ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Українцям пропонують скинутися на компенсаційний фонд для “Укртелекому”

укртелекомТелекомунікаційний мобільний ринок через відсутність можливості розвивати зв’язок третього і четвертого покоління, знову вирує.

Однак не через передчуття видачі довгоочікуваних ліцензій на стандарт 3G/4G. Причина в іншому – держава має намір розвивати морально застарілий фіксований зв’язок, причому за рахунок телеком-операторів, у тому числі і мобільних.

Законопроекти 3842, 3843, 3844 нардепа Д. Ю. Шпенова про створення фонду загальнодостуних телекомунікаційних послуг вперше були анонсовані 27 грудня минулого року, протягом січня пройшли обговорення в п’яти комітетах і вже 6 лютого були включені до порядку денного четвертої сесії ВРУ.

Темп підготовки законопроектів до голосування досить високий, особливо якщо врахувати тривалі різдвяні свята. Очевидно в парламенті вважають цей закон важливим і злободенним. Проте абсолютно протилежної думки дотримуються мобільні оператори та й прості абоненти.

Щоб скласти об’єктивне судження про фонд загальнодоступних телекомунікаційних послуг заглибимося трохи в історію.

У 1990х роках подібні фонди були створені в багатьох державах, серед яких США, Канада, Німеччина, Швеція, Норвегія та інші країни. Основна мета – забезпечити всім споживачам, навіть у віддалених важкодоступних місцях, надійний доступ до телекомунікаційних послуг, включаючи телефонний зв’язок та інтернет, з метою можливості виклику екстрених служб, отримання довідкової інформації та вирішення інших завдань.

В Україні ідея створення такого фонду вперше була озвучена ще в 2005 році. Саме тоді Верховна Рада прийняла в першому читанні закон про створення Фонду універсальних послуг (ФУП). Однак великі мобільні оператори виступили категорично проти запропонованої ініціативи, і до другого читання закон не дійшов. У 2006-2008 рр. різні ініціативні групи знову і знову намагалися створити такий фонд, проте законопроекти так і не були включені до порядку денного.

Найбільш дієвий крок до організації подібного компенсаційного фонду було розпочато в 2009 році. Тоді Кабмін запропонував знизити введений ще в 1990-ті роки (як податок на розкіш, оскільки мобільний телефон тоді могли собі дозволити тільки багаті люди) збір до Пенсійного фонду з 7,5% до 5,5%, а зняті 2% спрямовувати на фінансування ФУП.

Однак ця затія так і не була реалізована. Більш того, експерти впевнені, що і саму надбавку до тарифу 7,5% треба було давно скасувати, оскільки мобільний зв’язок вже багато років як перестав бути розкішшю.

Відповідно до тексту законопроекту нардепа Шпенова, відрахування пропонується встановити на рівні 3,5% від доходів всіх телеком-компаній щороку, починаючи з моменту вступу закону в силу і до 1 липня 2020 року. При цьому збір до Пенсійного фонду зберігається на колишньому рівні – 7,5%. Оскільки за даними Держкомстату, за минулий рік загальний дохід компаній у сфері послуг зв’язку та телекомунікацій склав 52 млрд грн, то до Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг буде щорічно надходити вельми кругла сума – до 2 млрд гривень.

З точки зору операторів, від створення Фонду виграє та компанія, на яку буде покладено завдання розвивати і представляти такі послуги жителям віддалених областей України. Така компанія отримає чудову можливість для розвитку власної мережі за чужі кошти.

На думку Андрія Осадчука, директора з регуляторно-правового забезпечення «Київстар», основним реципієнтом коштів Фонду стане «Укртелеком», який є безперечним монополістом на ринку фіксованого телефонного зв’язку в Україні. Саме він отримає доступ до коштів Фонду, збільшивши свій прибуток за рахунок решти індустрії. І саме за рахунок цих коштів будуть штучно підтримуватися застарілі технології фіксованого зв’язку.

Тут варто згадати два моменти. По-перше, з огляду на високу собівартість надання зв’язку в сільській місцевості, «Укртелеком» очевидно використовує основну частину коштів Фонду для компенсації цієї статті витрат. В іншому випадку йому доведеться піднімати тарифи, що напевно викличе дуже велике невдоволення користувачів і ймовірний перехід на мобільний зв’язок.

По-друге, деяка частина коштів справді може бути інвестована для розвитку, наприклад, ШПД у віддаленій сільській місцевості, оскільки сьогодні послуга «ОГО!» Доступна далеко не у всіх населених пунктах. З іншого боку, навіть у тих селах, де вона доступна, швидкість і безперебійність доступу в інтернет залишають бажати кращого.

Відомо, що мобільні оператори покривають територію України, на якій проживає 99% населення України. Таким чином, більш перспективним і ринковим шляхом розвитку універсальної послуги в Україні має стати створення умов для розвитку технологій 3G/LTE, вважає Андрій Осадчук. Така технологія є універсальним рішенням для надання послуг голосового зв’язку і передачі даних у важкодоступних районах, де будівництво наземних мереж – технічно складне і витратне.

«Але замість створення умов для доступу телеком операторів до нових, перспективних технологій, ми бачимо послідовну політику лобіювання інтересів окремих гравців за рахунок всього ринку».

Аналогічної точки зору дотримується компанія «Астеліт», що володіє торговельною маркою Life.

«Питання створення Фонду універсальних послуг з метою насамперед розвитку фіксованого зв’язку на сьогоднішній день не є актуальним, адже фактично 100% території України вкрито мобільними операторами. Ми не бачимо ніяких підстав для інвестицій в застарілу технологію ».

Більш того, в «Астеліті» вважають, що створення Фонду може призвести до додаткового фінансового навантаження на операторів, і, відповідно, збільшить ціни на послуги мобільного зв’язку. Це негативно вплине як на всю галузь в цілому, так і на кінцевих споживачів мобільних послуг.

Примітно, що 93% «Укртелекому» і 45% «Астеліт» сьогодні належить холдингу СКМ Ріната Ахметова. Це означає, що СКМ буде наповнювати фонд частково за рахунок свого ж прибутку. Хоча в даному випадку Ахметов отримає набагато більше, ніж віддасть.

Законопроект Д. Ю. Шпенова піддав критиці і оператор МТС. У спільному листі на ім’я прем’єр-міністра України і спікера парламенту оператори «великої трійки» вказують, що більшість країн світу вже відмовилися від практики застосування подібних компенсаційних фондів. Додаткова загроза полягає у створенні відверто непривабливого інвестиційного середовища.

Крім того, через відсутність можливості розвивати зв’язок 3-го і 4-го покоління, ринок телекомунікацій призупинив зростання ще в 2010 і останні роки демонструє стагнацію. Додатковий податок в 3,5% призведе до підвищення витрат бізнесу. У результаті оператори будуть змушені підвищувати тарифи.

Причому, цілком імовірно, що самі тарифи в цінниках операторів не зміняться, зате внизу додасться рядок «Додатково утримується збір до Фонду загальнодостуних телекомунікаційних послуг у розмірі 3,5% від вартості послуг» подібно тому, як зараз стягується збір до Пенсійного фонду. І платити до цього Фонду буде кожна людина, у якого є мобільний телефон або який є клієнтом інтернет-провайдера – від школяра до пенсіонера.

 

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика