ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Прогноз економічної ситуації в Україні на літо-осінь 2012 року

друга хвиля кризи

Якщо чиновники все частіше заявляють про блискучий стан справ в економіці – значить, пора готуватися до найгіршого. Тому що після запевнень в стилі “ситуація під контролем” і “ми робимо все можливе” можна не встигнути віддати останні розпорядження, поцілувати дітей і переодягнутися в усе чисте.

На жаль, від торішнього оптимізму не лишилося й сліду. На асфальті лише довгий гальмівний шлях, в кінці якого скоро з’явиться ледачий інспектор для оформлення протоколу. Українська економіка стрімко сповільнюється. Гальмівні колодки нагадують розпечену мартенівську піч. В I кварталі зростання ВВП склало більш ніж скромні 1,8%. Для порівняння: в минулому році за цей же період – 5,2%.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch вже знизило прогноз зростання української економіки в 2012 році до катастрофічних 1,6%. А значить, ми ні в цьому, ні в наступному році не досягнемо передкризових показників. Більше того, цілком можливий рецидив.

Непряма ознака наближення економічних негараздів – стрімке падіння цін на сталь на міжнародних ринках. Цього року на Лондонській біржі металів вартість сталі просіла на 21%. Ось-ось і головний продукт українського експорту знеціниться до рівня 2009-го. До критичної позначки залишилося зовсім небагато. Судячи з цін, зараз ми перебуваємо приблизно в жовтні 2008 року.

Фондовий ринок теж поводить себе дуже підозріло. Влітку 2008-го, за півроку до потрясінь, почався тотальний розпродаж українських блакитних фішок закордонними інвесторами. Сьогодні іноземних спекулянтів майже не залишилося, а вітчизняні гравці в силу відсутності ресурсів, здавалося, не здатні істотно вплинути на перебіг торгів. І тим не менше за якісь два тижні травня індекс Української біржі примудрився вийти з коми і відразу впасти на 20%. Кажуть, навіть фондовий ринок Греції, що стоїть вже двома ногами в економічному колапсі, впав менше.

Зрозуміло, всі ці побоювання чиновники рознесуть в пух і прах своїми черговими “досягненнями” на економічному терені. Мовляв, доходи бюджету зростають, реальні доходи громадян збільшуються, інфляція майже не подає ознак життя. Питається, чого ж вам ще треба? Може, протерти ганчіркою?

Незважаючи на всю впертість статистики, цей фактаж при зустрічі з реальністю швидко розпадається на молекули. Доходи бюджету, що парадоксально зростають дикими темпами при досить скромному збільшенні ВВП, пояснюються нічим іншим, як тотальним невідшкодуванням підприємствам ПДВ і вибиванням податків авансом. Багато великих компаній уже прокредитували податківців на рік, а в деяких випадках на чотири роки вперед. Запас їх міцності закінчується. Обігнати п’ятирічку точно не вийде.

Інший аргумент – зростання доходів громадян – не більш ніж маніпуляція цифрами. Будь-який бухгалтер знає, що щокварталу відбувається збільшення мінімальних зарплат. Тобто поступово відбілюється частина доходів, що виплачуються нелегально. Але самі-то доходи залишилися в кращому випадку незмінними.

Ще одне завоювання влади – майже європейська інфляція, яка в найближчі місяці ризикує перетворитися на дефляцію, створена штучно і вже в кінці другого півріччя проявиться повною мірою.

Зараз, щоб перед виборами не відбулося небажаних потрясінь, економіка посаджена на голодний грошовий пайок. НБУ обмежує пропозицію грошей, про що найкраще свідчать позахмарні ставки за депозитами в банках. Чи не здається вам парадоксальним, що при майже нульовому зростанні цін ставки за внесками досягають 20% річних?

Грошова дієта протриває недовго. Рівно до того моменту, як почнеться виконання соціальних обіцянок президента. Економіка, точніше споживачі, отримає в стислі терміни велику суму готівкою. Плюс до цього восени піднімуть комунальні тарифи. І вже під кінець року або на початку наступного країні доведеться розплачуватися за політичні подарунки.

За великим рахунком низька інфляція – єдине, що відрізняє нинішню ситуацію від подій 2008 року. Варто Нацбанку хоч трохи послабити хватку і запустити в економіку свіжонадруковані купюри, як процес тут же вийде з-під контролю. Зростання цін і девальвація гривні гарантовані. Питання лише в їх межах.

Сумнівно, що держава переживе таку ж жорстку посадку, як в 2008-му. Все-таки тоді було багато спекулятивних грошей, ціни на метал були втричі вищими від нинішніх, а політичні амбіції деяких лідерів істотно перевищували економічні інтереси держави. Так що сильно не впадемо, але синці наб’ємо точно.

Цей процес уже стає природною поведінкою економіки, навіть майже національною фішкою. Якщо хитається – значить, Україна. Існує ж у китайських шаолінів стиль “п’яної мавпи”. Чим наші шаровари тонші?

Основним, якщо не єдиним способом вирішення всіх економічних проблем в державі стає коректування пропозиції грошей. Така монохромна економічна політика дуже зручна. Майже як коробка-автомат. Потрібно заспокоїти електорат і вселити надію про стабілізацію – ручку назад і зупиняємо друкарський верстат. Потрібно хліба і видовищ – штовхаємо вперед, включаємо маховик і через якийсь час завалюємо гривню. Причому у майбутньої девальвації завжди є прекрасне пояснення: необхідно посилити позиції експортерів на зовнішніх ринках.

Продовжуючи в такому дусі, дуже скоро Україна піде шляхом латиноамериканських країн, яким навіть позамежні ціни на нафту не дозволяють зводити кінці з кінцями. І ось тоді почнеться пошук зовнішніх ворогів, націоналізація великих компаній і неадекватна поведінка лідерів держави. Перші ознаки майбутніх змін вже помітні.

джерело



При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами