Рік після реформи: чим згубний для підприємництва новий Податковий кодекс України 2011?

Вже майже рік підприємці живуть за новими правилами, встановленим новим Податковим кодексом України 2011 року. Однак звід податкових законів не може вирішити проблем бізнесу, так як відверто фіскальний його характер і повна свобода дій Податкової служби в трактуваннях норм продовжують виводити економіку в “тінь”

Податковий кодекс набув чинності з початку цього року і вже більше 10 місяців підпорядковує собі підприємців. Задовго до прийняття документа нинішня команда влади декларувала намір стимулювати бізнес за рахунок коригування та відома податкових норм в єдиний документ. І хоча формально чиновники “намалювали” послаблення фіскального режиму, знизивши ставки ПДВ і податку на прибуток, на практиці підприємці зіткнулися з потужним тиском Податкової служби та позбавленими логіки трактуваннями норм кодексу.

Дисбаланс в рівновагу прав внесла вже загальна частина кодексу. Розширивши повноваження Податкової служби при проведенні перевірок, документ одночасно звузив права бізнесменів при оскарженні відмов у прийнятті податкових декларацій. “Загальна частина кодексу чомусь залишається поза полем зору платників податків, хоча вона як раз і закладає фундамент нерівноправності податкових органів і платників податків”, – упевнений президент юридичної фірми Jurimex Данило Гетманцев.

Так, наприклад, положення загальної частини узаконили невмотивовані і позапланові перевірки, підстави для яких дублюються у кодексі. Щоб уникнути додаткових візитів податкових органів підприємцям доводиться йти на компроміс і приймати їх умови. При цьому в кодексі про всяк випадок також “забули” залишити можливість оскаржити неприйняття податкової декларації, що фактично зараз дозволяє фіскалам в ручному режимі коригувати результати діяльності підприємців.

Проте на цьому біди бізнесу зовсім не закінчилися. Як відзначає керівник відділу податкового та юридичного консультування KPMG Крейг Річардсон, одним з найбільш кричущих дій податкової стала відмова враховувати в деклараціях збитки минулих років. “Ніякого обгрунтування крім необхідності наповнення держбюджету бізнесу пред’явлено не було”, – відзначає експерт. В результаті цього року масово постраждали підприємства, які активно інвестували в розвиток своєї діяльності в 2009-2010 рр.. Неприємності не обійшли стороною і нові компанії. Кодекс обмежив віднесення на витрати придбання у нерезидентів послуг з консалтингу, маркетингу 4%-ної річної виручки попереднього року. Таким чином, у новозареєстрованого підприємств, які такої виручки ще не мають, в цьому році не було ніякої можливості враховувати такі витрати.

Однією із знаменних норм кодексу стала заборона віднесення на валові витрати сум, сплачених компаніями на користь фізосіб-підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку. “Глобально така заборона була продиктована боротьбою з “оптимізацією” оподаткування, але виявилося, що під “негативну” дію даної норми потрапили також ФОП, виробляють реальний товар і надають послуги”, – зазначає Валентин Гвоздій, керуючий партнер ЮФ “Гвоздій та Оберкович”. Ще одним ударом для малого бізнесу стало нав’язування податківцями сплати екологічного податку. “Одним із способів тиску на малий бізнес стало неправомірне і несправедливе розширення податковими органами кола платників екологічного податку і включення в нього всіх без розбору осіб, які здійснюють розміщення відходів”, – говорить Оксана Кобзар, партнер юридичної фірми FELIX. Крім того, додає вона, 2011 р. запам’ятався масовим анулюванням свідоцтв ПДВ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням та відмовами у видачі таких свідоцтв новим суб’єктам, які досягли передбачених законом критеріїв.

Добре прикрита економія коштів держбюджету зникла за автоматичним відшкодуванням ПДВ. Бізнес стверджує, що автоматичний режим таким залишився тільки на папері, а по більшому рахунку, податковий кредит просто продовжує накопичуватися, і мало кому доводилося побачити живі гроші. “Зростання доходів держбюджету зв’язується з декількома факторами. Це боротьба з ухиленням від сплати податків, інфляція і адміністративні заходи у вигляді переплати податків, затримки відшкодування ПДВ”, – говорить завідувач сектором грошово-фінансової політики Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.

Незважаючи на те, що в кодекс вже встигли внести кілька позитивних правок, в тому числі дозволивши компаніям відносити на валові витрати закупівлю товарів і послуг у ФОП, проте перспективи бізнесу залишаються неясними. Немає ніякої впевненості в тому, що податкова і уряд припинять “перекроювання” законів на свою користь. “У нас немає податкового законодавства, а є лише позиція Мінфіну, який свої плани по наповненню бюджету передає до податкової. Тому поки все будується не на верховенстві права, а на разових домовленостях бізнесу з податковими органами”, – резюмує заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Микола Катеринчук.