Вже майже рік підприємці живуть за новими правилами, встановленим новим Податковим кодексом України 2011 року. Однак звід податкових законів не може вирішити проблем бізнесу, так як відверто фіскальний його характер і повна свобода дій Податкової служби в трактуваннях норм продовжують виводити економіку в “тінь”
Податковий кодекс набув чинності з початку цього року і вже більше 10 місяців підпорядковує собі підприємців. Задовго до прийняття документа нинішня команда влади декларувала намір стимулювати бізнес за рахунок коригування та відома податкових норм в єдиний документ. І хоча формально чиновники “намалювали” послаблення фіскального режиму, знизивши ставки ПДВ і податку на прибуток, на практиці підприємці зіткнулися з потужним тиском Податкової служби та позбавленими логіки трактуваннями норм кодексу.
Дисбаланс в рівновагу прав внесла вже загальна частина кодексу. Розширивши повноваження Податкової служби при проведенні перевірок, документ одночасно звузив права бізнесменів при оскарженні відмов у прийнятті податкових декларацій. “Загальна частина кодексу чомусь залишається поза полем зору платників податків, хоча вона як раз і закладає фундамент нерівноправності податкових органів і платників податків”, – упевнений президент юридичної фірми Jurimex Данило Гетманцев.
Так, наприклад, положення загальної частини узаконили невмотивовані і позапланові перевірки, підстави для яких дублюються у кодексі. Щоб уникнути додаткових візитів податкових органів підприємцям доводиться йти на компроміс і приймати їх умови. При цьому в кодексі про всяк випадок також “забули” залишити можливість оскаржити неприйняття податкової декларації, що фактично зараз дозволяє фіскалам в ручному режимі коригувати результати діяльності підприємців.
Проте на цьому біди бізнесу зовсім не закінчилися. Як відзначає керівник відділу податкового та юридичного консультування KPMG Крейг Річардсон, одним з найбільш кричущих дій податкової стала відмова враховувати в деклараціях збитки минулих років. “Ніякого обгрунтування крім необхідності наповнення держбюджету бізнесу пред’явлено не було”, – відзначає експерт. В результаті цього року масово постраждали підприємства, які активно інвестували в розвиток своєї діяльності в 2009-2010 рр.. Неприємності не обійшли стороною і нові компанії. Кодекс обмежив віднесення на витрати придбання у нерезидентів послуг з консалтингу, маркетингу 4%-ної річної виручки попереднього року. Таким чином, у новозареєстрованого підприємств, які такої виручки ще не мають, в цьому році не було ніякої можливості враховувати такі витрати.
Однією із знаменних норм кодексу стала заборона віднесення на валові витрати сум, сплачених компаніями на користь фізосіб-підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку. “Глобально така заборона була продиктована боротьбою з “оптимізацією” оподаткування, але виявилося, що під “негативну” дію даної норми потрапили також ФОП, виробляють реальний товар і надають послуги”, – зазначає Валентин Гвоздій, керуючий партнер ЮФ “Гвоздій та Оберкович”. Ще одним ударом для малого бізнесу стало нав’язування податківцями сплати екологічного податку. “Одним із способів тиску на малий бізнес стало неправомірне і несправедливе розширення податковими органами кола платників екологічного податку і включення в нього всіх без розбору осіб, які здійснюють розміщення відходів”, – говорить Оксана Кобзар, партнер юридичної фірми FELIX. Крім того, додає вона, 2011 р. запам’ятався масовим анулюванням свідоцтв ПДВ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням та відмовами у видачі таких свідоцтв новим суб’єктам, які досягли передбачених законом критеріїв.
Добре прикрита економія коштів держбюджету зникла за автоматичним відшкодуванням ПДВ. Бізнес стверджує, що автоматичний режим таким залишився тільки на папері, а по більшому рахунку, податковий кредит просто продовжує накопичуватися, і мало кому доводилося побачити живі гроші. “Зростання доходів держбюджету зв’язується з декількома факторами. Це боротьба з ухиленням від сплати податків, інфляція і адміністративні заходи у вигляді переплати податків, затримки відшкодування ПДВ”, – говорить завідувач сектором грошово-фінансової політики Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.
Незважаючи на те, що в кодекс вже встигли внести кілька позитивних правок, в тому числі дозволивши компаніям відносити на валові витрати закупівлю товарів і послуг у ФОП, проте перспективи бізнесу залишаються неясними. Немає ніякої впевненості в тому, що податкова і уряд припинять “перекроювання” законів на свою користь. “У нас немає податкового законодавства, а є лише позиція Мінфіну, який свої плани по наповненню бюджету передає до податкової. Тому поки все будується не на верховенстві права, а на разових домовленостях бізнесу з податковими органами”, – резюмує заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Микола Катеринчук.