ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Як змінилося життя українців після кризи?

життя після кризи

15 серпня 2008 прийнято вважати датою початку наймасштабнішого економічної кризи за останнє десятиліття.

Велика кількість країн до сих пір не можуть подолати його наслідки, а економісти досі сперечаються, чи послідує за першою друга хвиля кризи. Ми ж вирішили розібратися, як змінилася наше життя за три роки.

Психологія грошей: населення тікає від кредитів

Найбільша зміна яка відбулася за останні роки стосується кредитів. Три роки тому практично будь-яку дорогу покупку звичайна людина робила борг. Зараз ситуація змінилася.

Воно й не дивно, адже тоді можна було купити авто мало не з нульовим першим внеском. Зараз же для того, щоб отримати позику, необхідно зібрати від 30 до 70% від вартості машини. Простіше взагалі з банком не зв’язуватися. Як наслідок, банки зараз кредитують лише кожне дев’яте авто, а до кризи виділяли кредит на кожну другу машину.

На ринку нерухомості ситуація ще гірша. Частка угод купівлі-продажу житлової нерухомості, які проводяться із залученням іпотечних кредитів в Україні, сьогодні становить 7 відсотків. Для порівняння: до кризи в кредит купувалося близько 70 відсотків квартир.

Правда, ціни на житло відразу ж перестали збільшуватись. Якщо раніше ціни на нерухомість росли на 30-60 відсотків в рік, то тепер вони падають. Особливо якщо рахувати в доларовому еквіваленті. А покупці вичікують. Природно, в банках з-за відсутності іпотеки змушені робити ставку на споживче кредитування. І зараз це їм приносить непоганий прибуток.

Банки вистояли, а кредитні спілки – ні

Незважаючи на те що в Україні фінансова криза почалася з банків, якраз банки і змогли її пережити, хай навіть з істотними втратами. А кредитні спілки, такі популярні до кризи, погоріли. На те, щоб вийти з важкого становища, банкам знадобилося два з половиною роки. Тільки взимку цього система знову почала приносити прибуток. До цього за кризові роки її втрати склали 51,43 мільярда гривень!

Треба сказати, що банки підтримувалися у важкі часи державою. А ось кредитні спілки були позбавлені такої допомоги. Після кризи їх кількість скоротилася на чверть. До кінця 2008 р. в Україні їх налічувалося близько 830. А зараз – трохи більше шестисот.

Банки сьогодні збільшують розміри кредитів, у деяких фінустановах можна позичити до 100 тисяч гривень, а в кредитних спілках – найчастіше від 5 до 10 тисяч гривень.

– Найближчим часом кредитні спілки не зможуть відновити довіру населення, – говорить голова правління одного з банків Андрій Яцура. – Раніше кредитні спілки були в змозі конкурувати з банками, так як мали одну з переваг – більш високі процентні ставки. Вони могли це дозволити, тому що у них було менше накладних витрат, ніж у банків. Якщо кредитний союз чесно працює відповідно до свого статуту, то, по суті, йому сьогодні ніде взяти кошти, адже населення ще не довіряє фінансовим установам так, як до кризи, відповідно, ці кошти нікому і давати.

Роботи багато, але зарплати не ростуть

Глобальні скорочення, які пережили українці в 2008-2009 роках, вже минули. Знайти роботу сьогодні не проблема, більш того, роботодавці розширюють штати своїх компаній.

За даними сайту rabota.ua, у першому півріччі 2011 року роботодавці розмістили в два з гаком рази більше вакансій, ніж у першому півріччі 2010 року. Фахівці міжнародного кадрового порталу hh.ua вважають, що пік активності роботодавців було помічено в травні – тоді було опубліковано 36,1% від загального числа розміщених з січня по червень вакансій. Також у січні-травні попит обганяв пропозицію: якщо в 2010 році на одну вакансію було в середньому три резюме, то в цьому році показник склав уже 1 / 1, 5.

За даними компанії “АНКОР”, найбільш затребуваним серед роботодавців в цілому по Україні був персонал в області продажів, фінансів та бухгалтерії, адміністративних функцій. Що стосується столиці, то тут спостерігається збільшення попиту на персонал – в основному робітничих спеціальностей, у сфері будівництва та нерухомості – через Євро-2012. У регіонах ситуація трохи інша. У Донецьку в попиті фахівці з таких сфер, як логістика та фармацевтика, а також співробітники індустріального сектора. В Одесі потребують співробітників з продажу будівельних матеріалів.

– Найбільше пожвавлення за частиною найму персоналу демонстрували FMCG-компанії, фармацевтичні компанії, компанії індустріального сектора і ринку інформаційних технологій і телекомунікацій, – розповіла нам директор з Україною кадрового холдингу “АНКОР” Олена Гриньова.

Правда, середні зарплати українців все ще трохи не дотягують до докризового рівня, якщо переводити їх в доларовий еквівалент. Єдина галузь, де вони перевищили докризові, – це сільське господарство. Хоча це й не дивно, адже ціни на продукти харчування в минулому році побили всі рекорди. Решта галузей вже впритул підійшли до докризових показників, але ще не перевищили їх.

– У сільському господарстві, промисловості і торгівлі рівні офіційних заробітних плат вже майже досягли докризового рівня, – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. – Інша справа, що і ціни, в тому числі і в доларовому еквіваленті, зросли за цей час.

Іншими словами, вже зараз життя в Україні, за офіційною статистикою, практично покращилася до докризового рівня. Правда, є й зворотна сторона медалі. Багато підприємств пішли в тінь. Саме цим пояснюється щомісячне багатомільярдне перевищення купівлі готівкової валюти над її продажем.

Доходи та ціни: офіційні і реальні

До речі, про ціни. Давайте порівняємо зростання наших доходів із зростанням цін. Для початку подивимося, що про це говорить Держкомстат. За даними статистичного відомства, ціни в Україну за останні три роки зросли на 36%. Якщо врахувати, що гривня по відношенню до долара девальвувала на 60%, а зарплати майже наздогнали доларовий еквівалент до кризи, то виходить, що ми стали жити краще. Як мінімум на ті ж 20-25% – різницєю між зростанням зарплат і інфляцією.

Правда, розрахунки статистичного відомства ставлять у глухий кут багатьох незалежних експертів. Багато видань проводять власні дослідження цін і отримують відмінні від держкомстатівські результати. Якщо у статистичного відомства зростання цін за минулий рік склав 9,8%, то, за нашими розрахунками, за рік життя подорожчало значно більше.

Відповідно до розрахунків, зростання цін на продукти харчування в 2011 році, склало в середньому 27,7 відсотка, а у Держкомстату цей же показник – всього 10,9%. Так, у нас різні методики, але не може ж відрізнятися розрахунок майже втричі!

Як кажуть фахівці, за допомогою таких нехитрих маніпуляцій уряду вдається поліпшувати макроекономічні показники країни, що благотворно позначається на позиції того ж МВФ по виділенню кредиту.

– Політикам дуже подобається використовувати офіційні показники інфляції в своїх виступах, при цьому вони абсолютно забувають, що більша частина населення регулярно відвідує магазини і купує найрізноманітніші товари, – упевнений Олександр Охріменко. – В результаті відбувається втрата довіри до слів політиків, а це вже прямий шлях до зростання соціальної напруги. Люди не люблять, коли їм говорять погані новини, але ще більше їх дратує, коли їм кажуть завідомо недостовірні новини, які вони самі можуть перевірити.

 

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Фінансові новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами