ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Україна підхопила моду на декриміналізацію економічних злочинів

економічних злочинів

Схоже, представники влади вирішили підійти до покарання за економічні злочини раціонально і відкрити додаткове джерело поповнення бюджету. Контрабанда, порушення порядку заняття господарською діяльністю, фіктивне банкрутство і ще 14 складів злочинів, передбачених чинним Кримінальним кодексом, більше не будуть вважатися суспільно небезпечними діяннями. З такою ініціативою виступив Президент України Віктор Янукович, який зареєстрував у парламенті законопроект № 9221 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)”, прийнятий у першому читанні 6 жовтня 2011 Як зазначив віце-прем’єр Сергій Тігіпко, законопроект робить крок назустріч розвитку бізнесу: “За економічні злочини треба карати гривнею, штрафами, а не садити у тюрми тих, хто скоїв якісь економічні помилки”. Противники ініціативи, в свою чергу, стверджують, що вона розширить шлях корупції та рейдерству.

Однак основною темою дискусій навколо законопроекту стала пропозиція змінити за позбавлення волі на штраф санкцію ст. 365 КК, яка передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень. Вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365, як відомо, у колишньому прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко. Хоча саме третій частині законодавець в проекті поки не торкнувся, експерти припускають, що це відбудеться при підготовці проекту до другого читання. Що являють собою запропоновані зміни, чи мають вони пряме відношення до кримінальної справи Тимошенко і які можуть спричинити наслідки для країни в цілому, з’ясовувала “Судово-юридична газета”.

Питання про необхідність масштабного законодавчого реформування кримінальної відповідальності за економічні злочини періодично порушувалося вченими і практиками, але суттєвої підтримки в законодавців не знаходив. Тепер же влада, як видно, налаштована серйозно. Слід зазначити, що законопроектом № 9221 передбачена не тільки гуманізація покарань, але і декриміналізація деяких економічних злочинів, що, на думку авторів, приведе до підвищення інвестиційної та підприємницької активності. Як підкреслив С. Тігіпко, “зараз власність і підприємці в Україні беззахисні перед свавіллям правоохоронних органів. Найбільш яскравим проявом такого свавілля є масове порушення кримінальних справ за формальними підставами. Більшість таких справ не доводиться до суду, тому що головна мета чиновників – залякати підприємця і отримати мзду”. На його думку, першорядний сенс санкцій за злочини – запобігти їх повторенню і компенсувати завдані збитки: “Кримінальне переслідування повинно бути крайнім заходом, а не постійною практикою щодо людей, обвинувачених в економічних злочинах. Це європейський підхід до розв’язання проблеми, і Україна давно треба взяти його на озброєння”.

Варто сказати, що не тільки в європейських, але і в сусідніх країнах взялися за гуманізацію. У Росії аналогічні ініціативи були внесені президентом Дмитром Медведєвим у три етапи: спочатку, в 2010 р. значно пом’якшили відповідальність за економічні злочини, потім, в березні 2011 р., з 68 складів злочинів були виключені нижні межі терміну позбавлення волі, що дало можливість судам самим визначати мінімальну тривалість покарання за певне злочинне діяння, і, нарешті, нещодавно були внесені поправки, що передбачають закриття справ по економічних злочинах, якщо правопорушник відшкодував заподіяну ним шкоду і виплатив п’ятикратний штраф.

Дійсно, важко назвати злочину в господарській сфері настільки ж суспільно небезпечними, як злочини, вчинені щодо життя і здоров’я людини. Крім того, Україна дорого обходиться утримання ув’язнених. Тому логічніше змусити оступився компенсувати завдані їм збитки. З іншого боку, сказати, що прийняття закону стане своєрідним актом милосердя і з в’язниць масово вийдуть засуджені, досить складно. Суди вже давно не застосовують покарання у вигляді позбавлення волі за більшість з тих економічних злочинів, які зібралися декриміналізувати. Таким чином, про зниження тиску на бізнес говорити поки рано – залишаються більш серйозні статті КК, які можуть бути застосовані.

Штрафи б’ють рекорди

Відповідно до законопроекту, ряд економічних злочинів декриміналізуються. Це стосується таких діянь, як контрабанда товарів; порушення порядку заняття господарською діяльністю; приховування стійкої фінансової неспроможності; обман покупців і замовників; незаконні дії з приватизаційними паперами та деякі інші. Частина з них знаходить статус адмінпроступків. Так, зникає з КК відповідальність за фіктивне банкрутство, яке є поширеним способом переділу власності. До цих пір воно карається штрафом або обмеженням волі до 3 років, а тепер повинно буде каратися за КпАП. За ряд злочинів і зовсім не буде такого покарання, як позбавлення волі – тільки штраф. Втім, він може бути замінений судом на інше покарання у разі несплати у строк, встановлений судовим рішенням. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 233 КК, незаконна приватизація майна карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Проектом за ці ж дії встановлюється штраф в 5-10 тис. НМДГ (від 85 тис. до 170 тис. грн).

Неозброєним оком можна помітити, що розмір штрафів істотно зростає. Більше того, проект фактично не встановлює верхньої межі для штрафу як кримінального покарання, припускаючи, що він не може бути менше суми майнової шкоди, заподіяної злочином, або розміру прибутку, отриманого від злочину, навіть якщо санкція статті Особливої ​​частини КК передбачає менші розміри. У разі ж несплати штрафу в розмірі 3 тис. НМДГ, призначеного як основне покарання, і відсутності підстав для розстрочення її виплати (а розстрочити оплату, за проектом, можна буде лише на 6 місяців), суд замінює покарання на позбавлення волі з перерахунку 1 день за кожні 8 несплачених НМДГ. Як сказано у висновку головного науково-експертного управління ВР, “навряд чи можна визнати гуманізацією надання можливості суду замінювати несплачену суму штрафу позбавленням волі (ч. 5 ст. 53 КК України, ст. 410 КПК в редакції законопроекту) строком до 12 років”. При цьому фахівці звертають увагу на те, що ч. 5 чинної редакції ст. 53 КК дозволяє замінювати штраф лише громадськими або виправними роботами.

Як зазначив співавтор законопроекту про декриміналізацію економічних злочинів Олександр Банчук, “в законопроекті є дуже небезпечні речі, які необхідно змінювати до другого читання. Законопроект називається “Про гуманізацію відповідальності”, але розміри штрафів з нинішніх, наприклад, 17-34 тис. грн збільшуються до 850 тис. Такого розміру штрафу у кримінальному законодавстві в історії нашої країни ще не було”. Варто підкреслити, що в більшості країн ЄС покарання за економічні злочини більш ніж ліберальні порівняно з України: в основному застосовується штраф, а в 15 з 27 країн ЄС розмір штрафу за незаконне збагачення може виявитися менше, ніж прибуток, отриманий злочинним шляхом.

Прем’єрська

Безумовно, зважаючи на останніх подій основний об’єкт інтересу з боку суспільства – чи буде змінена стаття, за якою судять колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко (і, до речі, екс-міністра МВС Юрія Луценка). Нагадаємо, їм ставиться ч. 3 ст. 365 КК (використання службових повноважень у злочинних цілях та умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що спричинило тяжкі наслідки). Однак автор законодавчої ініціативи не торкнувся у своїй пропозиції ст. 365 КК – мова йде тільки про статті 365-1 (“Перевищення повноважень посадовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми”) і 365-2 (“Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги”). Але на практиці законопроекти при підготовці до другого читання часто піддаються значним коректуванням. Як підкреслив голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець, доповнення про виключення з розряду злочинів ст. 365 КК не суперечитиме регламенту. Згідно зі ст. 58 Конституції, закон зворотної сили не має, крім випадків пом’якшення або скасування відповідальності. Таким чином, у разі прийняття закону у зазначеній редакції Ю. Тимошенко може вийти на свободу і взяти участь у виборах, тому що судимість з неї буде знята у зв’язку із зміною законодавства.

Зовсім виключити з розряду злочинних діяння, пов’язані з виконанням службових повноважень особою, посада якого законом віднесено до політичних, вчинені в умовах виправданого ризику, пропонує народний депутат Геннадій Москаль. Відповідний проект № 9261 він зареєстрував у парламенті 6 жовтня. З ініціативою про внесення змін до ст. 365 КК виступив і Володимир Мойсик, зареєструвавши законопроект № 9231 “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за вчинення злочинів посадовими особами з використанням службового положення)”. Нагадаємо, що раніше ВР відхилила внесені опозицією законопроекти, якими пропонувалося звільнити від кримінальної відповідальності колишніх високопосадовців, які взяли політичні рішення, а також декриміналізувати ст. 365 КК. Таким чином, очевидно, що політична напруга буде зберігатися до останнього моменту.

Складно також судити, на яку чашу ваг покласти заяву Президента України Віктора Януковича, який сказав: “Сьогодні, коли це питання виникло так гостро на політичному рівні, всі звернули увагу на те, що законодавство не відповідає європейським стандартам, процедури не відповідають, сам закон , і ця 365 статей, яку в багатьох країнах вже віднесли до рівня адміністративних порушень або питань політичних. Якщо ви мені поставите питання: “Я з цим погоджуюся чи ні?”, – безумовно, погоджуюсь”.

Таким чином, з одного боку, як зазначив Радник Глави держави Андрій Портнов, який організував розробку проекту № 9221, прийняття закону сприятиме підвищенню стандартів гуманізму при регулюванні питання притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері економіки, а також забезпечить додаткові надходження до бюджету. З іншого – може призвести до ще більших зловживань та безкарності несумлінних боржників і банкротів. Як зазначають юристи, декриміналізація економічних злочинів може привести до того, що приватні фінансові структури, банки зможуть безкарно обманювати своїх клієнтів. Законопроект передбачає виключення з КК ст. 220 і 221. Перша передбачала кримінальну покарання за приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, а друга встановлювала відповідальність за приховування банкрутом майна, передачу майна третім особам. Таким чином, якщо банк або інша фінустанова буде навмисно приховувати свою нездатність розрахуватися за своїми зобов’язаннями, це залишиться безкарним, і якщо підприємство в ході процедури банкрутства спише на третіх осіб своє майно, він не понесе кримінальне покарання, а його кредитори залишаться ні з чим. Відразу згадується банк “України” і пов’язані з ним події, коли десятки тисяч людей були обмануті.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами