ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Приватним вузам заборонили видавати дипломи

Держкомісія анулювала ліцензії шести інститутів та університетів, ще п’яти – заборонила готувати фахівців за певними спеціальностями. В основному «чистка» торкнулася приватників. У «чорний список» потрапили лише два ВНЗ з національним статусом. Однак, чиновники стверджують, що форма власності в даній ситуації не має значення. Проблема в низькій якості навчання, слабкий викладацький склад і відсутності в інститутах туалетів.

Приводом для анулювання ліцензій послужили перевірки Державної інспекції навчальних закладів України. З вересня минулого року по лютий нинішнього пройшли перевірки в 51 ВНЗ. У 11 з них виявлені численні і серйозні порушення. «Найбільш типові невідповідності ліцензійним вимогам полягали в браку викладацького складу, – розповів голова інспекції Михайло Гончаренко. – Наприклад, викладач замість належних п’яти дисциплін читає десять, включаючи навіть непрофільні для нього предмети. Також було зафіксовано нестачу викладачів з науковими ступенями».

В результаті студенти показали дуже низькі результати. У деяких навчальних закладах середній бал з профільних предметів взагалі прагнув до нуля. Однак Гончаренко каже, що це тільки одна з причин втрати ліцензій: «У багатьох вузах, які були позбавлені ліцензій, в наявності сукупність причин. Це і слабкий викладацький склад, і погана успішність студентів, і катастрофічна ситуація з матеріально-технічною базою».

До речі, влітку 2011 року Міносвіти все з тих же причин погрожувало закрити близько 800 українських вузів.

Сьогодні, за даними держінспекції, найгірше йдуть справи в приватних організаціях – всі шість вузів, які були повністю позбавлені права видавати дипломи, перебували у приватній власності. Ще у трьох приватників відібрали ліцензії на деякі спеціальності. І лише два державних ВНЗ з національним статусом втратили свої регіональні філії. Ображені власники-приватники стверджують, закриття незаконно. Приміром, виконуючий обов’язки директора одного з вузів Віктор Чернишов публічно пообіцяв звернутися до суду, вважає, що закриття його навчального закладу – спроба рейдерського захоплення.

«Ні про яке рейдерство мови бути не може, це махання кулаками після бою, – прокоментував Дмитро Табачник, міністр освіти, науки, молоді та спорту. – Щороку Держінспекція аналізує діяльність різних навчальних закладів країни. Це єдиний дієвий контроль з боку держави. А керівництво шкіл, технікумів та університетів має бути до нього готове. У той же час в одному з приватних медичних вузів директор не мав не тільки медичної, але взагалі ніякого вищої освіти. У деяких вузах приблизно на такому ж рівні основний викладацький склад».

Ліцензії відкликали і за повну невідповідність вузу санітарно-гігієнічним вимогам. За словами Гончаренка, на цьому попався навчальний заклад Києва. Мало того, що у власності вузу не було бібліотеки, спортзалу, медпункту, їдальні та буфету. За документами, за столичним «університетом» не значилися навіть туалети. «Крім того, керівництво вузу самовільно і без дозволу відповідних органів зробило перепланування в корпусах та гуртожитку, – продовжує Гончаренко. – Є офіційний висновок міської санепідемстанції про те, що жити і вчитися там сьогодні небезпечно».

Самі студенти від халатності або недобросовісності самих власників постраждати не повинні. Міністр освіти і науки стверджує, що абсолютно всіх учнів в обов’язковому порядку переведуть на аналогічні факультети в інших інститутах та університетах. «Процес переводу вже почався, – сказав Табачник. – Управління вищої освіти міністерства розподілило 350 студентів одного з вузів і зараз займається переводом ще двохсот чоловік. При цьому ректори деяких закладів, які втратили ліцензію, намагаються використовувати своїх студентів в якості заручників. Їм не підписують заяву про переведення, не видають особистої справи, «втрачають» документи.

Є ще одна складність – оплата навчання для контрактників. «Державні і приватні вузи зараз буквально хапаються за голову, адже більшість позбавлених ліцензії навчальних закладів заманювали абітурієнтів занадто низькою ціною навчання, – пояснює Табачник. – Оплата за рік у розмірі 4-5 тисяч гривень – необґрунтована і невмотивована. Але сім’ї з доходами нижче середнього схопилися за цю можливість. Тому жоден переведений студент не повинен відчути збільшення матеріального навантаження. Для цього з приймаючими вузами уклали угоди, за якими ціна контракту для учнів повинна залишитися тією, яку вони платили раніше».



При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами