведеться їхати в головний офіс, витрачати час. До того ж, як розповіли в одному з банків, бували випадки, коли клієнт купував злиток однієї проби, а після експертизи виявилося, що золото зовсім іншої якості, відповідно, і вартості.

Ще один недолік “металевих” внесків полягає в тому, що банки погоджуються на їх поповнення рідко. А якщо довкладення і доступні, то мінімальна сума поповнення 20-50 грамів. Так, для срібла це ще терпимо, приблизно 144-360 гривень за поповнення, але для золота при кожному довкладень доведеться викласти не менше 8000 гривень.

Причому, не варто забувати, що, в разі покупки, скажімо, 100 грамів золота за один раз, воно обійдеться приблизно в 430 гривень за 1 грам, при покупці такої ж загальної ваги десятьма злитками по 10 грамів – вже в 450-460 гривень за грам, або на 7% дорожче. Тому краще відразу внести всю суму, а якщо і поповнювати, то великим еквівалентом.

Часткове зняття по таких депозитах, на жаль, не передбачено, і прирівнюється до дострокового розірвання договору, умови якого, м’яко кажучи, не дуже лояльні: у такому випадку банк перерахує весь нарахований дохід за ставкою 0,001-0,1% річних.

Однак незважаючи на недоліки, депозит у банківських металах здатний стати хорошою альтернативою звичайним гривневим або доларовим вкладам. Але за умови, що метал буде стабільно зростати в ціні. Адже потрібно розуміти, що він повинен не тільки покрити витрати вкладника на купівлю-продаж, які можуть досягти 5-10% суми, але і принести дохід. “Тому оптимальний термін для вкладення в золото – три роки, таким чином, вкладник не тільки вбереже кошти від знецінення, але і отримає дивіденди”, – пояснює директор департаменту роздрібного бізнесу Ерсте Банку Тетяна Надточій.

До речі, банкіри прогнозують, що ставки за “золотими” депозитами до кінця року можуть зрости на 0,5-1%, що зробить їх ще більш привабливими і прибутковими.

Депозити в дорогоцінних металах не покриваються Фондом гарантування вкладів фізосіб, тому банк для такої інвестиції слід вибирати особливо уважно.

Депозит в золоті або сріблі здатний принести до 14-15% в рік, але за умови, що метали будуть рости в ціні, інакше вкладник втратить частину вкладеного.