ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Дефіцит столичного бюджету досягне 3,3 мільярда

До кінця року міська скарбниця Києва недоотримає 3,3 млрд грн. Про це повідомив заступник голови Київміськдержадміністрації (КМДА) Руслан Крамаренко. Таким чином, відставання від планових показників доходної частини бюджету столиці складе майже 20%.

За розрахунками пана Крамаренко, загальний фонд бюджету Києва до кінця року недоотримає 1,5 млрд грн., Доходи ж спеціального фонду будуть на 1,8 млрд грн. менше планових. Якщо прогноз виправдається керівництва столиці, результати виконання планових показників міського бюджету будуть лише трохи кращими, ніж у минулому році. Нагадаємо: тоді план по доходах було виконано лише на 74%.

У свою чергу, експерти відзначають, що прогноз влади щодо невиконання плану доходів міського бюджету досить оптимістичний, на практиці недобір може бути і більшим. Так, Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” (м.Київ; з 2004 р.; 7 чол.), Підрахував, що за підсумками 2011 р. столична скарбниця недоотримає близько 4 млрд грн.

Влада міста та аналітики розходяться в баченні причин невиконання плану дохідної частини міського бюджету. За словами пана Крамаренко, скромні показники надходжень пояснюються невиконанням планів: по-перше, приватизації, по-друге, надходження від плати за землю. Що стосується другого, то зменшилися надходження від податку на землю. Причина – чимало земельних ділянок, незаконно переданих у приватну власність командою мера Леоніда Черновецького в 2006-2010 рр.., Були повернуті у власність міста.

Крім того, влада столиці поки не в змозі в рамках закону переглянути близько 3 тис. договорів оренди земельних ділянок, за використання яких орендарі платять 1% їх нормативно-грошової оцінки. За словами пана Крамаренко, міська влада прагне підвищити ставку оренди до 3%.

У свою чергу, експерти відзначають, що план міської скарбниці як по доходах, так і за видатками був з самого спочатку завищений.

“У 2010 р. за статтею “Плата за землю” в держказну надійшло трохи більше 1 млрд грн., Тобто в 3 рази менше плану “, – пояснює пан Сергієнко. За його словами, аналогічна ситуація з плануванням надходжень від приватизації. “У КМДА поки не навчилися розраховувати основні показники бюджету”, – запевняє експерт.

У свою чергу, Наталія Новак, член фракції “УДАР Віталія Кличка” в Київраді, вважає, що при плануванні бюджету влада навмисно роздмухують показники доходної та видаткової частин, оскільки це дозволяє їм фінансувати ті чи інші програми на свій розсуд. “Цей метод використовувала команда Черновецького, і команда Попова в цьому відношенні недалеко пішла”, – стверджує пані Новак.

Розбір польотів

Поточні результати наповнення міської скарбниці свідчать про те, що прогноз аналітиків з приводу доходів міськбюджету куди ближче до реальності, ніж розрахунки керівництва міста. За даними Головного фінансового управління КМДА, у січні – жовтні поточного року в міську казну Києва надійшло 11,31 млрд. грн. із запланованих 17,80 млрд грн. (64% плану).

Втім, навіть такий невисокий показник краще результатів виконання дохідної частини міського бюджету за аналогічний період минулого року. Тоді доходи міста склали 9,80 млрд грн. (46% плану).

Ситуація з витратами повторює торішню. У січні – жовтні 2011 р. місто витратило 12,38 млрд. грн. із запланованих 19,30 млрд грн. (64% плану). Тоді як за аналогічний період минулого року – 14,06 млрд. грн. (65% плану). Правда, не варто забувати, що цього року правила формування бюджету столиці істотно змінилися, і в якості бази порівняння КМДА пропонує показники 2010 р. “в порівнянних умовах”.

Найбільш високий результат виконання планових показників доходів – за статтею “Надходження від податку на дохід фізичних осіб”. Станом на 1 листопада ця стаття виконана на 73%, а за цей же період 2010 р. від ПДФО надійшло тільки 50% плану. Це пояснюється підвищенням середньої зарплати в столиці – за даними Держстату, за 10 місяців 2011 р. вона збільшилася з 3453 грн. до 3923 грн.

“Хоча у другому півріччі зростання середньої зарплати дещо сповільнилося, можна прогнозувати, що до кінця року даний показник переступить відмітку в 4 тис. грн.”, – Пояснює Лариса Лісогор, керівник департаменту розвитку людини Інституту соціології і демографії НАН України. Нинішні показники надходжень від ПДФО дозволяють припустити, що до кінця року план може бути виконаний.

А ось результати виконання інших ключових статей доходів в січні – жовтні 2011 р. значно гірші. Як уже згадувалося, в поточному році влада не змогли істотно поліпшити ситуацію з надходженнями до міської казни коштів за статтею “Плата за землю”. Так, за вказаний період до міськбюджету надійшло 1,59 млрд грн. (53% плану). Цей показник майже дорівнює торішньому (1,55 млрд грн.).

У свою чергу, надходження від приватизації в січні – жовтні 2011 р. в 7 разів (!) Гірше минулорічних. Тоді від продажу землі і нематеріальних активів вдалося виручити 370 млн грн., Зараз – 50 млн грн. За словами пана Крамаренка, основна причина провалу плану з продажу комунального майна – зволікання Київради з прийняттям програми приватизації.

“Програма приватизація була затверджена депутатами тільки в березні. Крім того, депутати виключили з документа ряд привабливих об’єктів “, – говорить Руслан Крамаренко.

У той же час представники опозиційних фракцій у Київраді вважають, що план надходжень від приватизації влади могли легко виконати, якби проводили аукціони з продажу землі. Так, Тетяна Мелехова, глава фракції “БЮТ – Батьківщина” в Київраді, відзначає, що в червні 2011 р. Київрада затвердила рішення про передачу земельної ділянки для будівництва і спорудження Міжнародного аеропорту в Жулянах ТОВ “Майстер – Авіа”. “А якщо б цю ділянку виставили на земельний аукціон, то його могли б продати за 0,5 млрд грн.”, – Запевняє вона.

КМДА змогла покращити ситуацію з наповненням скарбниці завдяки субвенціям з держбюджету. Станом на 1 листопада столиця отримала від Кабінету міністрів 17,7 млрд. грн., Що на 700 млн грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому голова КМДА Олександр Попов не приховує, що багато в чому завдяки допомозі уряду місто регулярно виплачує зарплати і пенсії.

Мінімальне споживання

Вже за традицією найкраще з міськбюджету фінансують медицину, освіту та соціальне забезпечення. Кожна з цих статей витрат за підсумками січня – листопад 2011 р. виконана на 70%.

Столична влада також перераховує гроші до державного бюджету. За звітний період Київ направив Кабміну 1,18 млрд грн., Які потім повернулися до столиці у вигляді субвенцій уряду. Правда, на відміну від інших статей доходів, гроші, що надійшли як субвенції, КМДА має право витратити лише на фінансування витрат, зафіксованих у Законі про Держбюджет. Крім того, зараз до держбюджету надходить половина зібраного в столиці ПДФО, тобто майже 5 млрд грн.

Звертає на себе увагу той факт, що, на відміну від минулого року, місто істотно поліпшив фінансування житлово-комунального господарства. Так, якщо станом на 1 листопада 2010 р. на ці цілі було виділено 320 млн грн. (32% плану), то в цьому році – 1,21 млрд грн. (57%).

При цьому 854 млн грн. влада витратила на оновлення основних фондів “комуналки”, тоді як у минулому році на ці цілі гроші фактично не виділялися. Крім цього КМДА активно фінансує транспортний комплекс столиці. На ці цілі місто витратило 550 млн грн. (70% плану), а в 2010 р. – на 110 млн грн. менше.

А ось ситуація з фінансуванням видатків на капітальне будівництво за останні роки не змінилася. Станом на 1 листопада 2011 місто витратило на капітальне будівництво 470 млн грн. при річному плані в 1,21 млрд грн. Цей показник майже ідентичний минулорічному. Тоді влада на будівництво направила 420 млн грн. при плані в 1,66 млрд грн. Фактично всі гроші, виділені на будівництво, пішли на спорудження трьох транспортних розв’язок.

У той же час будівництво головного довгобуду Києва – Подільсько-Воскресенського мостового переходу – знову затягується. Наприкінці листопада на це звернув увагу прем’єр-міністр Микола Азаров. Він зажадав від КМДА прискорити будівництво об’єкта.

Правда, у керівництва міста є офіційне виправдання: у середині листопада на будівництві сталася НП – перекинувся плавучий кран “Захар”, без якого продовжити роботи неможливо. За словами пана Попова, на лагодження крана потрібно близько чотирьох місяців. Це означає, що до кінця року фінансувати роботи в цьому напрямі владі не доведеться. Зручно.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами