ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Держава розпродає неприбуткові активи

В Україні стартувала приватизація газорозподільних компаній.

Фонд державного майна України виставив на продаж пакети акцій 42 газорозподільних компаній. Завдання цих підприємств – стежити за технічним станом газопроводів, що перебувають у власності міст, селищ і заводів, а також приймати платежі від населення, бюджетних організацій, промислових споживачів за спожитий газ. Фізично ці завдання виконують співробітники газових контор. Вони перевіряють справність вентилів і газових плит в наших квартирах, встановлюють лічильники і приносять книжки з чеками для оплати за газ.

У пошуках інвесторів

В кінці серпня – на початку вересня пройшли конкурси з приватизації п’яти газопостачальних компаній – «Івано-Франківськгаз», «Полтавагаз», «Гадячгаз», «Севастопольгаз» і «Херсонгаз».

Продаючи пакети розподільчих компаній, держава розраховує вирішити парадоксальну задачу – знайти інвесторів, які погодяться вкласти в ремонт газопроводів колосальні кошти. Парадоксальна ця задача тому, що розподільчі компанії не володіють газопроводами, а лише обслуговують їх. Загальна протяжність газопроводів, за які несуть відповідальність розподільні компанії, перевищує 372 000 кілометрів. Ця мережа почала будуватися з початку 40-х років минулого століття. Більшості газорозподільних мереж в Україні, за якими постачається газ населенню, котельним і промисловим підприємствам, вже виповнилося більше півстоліття. З тих пір система практично не модернізувалася. За даними експертів, на сьогоднішній день рівень зношеності мереж становить не менше 50%.

– Ступінь зношеності газових мереж порівнянна зі зношеністю комунального господарства – теплоцентралей, водовідводів і інших. Ці системи будувалися приблизно в один і той же час, – зазначив експерт газового ринку Валентин Землянський.

Знос і газового, і комунального господарства продовжує зростати, підвищуючи ймовірність техногенних та екологічних катастроф. Якщо прорив теплотраси призводить до техногенної аварії на рівні мікрорайону, то аварія на газовій магістралі має більш масштабні наслідки.

Мільярдні інвестиції

На думку експертів, обсяги необхідних капіталовкладень обчислюються мільярдами гривень. У газорозподільних компаній таких грошей немає. Адже всі заробітки розподільних компаній складає тариф на транспортування газу, який жорстко контролюється державою. Як вартість самого газу, так і його транспортування визначає Національна комісія з регулювання енергетики (НКРЕ). А зароблених грошей розподільним компаніям вистачає тільки на виплату заробітних плат та поточні ремонти.

На заміну зношених трубопроводів і прокладання нових гілок до ще негазифікованих населених пунктах грошей вже не залишається. Залучити необхідні мільярди може тільки приватний інвестор – у держави в бюджеті грошей на модернізацію та розвиток газових мереж немає. Тому й назріла необхідність проведення приватизації газорозподільчих компаній.

Наша довідка

Газифікація житлового фонду в СРСР почалася в середині 1940-х років. Вперше природний газ з’явився в квартирах багатоповерхівок в Москві в 1946 році. Через два роки почалася газифікація житлового фонду Києва. До цього в столицях республік їжу готували або на дровах (в старих будинках ще збереглися димоходи), або на Гасниці.

За більш ніж 60 років в Україні було побудовано більше 372 тис. кілометрів газопроводів низького і середнього тиску. Протяжність цих трубопроводів перевищує довжину екватора Землі в дев’ять разів.

 

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами