ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Українське ЖКГ на порозі загальнонаціональної термомодернізації

Щоб усвідомити такі очевидні для нас, але складно піддаються людині західного світу речі, знадобилося два роки. І ось зараз МВФ принциповий як ніколи: ні підвищення тарифів – немає грошей.

Уряд України, яке до цих пір відхрещувалося від підвищення і гордо говорило про те, що не дозволить себе поставити на коліна, тепер все-таки змушений був сказати те, що всім і так вже зрозуміло. Тарифи будуть підвищувати. Про це на зустрічі з представниками Фонду 21 травня з. р. заявив віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський. І цією заявою він, звичайно, нікого не здивував. Цікава була інша його фраза. Про те, що зроблено це буде “тільки після розробки програми адресної допомоги незахищеним верствам населення та застосування енергозберігаючих технологій”.

Рятівне підвищення

Фахівці Світового банку, проаналізувавши стан вітчизняної галузі , прийшли до приголомшливо очевидного висновку: просто підвищувати тарифи на компослуги, без перерозподілу частини коштів на модернізацію, безглуздо – це призведе до чергового зростання неплатежів. Валерій Саратов, голова Нацкомісії з комунальним тарифам, конкретизує перспективу: за межею “енергетичної бідності” в цьому випадку виявиться кожне друге домогосподарство.

У теплових організацій немає можливості залучати позикові кошти для проведення модернізації. Проте в УСПП нарахували в країні близько двохсот схем, розроблених для залучення фінансування проектів з модернізації в теплоенергетиці. Але кількість залучених коштів – мізерно. Місцева влада викроюють фінанси зі своїх мізерних бюджетів, беруть кредити у міжнародних фінансових організацій, а місцеві інвестори більше працюють на перспективу.

Вся надія на тарифи, які повинні включати інвестиційну складову. Такий підхід вже в середньостроковій перспективі сприятиме зниженню темпів їх підвищення. За підрахунками Нацкомісії з тарифами, які озвучив член комісії Валерій Кальченко, утеплення будинку зменшить їх зростання на 40%, установка в будинку індивідуального теплопункту – на 20%, установка теплового лічильника – на 10%. Сьогодні лічильниками оснащено всього 32% будинків і квартир, але Міненерговугілля вже складає графік подальшого оснащення. До 2017 року вони повинні стояти скрізь.

Замкнене коло

Втім, вимога забезпечити всі галузі економіки Україна тотальними системами обліку було закладено ще в Комплексної держпрограмі енергоефективності, що діє з 1997 р. Протягом 2000-х років уряди як могли намагалися відстрочити збільшення тарифів. Вводили класи споживання, збільшували пільгові категорії населення, дотували виробників і списували борги.

Періодично запускали ініціативи заміни вікон, утеплення фасадів, вкручування енергозберігаючих ламп, переведення котлів на місцеве паливо. На жаль, жодних даних за результатами цих ініціатив немає. Як немає і єдиної системи комерційного обліку енергоносіїв. Відповідний законопроект вже кілька років лежить в парламенті без розгляду.

На підвищення енергоефективності сфери ЖКГ звернули увагу буквально в 2010 році при створенні Нової державної цільової програми на 2010-2015 рр.. Пару років тому підрахували, що саме в сфері ЖКГ можна заощадити до 9 млрд кубометрів газу і протягом п’яти років зменшити поставки його в сферу теплоенергетики на 60%. Проте сьогодні, за висновком Комісії УСПП з енергоефективності, модернізація централізованих систем теплозабезпечення та термомодернізації будинків у країні ведеться дуже низькими темпами, і порядку в процесі немає.

Скупий платить двічі

10 травня c. р. прем’єр Микола Азаров заявив, що необхідно переглянути підходи до енергоефективності: “Програм багато, але прогресу мало, тому настав час переглянути наші підходи, відмовитися від того, що буксує, і зосередитися на успішних рішеннях”. Міністерству економічного розвитку і торгівлі та Міністерству енергетики та вугільної промисловості доручено узагальнити наявні результати реалізації програм з енергоефективності та створити модернізовану і єдину державну програму.

До речі, ще 1 лютого він доручив МінЖКГ разом з Мінекономіки і Мінфіном розробити подібну програму на підставах даних обстеження теплоеффектівності буквально кожного будинку. Учені й місцева влада потихеньку обстежують.

Запорізька енергосервісна компанія “ЕкоСіс” представила свої дані: будинки періоду СРСР в три рази холодніше своїх європейських аналогів. З цієї причини проводити якесь один захід з утеплення будинку не має сенсу. Директор ДНДІ будівельних конструкцій Геннадій Фаренюк вважає, що необхідний комплексний підхід, коли модернізується весь квартал, включаючи котельню, теплові мережі, проводиться глибока Тепломодернізація будинку з установкою індивідуальних теплопунктів і поквартирних лічильників.

Правда, варто все це 670 млрд грн. Зарплата всіх разом узятих українців, за даними МінЖКГ, становить 500 млрд грн., Так що, очевидно, тільки за рахунок їх коштів провести модернізаційні заходи не вдасться, так само як і держава не зможе оплатити такі дорогі потуги. Основна проблема – старі будинки житлофонду, особливо в тих багатоквартирних будинках, яким понад 50 років, а це понад 30% усього житлофонду. Там немає єдиного виходу комунікацій з квартири, а розводка труб – горизонтальна.

Чи зможуть люди після тепломодернізації самостійно регулювати собі рівень тепла? Адже якщо ні, то заощадити на споживанні енергії у них не вийде. Вимушене завищене споживання тієї ж теплової енергії, виходячи із заяви Хорошковського, доведеться оплачувати знову з коштів держбюджету, у всякому разі – незахищеним верствам населення.

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами