ЕКОНОМІЧНІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Українська політика як спосіб втечі від реальності

Українська політикаУ всіх нормальних країнах інтерес до політики і участь у ній – це ознака здорової громадсько-політичної активності індивіда або групи населення. В Україні інтерес до політики і участь в ній – це форма втечі від реальності, яке називається ескапізм.

Українська телевізійна політика не має ні найменшого відношення до суспільних інтересів, наприклад, не може відповісти на питання, що цікавлять громадян питання «якою буде система освіти», «скільки отримуватимуть лікарі» або «коли знизиться ціна бензину». Навпаки, українська політика як спосіб втечі від реальності відволікає громадськість від цих питань, акцентуючи увагу на таких надуманих і безглуздих проблемах, як «дотягне Яценюк до березня чи ні», «заробив грижу Барна чи ні», «посадять Корбана чи ні». Насправді, доля Яценюка і Корбана не має значення, адже все одно крах неминучий.

Причому, що найцікавіше, ніхто з українських «політиків» (читай: шоуменів, зірок політики) не збирається наповнювати українську політику реальним змістом. Поки учасники антикорупційного форуму плодять фантазії про світле майбутнє, в передбаннику якого ми зараз нібито знаходимося, критики антикорупційного форуму вважають кількість чорних джипів на стоянці поряд з місцем проведення форуму, знаходять особняки наближених Порошенко або докірливо махають пальчиком кортежам Яценюка замість того, щоб проводити власні розрахунки і пропонувати виборцям свої презентації – об’єктивні презентації, відповідні реальності.

Тобто опозиція нічого конструктивного запропонувати не може взагалі, її доля – шоу. Виходить не змагання проектів, а змагання ілюзій. Абсолютно ніхто з українських телевізійних шустер-політиків і шустер-критиків не готовий до того, щоб обговорити щось конкретне, що реально стосується мільйонів громадян.

Фактично, Україна являє собою притулок для декількох десятків мільйонів віктимних ескапістом, які намагаються забутися у своїх фантазіях про минуле або майбутнє. Це стосується і «ватників», і «вишиватників», і любителів «Сінгапуру-2», які розрізняються тільки по ступені агресивності, а в усьому іншому – подібні. Головний продукт України – це ілюзії. «Внутрішній ринок» ілюзій може похвастати великим асортиментом, включаючи ковбасу по 2.20.

Українці в чому схожі на хіпі. Тільки якщо в 60-ті на Заході для відмови від життя застосовувалися легкі наркотики і життя в ізольованих громадах, то сучасні українці використовують для цього алкоголь і життя у віртуальній реальності, створеної телевізором. Адже Інтернет і ТБ відмінно ізолюють українців один від одного і від реальності, коли війна в далекій Сирії або вбивство Нємцова здаються ближчими і реалістичнішими, ніж вбивство тисяч українських солдатів на Донбасі чи навіть наркопритон на першому поверсі вашого будинку.

Лідери українців теж біжать від реальності. Опинившись у Верховній Раді, народні обранці потрапляють в незрозумілий і недосяжний для простих смертних простір. Бути депутатом Верховної Ради або якимось міністром в уряді Яценюка – найвитонченіша і найдосконаліша форма ескапізму, заради досягнення якої багато хто готовий на все. Нами керують люди, які опинилися при владі тільки заради того, щоб постійно перебувати у світі власних фантазій. Приблизно такі ж цілі переслідують діти, намагаючись дорватися доPlayStation.

Насправді, «депутатська недоторканність» і віра наївної домогосподарки Віри Павлівни в план «Анаконда» – це одне і те ж. Пляшка дешевого пива з пральним порошком і високоякісний колумбійський кокс рівноцінні. Ці інструменти призначені для досягнення однієї і тієї ж мети – втечі від реальності. Між ними немає ніякої різниці. Ця різниця існує лише в уяві українців, занурених у власний віртуальний світ. І найжахливіше полягає в тому, що українці борються не за скасування цього маленького світу, а за емансипацію його жителів – даєш кожному кокс і депутатську недоторканність! Даєш кожному право на красиву мрію про Європу!

Відповідно, не має сенсу оцінювати становище «стану мантії» щодо громадян і становище громадян – відносно «стану мантії». Щодо зовнішнього світу і ті, й інші – нікчеми, адже вони відкинули загальнолюдські цінності заради того, щоб підняти себе у своїх фантазіях. Але депутатська недоторканність і Сінгапур-2 перестануть працювати миттєво, коли ілюзорні світи зіткнуться з жорстокою реальністю. І український шустер-світ зі своєю неприйнятною для зовнішнього світу системою ілюзорних цінностей буде зачищений, а разом з ним зникнуть чартерні міста і всі види недоторканності.

 

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика