ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon ІНВЕСТИЦІЇ В ЗОЛОТО: що вибрати, монети чи злитки?

інвестиції в золотоНБУ запропонував українцям альтернативу грошовим заощадженням – інвестмонети вітчизняної чеканки. За деякими даними золота монета “Архістратиг Михаїл”, яка надійшла в роздрібний продаж 29 лютого цього року 999,9 проби, вагою в 1 тройську унцію (31,1 грам), номіналом в 20 грн., вартість в банках 13,9-15,2 тис. грн. Монета аналогічної проби, номіналом в 5 грн. і вагою у чверть унції, – 3,4-3,87 тис. грн. Ми вирішили перевірити, за яких обставин вигідно вкладати гроші в цей інструмент.

З 2007 року курс золота виріс вчетверо. Хто вклався в нього тоді – зробив правильно. Відсутність стабільності в світі традиційно підвищує попит на дорогоцінні метали та вироби з нього. Так що випуск на місцевому ринку інвестмонети вітчизняного карбування – крок з боку центробанку цілком логічний. Щоб громадяни звернули погляд саме на них, а не на іноземні аналоги (їх уже кілька років реалізовують українські банки), вітчизняний продукт наділили низкою переваг. По-перше, операції з ним звільнили від сплати ПДВ, завдяки чому 1 г металу в українських інвестмонетах виявився дешевшим, ніж в іноземних. А по-друге, дозволили власникам вільно вивозити за межі країни до 500 г монет, без сплати будь-яких мит.

“Інвестмонети розраховані, насамперед, на фізичних осіб, і користуються популярністю нарівні зі злитками банківських металів невеликих номіналів – в межах 1-20 г”, – каже Ірина Павленко, начальник управління по роботі з дорогоцінними металами банку “Хрещатик”. Так, за даними Простобанк Консалтинг, самий маленький злиток, вагою 1 г, коштує в українських банках 495-599 грн., що можна порівняти з вартістю 1 г металу в злитках малого номіналу.

Вкладення в інвестмонети, як і злитки, є консервативним інструментом заощадження. Дохід вони приносять тільки у разі зростання вартості металу. Фактично, щоб витягти його, власникові необхідно продати свій “скарб”. “Інвестмонети (українського карбування) будуть приймати уповноважені банки, за офіційним курсом НБУ на день покупки, за вирахуванням певного відсотка”, – повідомили в прес-службі Нацбанку. Публічно ці банки ще не названі. Але серед них, наскільки відомо, є Ощадбанк, Укрексімбанк, “Фінанси та Кредит”, “Хрещатик”. Відкрито поки і питання з розміром плати, яку фінустанови будуть стягувати при викупі інвестмонети. У приватних бесідах банкіри говорять про 3-4% від ціни викупу.

Поки Нацбанк вносить ясність у питання звернення вітчизняних інвестмонет, ми, тим часом, вирішили з’ясувати, як справа йде з заробітком на їхніх закордонних аналогах.

“У світі є шість найбільших за своїм зверненням і популярністю інвестиційних монет – китайська “Панда”, канадський “Кленовий лист”, австралійська “Кукабарра”, американський “Орел”, австралійська “Коала” і австрійська “Віденська філармонія”. Ці монети є самими ліквідними”, – резюмує Ігор Львов, заступник голови правління банку “Фінанси та Кредит”.

Взявши на озброєння цю інформацію, кореспонденти під виглядом клієнта поцікавилися у банків, на яких умовах вони готові будуть викупити кілька інвестмонет “Віденська філармонія” 999,9 проби. У Райффайзен Банку Аваль нам відмовили. У ПУМБ розповіли, що з золотом працюють, але тільки продають злитки, без зворотного викупу. Єдина установа, яка зацікавилася викупом монет, – Правекс-Банк. Його співробітники записали телефон клієнта, обіцяючи передзвонити, якщо буде прийнято позитивне рішення про викуп. Але дзвінка ми так і не дочекалися.

Бачачи, що справа з інвестмонетами далекого зарубіжжя не ладиться, ми вирішили “заробити” на їхніх російських аналогах, благо дочірніх банків в Україні предостатньо. За легендою, кореспонденти цікавилися умовами продажу банкам шести інвестмонет “Георгій Побідоносець” вагою 7,9 г 999,9 проби, випуску Центробанку РФ. Але в українських “дочках” Ощадбанку і ВТБ викуповувати монети відмовилися. “Ми викуповуємо тільки злитки, і тільки швейцарські”, – пояснили банкіри.

Допомога прийшла від Української біржі дорогоцінних металів. “Як не викуповують?! Зверніться в таке-то відділення…” – відповіли на біржі, забезпечивши контактом відділення банку “Хрещатик”. Хоча раніше кореспондент вже дзвонив в цей банк, але отримав відмову. Ми передзвонили в рекомендоване відділення, послалися на біржовиків, і нас відразу ж з’єднали з відповідним фахівцем. І російські, і австрійські монети в підсумку погодилися викупити за ціною близько 430 грн. за 1 г, що на 24 грн. дешевше курсу НБУ (454 грн. за 1 г станом на 28.02.2012).

Складне золото

У банківських злитків, у порівнянні з інвестмонетами, є важлива перевага: клієнт може “вкластися”, не набуваючи фізично метал, відкривши так званий металевий рахунок. Або ж розмістити вже куплений злиток на спеціальний депозит. Дохід по ньому – мізерний, але як раз приблизно такий як плата, яку стягують банки при зворотному викупі інвестмонети.

Якби така можливість була запропонована і для цього інструменту, інтерес приватних інвесторів тільки б виріс. За інформацією Ігоря Львова, в НБУ вивчають можливості відкриття депозитів у золотих монетах, і навіть введення гарантування за депозитами в банківських металах (металеві депозити не підпадають під дію Фонду гарантування вкладів). Коли саме ці нововведення запрацюють, в НБУ не уточнюють. Але без них плани банкірів з продажу громадянам 3-5 тонн інвестмонет в рік навряд чи збудуться.

Дивні цифри

Інвестмонети, на відміну від пам’ятних (колекційних), випускаються необмеженим тиражем. У дизайнерському виконанні вони простіші. Зазвичай витрати по карбування та поширенню додають до вартості золотого змісту такої монети 5-10%. Між тим, якщо порівняти, наприклад, вартість 1 г металу в інвестмонеті “Архистратиг Михаїл” (Україна), вагою 31,1 г і вартість 1 г золота в зливку вагою 50 г, то останній виявиться явно більш вигідним придбанням.

І це притому, що в ціні злитка присутній ПДВ, а в українських монетах їх немає. Простіше кажучи, якщо припустити, що операції зі зливками були б також звільнені від ПДВ, то ціна 1 г металу в них була б в 1,3-1,5 рази нижче, ніж в інвестмонети, вироблених в Україні. Це суттєва різниця, навіть з урахуванням того, що технологія виробництва зливків дешевша, а самі вони доставляються з-за кордону.

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами