ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Євросоюз не зможе врятувати євро

Євросоюз має намір діяти дуже жорстко заради порятунку своєї економіки: обмежити економічний суверенітет країн з найгіршою бюджетною дисципліною та впровадити більш жорсткі критерії економічної стійкості. Незважаючи на безліч ідей і пропозицій, єдиного рецепта для виходу з боргової кризи немає.

Останній відлік

Сьогодні починається дводенний саміт, на якому повинен бути прийнятий хоча б попередній план порятунку. Ця тема стала предметом двогодинних закритих переговорів глав двох найбільших економік єврозони – Німеччини і Франції. Ніколя Саркозі та Ангела Меркель пропонують автоматичне покарання для урядів, які не змогли утримати дефіцити бюджетів під контролем. Крім цього має бути в найкоротші терміни запущений постійний фонд допомоги для країн єврозони, що переживають труднощі.

«Ми з канцлером хочемо сказати світові, що в Європі такий принцип: ми повертаємо борги, скорочуємо дефіцити, відроджуємо зростання», – заявив Саркозі. «Ця програма показує, що ми сповнені рішучості зберегти євро як стабільну валюту і важливий чинник європейської стабільності», – доповнила Меркель. Фактично мова йде не тільки про посилення бюджетної дисципліни, а й про більш глибоку інтеграцію країн валютного союзу. Така можливість обговорювалася останні пару тижнів, але офіційно це прозвучало тільки за день до початку саміту, на якому мають бути прийняті пожежні заходи. Те, про що Меркель і Саркозі сказали дуже акуратно і побіжно, чіткіше сформульовано в доповіді про заходи з порятунку єврозони, який сьогодні озвучить президент ЄС Херман Ван Ромпей. Напередодні його промова на саміті ЄС стала надбанням громадськості завдяки британській пресі.

Для країн з непередбачуваною економічною політикою пропонується вводити серйозні обмеження: «Такі санкції, як тимчасове призупинення права голосу на самітах ЄС, можуть бути введені відносно держав, які вперто відмовляються виконати свої зобов’язання», – наголошується у промові президента ЄС. Одночасно Ван Ромпей пропонує наділити загальноєвропейські органи управління широкими повноваженнями для втручання у внутрішньо економічні справи держав Євросоюзу під час кризи. Це стосується формування національних бюджетів, виконання соціальних програм і податкової політики. Крім того, президент ЄС упевнений, що настав час узгодити пенсійні системи країн-членів, їх ринків праці, а також податкових політик. Фактично мова йде про перегляд всіх основ існування країн у рамках ЄС. А ті країни, які допустили прорахунки в економічній політиці, просто втратять частину свого суверенітету – умови їм будуть диктувати ті, хто фінансує їх порятунок від банкрутства. Але це адекватна плата за те, щоб не допустити низки банкрутств держав та корпорацій і скочування економіки Європи в прірву.

Саміт великих надій

Експерти поки не беруться прогнозувати ефективність заходів, які будуть затверджені найближчим часом. «Серед новинних заголовків домінує: «ринки зростають завдяки надіям на Євросамміт». Це можна інтерпретувати як «поки нічого нового і важливого не відбулося, але попереду нас чекає ряд цікавих подій», – коротко охарактеризував ситуацію в коментарі Павло Ілляшенко, стратег інвестиційної компанії Astrum Investment Management.

Його колега Олександр Федоров, провідний консультант інвесткомпанії Dragon Capital також без ентузіазму дивиться на саміт: «До нього поки що більше запитань. Будь-яке конструктивне рішення за підсумками зустрічі європейських лідерів інвестори сприймуть позитивно, як це недавно було після скоординованих дій найбільших центробанків. І ті питання, які обговорюватимуться на саміті, можуть зажадати тривалого часу для реалізації прийнятих рішень, якщо такі будуть».

У результативності саміту не впевнені навіть самі європейські політики. Лідери Франції та Німеччини на своїй прес-конференції пішли на відвертий ультиматум для всіх 27 країн-членів ЄС: до кінця тижня всі повинні визначитися, чи готові вони до посилення централізованого контролю над національними бюджетами. Якщо хтось відмовиться діяти за запропонованою схемою, то 17 держав єврозони будуть розвиватися у формі більш інтегрованого союзу, підписавши новий договір поза рамками угод ЄС. «Подивимося, чи буде нас 17 або 27, але ми повним ходом будемо рухатися вперед, щоб відновити довіру до євро і єврозони», – сказав Саркозі. Сьогодні довіра до країн єврозони – ключове питання. Агентство Standard & Poor’s попередило про готовність знизити рейтинги 15 країн єврозони, якщо не будуть прийняті ефективні, зрозумілі і дієві заходи для подолання боргової кризи. Адже єврокомісар з монетарної політики Оллі Рен раніше відкрито визнав, що для євро почався зворотний відлік: якщо саміт не запропонує рецептів порятунку, економіку ЄС і його валюту чекає крах.

Кому винен – прощаю

План дій, який затвердили за підсумками саміту ЄС, передбачає не тільки вирішення боргових проблем найбільш «закредитованих» країн союзу. Друга мета – врятувати банки від ефекту доміно. Адже вони – власники облігацій тих країн, які сьогодні опинилися на межі дефолту. Борговий ринок для країн, для фінансових і інших компаній закритий. Одним буде важко взяти нові кредити, щоб погасити старі. Для інших рефінансування боргу в нинішніх умовах неможливе.

Проблеми, які «світять» європейським банкам настільки серйозні, що президент Франції Ніколя Саркозі кілька днів тому в одному зі своїх спічів на економічну тему згадав криза 2008 року та запевнив французів, що держава не дасть «впасти» жодній фінансовій установі. Суть його висловлювань в тому, що вкладники не втратили жодного євро в 2008-му, і не слід побоюватися зараз – держава докладе максимум зусиль, щоб не допустити банкрутств.

Функцію «подушки безпеки» для європейської економіки повинен виконати Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF). Але до останнього моменту невідомі його розміри. За підрахунками аналітиків, його оптимальний обсяг не менше 1,5 трильйона євро. Питання лише в тому, хто погодиться виділити для нього гроші. Простіше кажучи, економні і дбайливі німці чи французи не дуже хочуть розплачуватися за греків чи італійців, які в останнє десятиліття істотно підвищили свої соціальні стандарти за рахунок величезних боргів. Країни, які сьогодні зберегли відносну економічну стабільність, підвищували соціальні стандарти за рахунок зростання економіки. Інші покращували життя в борг. Тепер перші повинні розрахуватися за прорахунки других, і це – головний предмет політичних дискусій.

Для пересічного німця особистий добробут цінніший, ніж загальноєвропейська валюта і існування Євросоюзу в його нинішньому складі. На цьому деякі політики досить вдало спекулюють, набираючи політичні бали. Найкращою ілюстрацією тому – недавні дебати у Бундестагу. Після того, як канцлер Ангела Меркель заявила про готовність країни зробити значний внесок в EFSF, питання про виділення грошей завис в парламенті. Дискусія звелася до дуже простого питання: чому пересічні німці повинні затягувати паски заради порятунку Греції.

Що буде з євро?

У світлі всіх подій більшість аналітиків не рекомендують зберігати гроші в євро. Самим безпечним варіантом сьогодні експерти називають «потрійну» скарбничку: долар, гривня і золото.

Хоча Національний банк пообіцяв курсову стабільність «зеленого» на найближчий рік, подорожчання долара відносно гривні – питання часу. Прогнозована глибина девальвації гривні – близько 8,2-8,4 грн / $. Більш глибока можлива лише в разі зовсім вже екстраординарних подій в економіці. Але таких не передбачається.

Гривневий депозит сьогодні принесе близько 20% річної прибутковості при інфляції нижче 6%. Середньозважений прогноз по золоту на наступний рік від провідних інвестиційних банків – близько $ 2 тис. проти нинішніх близько $ 1,7 тис.

Перспективи ж євровалюти туманні. Щодо її курсу, принаймні на найближчий рік, немає ні одного оптимістичного прогнозу – навіть якщо ЄС зараз втече від дефолтів, чекає важкий і затяжний вихід з кризи. Протягом нинішнього року власники євровалюти вже втратили близько 15% заощаджень через боргову плутанину в Євросоюзі. І на наступний рік провідні аналітики не рекомендують євро в якості заощаджень. Тримати цю валюту варто лише тим, хто планує відвідувати країни Євросоюзу. Але є і хороші новини. Чим глибше «просаджується» євро, тим дешевшими стають для українців товари з країн ЄС – автомобілі, одяг, техніка, продукти.



При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами