ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon ПОДАТОК НА БЕЗДІТНІСТЬ не будуть платити тільки інваліди

Народні депутати внесли в парламент законопроект, який вводить спеціальний податок на бездітність для бездітних чоловіків і жінок, які досягли тридцяти років. Платити його доведеться до тих пір, поки в сім’ї не з’явиться дитина. У документі немає винятків ні для літніх сімейних пар, ні для тих, хто не може мати дітей за медичними показниками. Експерти назвали таку ініціативу порушенням прав людини.

Підвищити ставку прибуткового податку для бездітних громадян пропонують на 2%. Таким чином, бездітні замість 15% податку на доходи фізосіб будуть платити 17%. Сума, в принципі, невелика, проте платити будуть усі, незалежно від рівня доходів. За підрахунками депутатів, які ініціювали законопроект, нововведення принесе бюджету додаткові 800 млн. грн. «До тридцяти років у людини є достатньо часу, щоб подумати, кого він хоче собі в дружини або чоловіки, є час здобути освіту, зробити кар’єру, створити сім’ю і спробувати народити дитину», – пояснила свою позицію співавтор законопроекту, депутат від «Нашої України – Народної Самооборони» Катерина Лук’янова.

Від підвищеного податку на бездітність можуть звільнити лише бездітних інвалідів I-III груп. Батьки, які виховують одного або двох дітей, платитимуть податок на доходи фізосіб за звичайною ставкою 15%. Для багатодітних батьків ставка податку знижується, 10% заплатять сім’ї з трьома-чотирма спадкоємцями (за умови, що наймолодша дитина досягла трьох років). І лише 5% візьмуть з доходів тих, хто виховує п’ятьох і більше дітей. Експерти нагадують, що схожа податкова схема діяла в СРСР у післявоєнний час. Однак навіть радянський закон був прописаний ретельніше і логічніше.

«По-перше, до тексту нинішнього документу виникає безліч технічних зауважень, – говорить незалежний юридичний консультант Андрій Осадчий. – За радянських часів «холостяцьким» податком в розмірі 6% від зарплати обкладали бездітних чоловіків від 20 до 50 років і бездітних заміжніх жінок від 20 до 45 років. Зараз пропонують встановити тільки нижню планку віку – 30 років. Теоретично це означає, що податок доведеться платити навіть пенсіонерам, якщо вони не обзавелися дітьми в молодості».

Крім того, в СРСР гроші від податку на бездітність передавали на утримання сирітських притулків. Сучасні українські депутати цільового призначення для додаткових грошей не передбачили. Простіше кажучи, їх можна буде спрямувати як на будівництво дитячих садків або допомогу багатодітним сім’ям, так і на ремонт доріг або будівництво вертолітних майданчиків для можновладців.

Ще один пропуск, який викликав критику, полягає в тому, що багато українських родин не можуть обзавестися дітьми за медичними показаннями. За різними оцінками, від одного до двох мільйонів наших громадян страждають від безпліддя. Ситуація ускладняється тим, що зараз до тридцятирічної планки підходить покоління, яке народилося під час аварії на Чорнобильській АЕС. Тим, хто став заручником власного здоров’я, депутати пропонують всиновлювати малюків. Інший співавтор законопроекту «регіонал» Ярослав Сухий зауважив, що майже півтори тисячі наших усиновлених дітей вже поїхали за кордон. І ситуацію треба виправляти.

Втім, в процесі подальшої роботи над документом про податок на бездітність такі похибки, швидше за все, будуть виправлені. Однак навіть це не змінить абсурдності документу, який порушує права людини. «Адже, навіть, якщо від сплати податку звільнять бездітних громадян, їм доведеться надати роботодавцю відповідну довідку, – каже директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. – Це пряме порушення закону про захист персональних даних, яке можна розцінювати як втручання в особисте життя. До речі, таким втручанням є весь законопроект: ні в Конституції, ні в Сімейному кодексі, ні в декларації про захист прав людини не прописаний обов’язок мати дітей». Простіше кажучи, закон про податок на бездітність ставить людину перед дилемою: або просити бухгалтерію підприємства не стягувати податок і надати медичні довідки, або зберегти таємницю приватного життя і платити більше.

На думку Шангіної, бажання українок народжувати дітей не потрібно стимулювати ні батогом, ні пряником. «Сьогодні народження і виховання дітей можна назвати економічною категорією, – погоджується голова комітету Верховної ради з питань соціальної політики та праці Василь Хара. – Не секрет, що збільшення допомоги на першу і кожну наступну дитину призвело до того, що в депресивних регіонах жінки стали народжувати через гроші, а потім віддавати дітей до притулків. Схожий результат в гіршому випадку можна чекати від прийняття цього законопроекту. У кращому випадку українці розцінять його як насмішку, що призведе до зростання соціальної напруги».

На думку Хари, спочатку в країні необхідно створити сприятливий клімат для збільшення народжуваності – адекватне зростання зарплат, доступність житла та якісної медицини, умови для виховання та освіти дітей. Тільки тоді держава зможе стимулювати громадян до створення багатодітних сімей, але ні в якому разі не примушувати до цього штрафами або податками. Заступник голови парламенту Микола Томенко вже назвав введення податку на бездітність непорозумінням. Віце-спікер висловив сподівання, що депутати не підтримають це «нововведення».

Історія питання

Багато країн намагалися за допомогою податків регулювати демографічну ситуацію. У стародавній Спарті батько п’ятьох дітей звільнявся від усіх державних повинностей. У 1758 році в штаті Меріленд (США) був прийнятий закон про те, щоб чоловіки старші 25 років, які не перебувають у шлюбі, і бездітні вдівці того ж віку платили податок у п’ять шилінгів, якщо їх майно досягає 100 фунтів стерлінгів, і 20 шилінгів – якщо воно досягає 300 фунтів стерлінгів. Конвент революційної Франції обклав холостяків подвійним податком. Муссоліні в Італії теж ввів податок на «невиправдану безшлюбність» і навіть намагався обкласти даниною бездітні сім’ї.

Втім, практика показала, що фіскальне навантаження на бездітні сім’ї не дає жодних результатів. Тому сьогодні подібних норм та податків на бездітність не залишилося ні в одній цивілізованій країні світу. Єдина держава, яка на законодавчому рівні намагається регулювати демографічні показники, – це Китай. Однак там борються не з бездітністю, а з високою народжуваністю. Політика «одна сім’я – одна дитина» активно насаджувалася в Китаї в 70-х роках минулого століття. Тоді застосовувалися навіть заходи примусової стерилізації. Однак до кінця тисячоліття заборона на народження другої дитини трохи пом’якшала. Зараз у Китаї дозволено мати двох дітей, але тільки тим батькам, у яких не було рідних братів і сестер.



При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами