Через два роки після заборони грального бізнесу в Україні, стало очевидним, що рішення було прийнято поспішно і без урахування думки експертів. Існуючий закон забороняє всі азартні ігри та ігрові заклади, не розділяючи їх на елітні казино та ігрові зали в переходах.
Основною метою закону було захистити населення країни від гральної залежності, адже ігрові автомати відбирають у школярів, студентів, пенсіонерів та інших малозабезпечених категорій останні копійки. Але в результаті мета залишилася не досягнутою, дрібний гральний бізнес пішов працювати в тінь і продовжує грабувати бідне населення.
Тим часом великі елітні казино змушені були зупинити свою діяльність. Частка таких закладів становила не більше 5% від всіх ігрових точок на території Україні до заборони азартних ігор. При чому відвідувачами таких казино були як правило люди старші 25 років і добре забезпечені, серед яких велика кількість іноземних туристів. Примітно, що доходи від таких казино становили 95% від усіх доходів грального бізнесу.
У подібній ситуації опинилася і Росія, в якій всі казино винесли в спеціальні гральні зони. Гральні зони знаходяться на віддалі від населених пунктів і через два роки особливо розвиватися не стали. А підпільний гральний бізнес так само процвітає. Іншим шляхом пішла ще одна сусідня країна – Білорусь. Тут гральний бізнес забороняти не стали, а збільшили податки.
На даний момент щорічні доходи Білорусі від грального бізнесу становлять 40 млрд. рулів. Але, на думку влади, потенціал у цього бізнесу набагато вищий і доходи можуть бути значно збільшені. А на тлі прогнозованого дефіциту бюджету, збільшення податкових надходжень від казино буде дуже до речі.