ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Коли перестануть рости ціни на продукти?

Нинішня посівна кампанія, за оцінками експертів, стане рекордно дорогою за останні роки через погані погодні умови, різке подорожчання бензину і добрив, що спричинить зростання цін на продукти. Щоб компенсувати втрати, фермери замість пшениці сіють кукурудзу і соняшник. Але без хліба, борошна і круп країна не залишиться.

Залякувати народ дефіцитом і невідворотним подорожчанням торговці будуть, але щоб на хвилі ажіотажу збути залежаний товар, підвищити прибутковість бізнесу і звільнити місце на складах для нового врожаю.

Озимі втрати

Фахівці Укргідрометцентру підрахували, що через посушливу осінь і аномально холодну зиму на полях загинуло половина озимих культур. Найбільше постраждали пшениця, ячмінь і рапс. Втрати по цих культурах становлять 50-70%. Крім того, головний фактор ризику зараз – обіцянка синоптиків сухої сонячної весни. Верхній шар ґрунту буде дуже швидко сохнути, що позначиться і на літніх посівах.

Втім, за оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, ситуація не настільки жалюгідна. «За результатами весняного обстеження, 20% озимих культур зараз в хорошому стані, а 34% – в задовільному, – стверджує директор департаменту землеробства аграрного відомства Олександр Демидов. – Чверть озимих слабо, але все-таки зійшли. Загинуло всього 8% культур, а 13% посівів взагалі не зійшли. Таким чином, ми можемо говорити про фактичну втрату п’ятої частини всього, що було посіяно восени».

Демидов підтвердив, що пересіяти доведеться немало, адже слабкі сходи дадуть малий і неякісний урожай. Мінагропрод оцінює загальну площу пересіву озимих культур в 3,5 млн. га (3 млн. га зернових і 0,5 млн. га рапсу). У міністерстві запевняють: до такого форс-мажору готові. «Станом на сьогоднішній день забезпеченість насінням ярих культур практично стовідсоткова, мінеральними добривами аграрії забезпечені на 89%, засобами захисту рослин – на 66%, бензином і дизельним паливом – на 90%», – підкреслює чиновник.

Також в Мінагропроді нагадують: для часткової компенсації збитків від втрати озимих уряд у понеділок вирішив виділити аграріям 300 млн. грн. Бюджетні гроші дадуть не всім – тільки тим, хто посіє низькодохідні зернові культури. У середньому відшкодування складе порядку 120-150 грн. за гектар. Крім того, зараз ведуться переговори з виробниками мінеральних добрив і палива про можливість якщо не знизити, то хоча б не підвищувати ціни на селітру і дизпаливо.

Що посіємо?

По всьому виходить, що ситуація для аграрного сектора в цьому році не буде патовою. Восени країна має непогані шанси на середній, за мірками останніх років, урожай. «З урахуванням очікувань від пересіву ми підвищили прогнози щодо врожаю, – говорить керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. – За нашими підрахунками, цього року країна збере в цілому близько 46 млн. тонн зернових. Звичайно, це не рекордні показники минулого року – 57 млн. тонн, – але цього цілком достатньо для цінової стабільності на продовольчих ринках».

 

Правда, у позиції аналітиків є деяка частка скептицизму. Справа в тому, що уряд виділив на компенсації мізер. Адже збитки від загибелі озимих культур досягли 4 млрд. грн. Так що бюджет компенсує не більше 10% втрат. Та й кредити для більшості аграріїв недоступні: практично всі банки призупинили програми кредитування агросектору, а ті, хто і дає гроші, просять за них непомірні 20-25% річних. Це вище, ніж середня рентабельність аграрного бізнесу.

«Виходячи з фінансових можливостей, аграрії зможуть пересіяти не більше 2,5-3 млн. га, – переконаний експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесуРоман Сластьон. – І тільки в тому випадку, якщо зроблять ставку на такі високоприбуткові культури, як кукурудза, соняшник, рапс і соя. За нашими розрахунками, цього року посівні площі під кукурудзою збільшаться на 1 млн. га, а під соняшником – на 0,9 млн. га, решта буде засіяно здебільшого ярим ячменем. Це допоможе сільгоспвиробникам хоч якось компенсувати збитки».

Кукурудзяні пластівці

На думку аналітиків, загиблу озиму пшеницю майже повністю замінять кукурудзою. В Мінагропроді цього не заперечують. «Рентабельність вирощування кукурудзи в минулому році склала 20%, тоді як прибутковість пшениці не перевищила 15%, – пояснює Демидов. – Тому переорієнтація сільгоспвиробників на цю культуру цілком з’ясовна. На кукурудзу є стійкий світовий попит, а її врожай в нинішній році в Україні може скласти близько 25 млн. тонн. Так що саме кукурудза стане для аграріїв основним експортним продуктом і дасть заробити».

Експерти поспішають заспокоїти населення: незважаючи на масовий засів площ кукурудзою, пшениці вистачить. Урожай «хлібного злаку» цього року складе, за різними оцінками, від 10 (песимістичний прогноз) до 14 млн. тонн (прогноз Мінагропроду). «Прогнозована річна потреба країни в пшениці становить 13 млн. тонн, – коментує старший аналітик компанії Dragon Capital Тамара Левченко. – Проте перехідних запасів пшениці, а їх 5,6-6,6 млн. тонн, повинно вистачити, щоб компенсувати очікуване зниження урожаю зерна навіть при реалізації песимістичного прогнозу».

Аналітики вважають, що в разі низької врожайності пшениці уряд обмежить її експорт, як у минулому році. «Пшениця є свого роду політичним продуктом. Уряду потрібно, щоб ціни на хліб у країні залишалися стабільними. Тому найбільш очевидним видається повторення торішнього сценарію, незважаючи на збитки аграріїв», – резюмує Колесник.

У такій ситуації рядовим українцям кукурудзяний бум буде тільки на руку. По-перше, продукти з продовольчої пшениці не подорожчають. По крайній мірі, соціальні сорти хліба та борошно. По-друге, кукурудза за своїми поживними властивостями цілком замінює фуражне зерно – у всьому світі її успішно використовують як корм для худоби та птиці. Високий урожай цієї культури на наших полях – більше дешевого корму для українського м’ясомолочного сектору. Це означає, що ціни на яловичину, свинину, м’ясо птиці, молокопродукти і яйця найближчим часом повинні рости виключно в межах інфляції, не більше 8-10% на рік. Традиційну відмовку про зростання цін на корми тваринникам доведеться відкласти як мінімум до наступного року.

Хоча деякі експерти не виключають, що до кінця літа в пресі можуть з’явитися чергові прогнози про дефіцит певних продуктів. Але це буде не більш ніж проста провокація, спрямована на створення ажіотажу. На цьому можна не тільки добре заробити, а й вивільнити склади для завантаження нового врожаю.

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами