ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Витрати на депутатські пільги в 100 разів вищі, ніж на чорнобильські

Невдоволення пільговиків, які раз у раз ламають паркан, яким огороджена від народу Верховна Рада, свідчить, що ініціатива уряду щодо запровадження ручного режиму призначення соціальних привілеїв зачепила людей за живе. Відверто кажучи, цей вихор емоцій підняли самі народні депутати і ті політсили, які за ними стоять.  У своєму прагненні задобрити різного роду подачками максимально широкі верстви виборців вони забули, що держбюджет – не гумовий.

За підрахунками керівника парламентського комітету з соціальної політики Василя Хари, результатом плідної роботи парламентаріїв на ниві вирощення все нових і нових категорій пільговиків стало те, що для виконання всіх прийнятих законів державі необхідно близько 100 млрд гривень.  Це трохи менше третини всього державного бюджету на 2012 рік, планові надходження до якого складуть 337,5 млрд. гривень.

І хоча влада традиційно намагається не скорочувати соціальні програми напередодні виборів (парламентські, як відомо, призначено на наступний рік), претензії пільговиків на настільки значну частку скарбниці змусили Кабмін діяти рішуче.  Тим більше, що в наступному році уряду знадобиться більше 35 млрд гривень для обслуговування держборгу і кредитів, залучених під держгарантії.  Крім того, 7,5 млрд гривень влада має намір кинути на завершення підготовки до ЄВРО-2012.  Ще близько 16 млрд гривень необхідно виділити на утримання чиновників і депутатів всіх мастей і рангів.

Депутат – довічний народний утриманець

Де взяти гроші на ці та інші заплановані державою витрати?  Можновладці вирішили вийняти їх з кишень простого народу.  У даному випадку – відібрати у пільговиків.  Між тим, якби уряд і парламент переслідували мету хоча б формально дотримати принцип соціальної справедливості, то починати компанію щодо скасування пільг їм варто було б з самих себе.  Може бути, мільярди таким шляхом заощадити і не вдасться, але позитивне враження на простий люд це могло б справити.

– За законом «Про державну службу», чиновникам раз на рік належить матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі зарплати.  При виході на пенсію їм нараховують одноразову допомогу в розмірі 10 окладів.  Якщо держслужбовець працює в прокуратурі або слідчих органах інших відомств, він має право на першочергове отримання житла від держави.  При купівлі квартири у місцевих органів влади такі чиновники мають право на 50% знижку від вартості майна.  Крім того, вони сплачують 50% вартості комунальних послуг і телефонного зв’язку, – розповіла фахівець відділу кадрів однієї з державних структур Ганна Андрейченко.

Судді отримують зарплату розміром в 6 мінімальних зарплат (до 2015 року ця пропорція збільшиться до 15 «мінімалок») і доплати за вислугу років, адмінпосаду, науковий ступінь і роботу з держтаємницею розміром від 10% до 80% окладу.  Їм надається службове житло в районі їх роботи.  Для суддів і членів їх сімей передбачено право безкоштовного користування послугами відомчих лікарень.

Народні депутати користуються безліччю пільг від обрання і до кінця своїх днів.  Діючі парламентарії отримують грошову компенсацію службових витрат в розмірі місячної зарплати – понад 20 тис гривень.  Мають право безкоштовно їздити в пасажирських поїздах, автобусах, літаках і в міському транспорті.  Якщо депутат переміщається на власному авто, йому зобов’язані безоплатно надати місце на парковці.  Йому належить безкоштовне обслуговування в медичних закладах, щороку видаються путівки в кращі санаторії, у відпускний період депутат отримує допомогу на оздоровлення у розмірі подвійної місячної зарплати – під 50 тисяч гривень.  Держава купує кожному народному обранцю квартиру в Києві.  Якщо той у житло не потребує – видає грошову компенсацію в розмірі повної вартості належних квадратних метрів.

Після закінчення терміну дії депутатських повноважень, народний обранець має право цілий рік ніде не працювати і при цьому отримувати повний свій парламентський оклад з усіма надбавками.  При виході на пенсію йому призначать утримання у розмірі 80% від рівня зарплати діючих депутатів.  До кінця життя екс-парламентарій зможе користуватися безкоштовним лікуванням у лікарнях і поліклініках при органах державної влади.

Президент, прем’єр-міністр, голова Верховної Ради та члени Кабміну знаходяться на повному державному забезпеченні, яке включає вирішення всіх їхніх побутових проблем – від забезпечення харчуванням та одягом, до службових поїздок та утримання резиденцій.  Для цього держава витрачає чимало коштів на великий штат охорони, кухарів та іншої обслуги, закупівлю товарної номенклатури та витратних матеріалів.

Міліція країні обходиться дорожче, ніж лікарі

Красиве життя народних слуг на тлі бідувань населення, 10% якого, згідно з останніми опитуваннями, відчувають труднощі навіть з їжею, виглядає зухвало.  І нехай народних депутатів, суддів, прокурорів і членів уряду в Україні порівняно не багато, кожен з них споживає державних ресурсів стільки ж, скільки потрібно для задоволення потреб сотні, а то й тисячі пільговиків.  Крім того, витрати на їх забезпечення з року в рік підвищуються пропорційно зростанню числа держдіячів-пенсіонерів.

Асигнування держави на медобслуговування депутатів і вищих посадових осіб в проекті бюджету 2012 закладені в розмірі 465 млн гривень.  Якщо згадати, що кількість парламентаріїв у нашій країні – 450 чоловік і ще приблизно стільки ж чиновників відноситься до категорії вищих посадових осіб, то вийде, що на здоров’я кожного високопоставленого «народного слуги» держава наступного року витратить близько півмільйона гривень.

Матеріально-технічне та інформаційно-аналітичне забезпечення роботи Адміністрації президента обійдеться платникам податків в 335 вітчизняним млн гривень.  У поточному році ця стаття витрат на 131 млн гривень менше.  Витрати на авіаперельоти президента, голови Верховної Ради і прем’єр-міністра складе 187 млн гривень.  Стільки ж на ці цілі відводиться і в нинішньому році.

– Бюджет Держуправління справами в майбутньому році збільшиться на 10.7%.  Фінансування МВС – на 10.6%.  У той же час МОЗ держава виділить всього на 1% коштів більше, – підрахувала опозиційний народний депутат Олена Шустік.

На тлі проблем з фінансуванням соціальних проектів несвоєчасними виглядають також ряд багатомільйонних проектів, реалізацію яких пропонується оплатити зі скарбниці наступного року.  Наприклад, на програму створення комп’ютерної системи “Електронний уряд”, і “Єдине вікно” знадобиться 134 млн гривень. На проведення земельної реформи, проти якої виступають багато громадські та політичні організації, витратять 333 млн гривень. На будівництво і купівлю житла для службовців держструктур – 90 млн гривень. Широко анонсована програма установки теплових лічильників у житлових будинках потягне на 350 млн гривень. Чи принесе це очікуваний ефект у вигляді економії газу – не відомо, а ось грошики з казни в разі невдачі ніхто не поверне.

Активність уряду щодо створення регіональних оптових сільгоспринків обійдеться державі в 200 млн гривень.  Будівництво мережі спортивних комплексів зі штучним льодом (тисячам українців вони, мабуть, необхідні зараз, як повітря), також відбере у пільговиків та інших соціально незахищених 200 млн гривень.  Удосконалення системи соцдопомоги населенню виллється в 101 млн гривень витрат.

Неадекватність витрат на утримання чиновницького апарату і несвоєчасність ряду програм стала зрозуміла не тільки громадським активістам а й окремим депутатам.  Народний депутат Ігор Рибаков зареєстрував пропозицію урізати загальні витрати на утримання законодавчої і виконавчої влади в Україну на 30% і обмежити певні пільги нардепів.

Депутат Ярослав Джоджик вважає за потрібне зменшити фінансування Держуправління справами більш ніж в 2 рази, визначивши бюджет цієї структури замість 143,7 млн. гривень – 688 млн гривень.

Фракція «Наша Україна» виступила з пропозицією зменшити кількість коштів для МВС в наступному році на 1,7 млрд гривень, Генпрокуратури – на 1 млрд гривень, СБУ на – на 300 млн гривень, Мін’юсту – на 1 млрд гривень, ДПСУ – н 1, 5 млрд гривень.

Прийнявши всі ці та ряд інших пропозиції Верховна Рада могла б заощадити до 10 млрд гривень.  Цих коштів вистачило б на збереження діючих соціальних пільг і афганцям, і найбільш заслуженим чорнобильцям.  Однак нинішня влада обмежувати себе в коштах не звикли.  І навіть бурхливий вияв народного невдоволення, як показують останні події, не здатне змусити їх зменшити апетит.



При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами