ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon На взуття та побутову техніку найбільше нарікань споживачів

У деяких європейських країнах захистом прав споживачів відають незалежні громадські організації. В Україну до 2010 року існував Держспоживстандарт. У ході адміністративної реформи його повноваження розділили: розробку стандартів і нормативів віддали Міністерству економічного розвитку і торгівлі, а контролюючі функції – Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів. Сьогодні уряд обговорює ідею подальшого скорочення сфери відповідальності останньої на користь нового органу. У відомства можуть відібрати повноваження контролю над харчовими продуктами. Глава Держспоживінспекціі Сергій Орєхов, який виступає проти цього, в інтерв’ю обгрунтував свою точку зору.

– Кабінет міністрів збирається провести реформу в сфері контролю над якістю і безпекою харчових продуктів. У Верховній Раді вже зареєстрований урядовий законопроект, в якому пропонується створити єдине відомство у цій сфері – Держветфітослужбу. Ви підтримуєте цю ідею?

– Якщо депутати ухвалять таке рішення і президент затвердить його, то Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, звичайно, передасть свої повноваження в сфері контролю над харчовими продуктами такому відомству. Але це позиція державного чиновника, а як споживач я відповів би по-іншому.

– А як би ви відповіли?

– Проаналізував б, в які відомства українці найчастіше звертаються за допомогою з питань якості продуктів харчування. Запитайте у звичайного споживача, куди він іде, коли йому продали прострочені продукти або обдурили продавці? У Санітарно-епідеміологічну службу (СЕС), Державну ветеринарну та фітосанітарну службу (Держветфітослужба), міліцію або Держспроживінспекцію? Тільки у першому кварталі цього року наші фахівці запобігли купівлю та використання українцями неякісних товарів на суму сім мільйонів гривень. У 2011 році – всього на 204 000 000 гривень, а споживачам повернули вісім мільйонів гривень за результатами розгляду їх звернень.

– Але в разі проведення реформи споживачів сповістять про зміни, і вони зможуть звертатися в нове відомство. Чи не так?

– Давайте не будемо забігати наперед. Це все не так просто, як здається.

До передачі повноважень ми не готуємося, оскільки закон ще навіть не проголосований у першому читанні. І щоб побудувати щось нове, не обов’язково руйнувати старе. Президент сказав, що ми вже скоротили чимало відомств, від чого деякі сфери сьогодні страждають.

Покарання у міру

– Проте два роки тому в результаті адміністративної реформи за таким же сценарієм з’явилася Держспроживінспекція – нове відомство на базі Держспоживстандарту. Ви вважаєте, що ці зміни були також неефективні?

– Розвинені країни світу мають національні органи із захисту прав споживачів. І саме держава займається захистом. В Канаді існує управління по захисту прав споживачів, у Польщі – управління із захисту конкуренції і споживача, в Білорусі – управління захисту прав споживачів та контролю за рекламою міністерства торгівлі. У Мінську, до речі, не змінювали свої державні стандарти, і в підсумку білоруська продукція вважається однією з найбільш якісних на сьогоднішній день.

– Але недавно на територію України було заборонено ввезення м’ясо-молочних товарів з Білорусі саме через їх якості. Якось нелогічно виходить.

“Чим жорсткішою буде контроль з боку держави і споживача, тим швидше поліпшиться якість продукції”.

– Це вже проблема невиконання існуючих норм і вимог. Різних законів і механізмів достатньо сьогодні і в Україні, але їх погано виконують. Тому чим жорсткіше буде контроль з боку держави і споживача, тим швидше поліпшиться якість продукції.

– До речі, сьогодні в парламенті лежить ще один законопроект, присвячений захисту прав споживача. І там є норма про введення кримінальної відповідальності для виробників за випуск небезпечної харчової продукції. Це, на ваш погляд, правильно?

– Якщо якість продуктів впливає на здоров’я людини, то від їх безпеки залежить людське життя. Я згоден, що стосовно безпеки товарів потрібні більш суворі міри запобіжного заходу. У європейських країнах замість адміністративних штрафів за такі дії вже передбачена кримінальна відповідальність.

– Передбачається, що недобросовісному виробнику буде загрожувати до семи років позбавлення волі. Чи не занадто суворо у порівнянні з іншими країнами?

– Цю норму розробники писали на прикладі європейської практики.

Держспоживстандарт з поправками

– Якщо покупці або інспектори виявили на прилавку прострочену або контрафактну продукцію, хто несе відповідальність – реалізатор чи виробник?

– Реалізатор. На нього накладаються адміністративні та фінансово-господарські штрафи.

– А в яких випадках штраф платить виробник?

– Спочатку фахівці Держспроживінспекції вводять заборону на реалізацію простроченої або контрафактної продукції в точці продажу, а потім приступають до перевірки виробника продукції. І якщо в ході розслідування буде доведено, що винен виробник, з нього стягуються штрафи, розмір яких залежить від обсягів партії товару.

– В такому випадку з реалізатора штраф знімається?

– Ні, чому ж? Адже продавець теж порушив правила торгівлі, якщо допустив до продажу продукцію з певними порушеннями.

– Після розформування Держспоживстандарту функції по розробці всіх технічних регламентів і стандартів перейшли до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. У Держспроживінспекції залишилися тільки контролюючі функції. Як вони змінилися?

– Планові перевірки ринкового нагляду проводяться у розповсюджувачів, а в разі виявлення небезпечної продукції (або такою, яка не відповідає встановленим вимогам) перевірки характеристик товару проводяться у суб’єктів господарювання в ланцюзі постачань. Тобто у Держспроживінспекції як і раніше існують планові (проводяться раз на рік, а по деяких видах товарів раз на три роки) і позапланові перевірки для реалізаторів і виробників (за заявою або скаргою споживача).

Для споживачів ніяких змін не відбулося, процедура подачі скарги залишилася та ж. Виробники і торговці також продовжили працювати в звичайному режимі. Державні органи стверджують норми і регламенти, яким повинні відповідати сама продукція та умови її реалізації. Реформа полягала в правильному розподілі функцій між відомствами.

– Тоді з якою метою ви ініціюєте посилення контролюючих функцій Держспроживінспекції? Зокрема, в парламенті зараз зареєстровано законопроект “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, де пропонується скасувати десятиденне попередження про планову перевірку.

– Зрозумійте, планові перевірки не зовсім ефективні. Сьогодні підприємство має отримати повідомлення про проведення перевірки за десять днів. І до приходу інспекторів, ясна річ, з прилавків забирається продукція, яка не відповідає вимогам. Більш ефективні, я вважаю, позапланові перевірки. Але вийти на них ми можемо лише за заявою споживача.

– І як швидко Держспроживінспекція реагує на скаргу споживача?

– Ми обробляємо заяву протягом 24 годин і відразу виписуємо направлення на перевірку. Протягом доби, максимум двох, фахівці вже перевіряють підприємство. Важливо, що в цьому випадку про перевірку не знає реалізатор і вже не може підготуватися до нашого приходу. Тільки в минулому році ми перевірили більше 40 тисяч суб’єктів господарювання. І в 90 відсотках випадків були виявлені порушення в сфері торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг і робіт. І це не межа. За деякими даними, сьогодні близько 70% продукції на українському ринку – контрабанда і контрафакт. Однак методів боротьби з цим недостатньо.

На що скаржаться?

– На які товари та послуги найчастіше скаржаться сьогодні українські споживачі?

– На якість взуття, побутової техніки, надання житлово-комунальних послуг, споживчих кредитів і дистанційної торгівлі (товарів і послуг, замовлених через Інтернет).

– Кілька разів прем’єр-міністр особисто доручав вам провести перевірки деяких товарних груп, зокрема товарів для дітей і нафтопродуктів. Чим закінчилися перевірки?

– Взяти, приміром, дитячі іграшки. У 78 відсотках випадків на них не зазначений виробник, його адреса, матеріал, з якого виготовлена іграшка, на який вік дитини вона розрахована. У 65 відсотків перевіреної продукції немає національного знака відповідності або документів, що підтверджують якість і безпеку товарів.

– Де саме в Києві були знайдені такі іграшки?

– Наприклад, в гіпермаркеті “Ашан” на Великій Окружній, де інспектори зняли з реалізації сто відсотків дитячих іграшок восьми найбільших постачальників. На товари були відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності, не було документів, що підтверджують якість і безпеку. І таких випадків чимало.

– Що відбувається з товаром, який ваші фахівці зняли з реалізації? Його утилізують або приводять у відповідність з нормами, якщо це можливо, і повторно повертають на полиці магазину?

– Процедура наступна. Після того як наші фахівці знімають продукцію з реалізації, товар повертається виробнику. І той уже зобов’язаний утилізувати товар самостійно. Функції Держспроживінспекції на цьому етапі закінчуються. Якщо наші фахівці виявляють, що раніше знятий з реалізації товар знову у продажу, тоді залучаються правоохоронні органи і заводиться кримінальна справа.

– Реалізатор або виробник може оскаржити дії Держспроживінспекції?

– Таких випадків у нас не було. Жодне підприємство не звернулося до суду з метою оскаржити висновок Держспроживінспекції.

– З якістю нафтопродуктів така ж ситуація, як з іграшками?

– Дуже схожа. Протягом січня-квітня цього року ми перевірили 86 автозаправних станцій, і на 60 з них виявили порушення.

– Вони стосуються якості палива або правил торгівлі?

– І те й інше. Наприклад, з перевірених нами 2,8 мільйона літрів нафтопродуктів забраковано та знято з реалізації 258 000 літрів через відсутність необхідних документів та порушення правил роздрібної торгівлі. Мали місце або неповна укомплектованість АЗС, або відсутність інформації про черговий операторі, які відпускають нафтопродукти. Штрафи на загальну суму в 1,9 мільйона гривень були накладені на заправки “Лукойл Україна”, “ОККО-Нафтопродукт” в Севастополі, ТОВ “Нафтогаз” в Києві та “Сіріус” в Луганській області.

– Держспроживінспекція скаржилася на те, що у неї не було лабораторій, де можна було б перевіряти якість товарів, зокрема тих же нафтопродуктів. Сьогодні ця проблема залишилася?

– Проблема існувала ще кілька років тому, оскільки не було фінансування. Думаю, це були навмисні кроки попередньої влади. Тоді не те що якість бензину контролювати, а й дитячі іграшки перевірити ніде було. Сьогодні у нас є механізми контролю. У другій половині 2011-го було виділено 1,7 мільйона гривень, цього року – ще шість мільйонів, в 2013-м передбачається підвищити фінансування на проведення досліджень. Частина грошей на 2012 рік ми ще не освоїли. Але прем’єр-міністр пообіцяв, що в разі необхідності Держспроживінспекція отримає додаткові кошти.

– Тобто Держспроживінспекція вже повністю укомплектована пересувними мобільними лабораторіями для перевірки пального?

– Питання з пересувними лабораторіями дійсно трохи загальмувався, але, як нам обіцяють в Кабміні, з порядку денного не знято.

– Чи захистить наявність міжнародного сертифіката у виробника від перевірки надмірно завзятих фахівців вашої інспекції?

– Якщо ви – виробник, і вашу продукцію перевіряли не тільки наші експерти, а й міжнародні, то, звичайно, вітчизняний фахівець буде інакше дивитися на виробника. Але це не є захисним елементом від перевірки.

– А що тоді гарантує ваш власний сертифікат якості – “З турботою про український!”?

– Це добровільна акція, яку ініціювала Держспрожиивінспекція. Основна умова участі полягає в тому, щоб компанії і сировину, з якого виробляється продукт, були українськими. Зараз в акції беруть участь вже дві сотні підприємств, хоча спочатку багатьох бентежило те, що контролюючий орган може виступати призвідником такої акції.

– Вам не здається, що деякі торговельні мережі можуть сприйняти сертифікат як елемент тиску на них з боку Держспроживінспекції в корисливих цілях?

– Торгівельні мережі і виробники ініціативу про сертифікат “З турботою про українське!” сприйняли інакше. І до мене претензій з цього приводу з їхнього боку не було.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами