ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Долар піднімається до 9 гривень

курс долараСічневе просідання курсу до $ / 8,5 грн. не викликавши ажіотажу біля обмінних пунктів. Хоча, здавалося б, зовсім недавно біля них при русі на 5-10 коп. вгору шикувалися черги з охочих купити долар – поки він не подорожчав ще більше. У підсумку панічні настрої штовхали планку вище і вище, вже без урахування об’єктивних економічних реалій. А адже опустити її набагато важче, ніж підняти – як показує практика.

М’яка посадка

Відсутність паніки пояснюється кількома причинами. По-перше, після обвалу курсу в 2008 р. з $ / 5,0 грн. до $ / 10,0 грн. найменший рух викликав нервову реакцію. Цілком зрозумілу в такій ситуації.

Починаючи з 2010 р. Нацбанк стабільно утримував курс в коридорі $ / 8,05-8,10 грн. Тому у населення і бізнесу встигло скластися думка, що нове керівництво НБУ контролює ситуацію і не допустить хаосу на валютному ринку.

До того ж весь цей час зацікавлені в подальшій девальвації банкіри періодично запускали в ЗМІ тези про майбутнє знеціненні гривні до $ / 10,0-12,0 грн., а деякі говорили навіть про $ / 15,0 грн. Але цього не сталося і інформаційний тиск подіяв як щеплення якоїсь психологічної стійкості. Як кажуть, неможливо постійно жити з одним страхом.

З іншого боку, думка про неминучість невеликої і плавної девальвації, про яку в зв’язку з цим теж багато говорилося, міцно засіла в умах громадян. Це і є суб’єктивний фактор.

А об’єктивний полягає в тому, що навіть невелике знецінення грошових заощаджень за рахунок ослаблення гривні до долара зараз упевнено перекривається більш високими ставками по банківських вкладах.

Якщо за доларовими депозитами українські банки пропонують в середньому 3-8% річних, то за гривневими – 15,5-18,5%. Тобто різниця у вартості проживання у 2-3 рази на користь гривні.

А девальвація відбулася всього на 8%. Зрозуміло, така ситуація на ринку склалася не тому, що українські банкіри раптом різко стали патріотами своєї валюти і оголосили негласний бойкот заокеанської.

Просто Нацбанк з 1 липня поточного року підняв для комерційних банків ставки обов’язкового резервування під валютні депозити з 3% до 5%, а з 30 вересня – до 7%.

Це означає, що банкіри змушені більше валюти відкладати начебто як «на чорний день», без можливості використовувати в обороті.

Тим часом гроші повинні крутитися, щоб приносити прибуток, це загальновідомо. Тому багато банків у своїй звітності суми обов’язкового резервування заносять у збиток.

Тоді як за гривневими депозитами ставки резервування залишаються нульовими. Ось і виходить, що банкіри зацікавлені в залученні грошей на депозити у вигляді гривні, але ніяк не долара і євро. Звідси і така різниця між процентними ставками.

Тому зараз частка валютних депозитів, за даними НБУ, складає 39,2% від загального обсягу. Хоча ще в 2008-2009 рр.. банкіри оцінювали співвідношення валютних і гривневих депозитів у цілому по системі як 60/40 і навіть 70/30.

Тоді будь-який рух гривні до долара дійсно мало серйозні наслідки. Зараз це вже не настільки критично: лише за 10 міс. 2013 р. гривневі вклади населення зросли на 60,9 млрд грн. А валютні збільшилися всього на 3,8 млрд грн. в еквіваленті.

Крім того, конвертована в гривню і частина валютних кредитів, хоча і за більш високими відсотковими ставками. Але тим не менше: залежність позичальників від курсу теж тепер не настільки висока, як на початку кризи.

І, нарешті, загальний негатив в економіці відбився в т.ч. на її «тіньовому» секторі. Цим пояснюється зниження скупки валютної готівки у банків. Даний фактор в останні роки традиційно був однією з головних загроз для гривні, поряд з негативним сальдо зовнішньоторговельного балансу країни.

Що ж до другої важливої складової, дефіциту зовнішньоторговельного балансу, то вона нікуди не поділася. За підсумками I півріччя 2013 року він склав $ 5,196 млрд.

Тобто рівно стільки валюти за цей час пішло з країни за рахунок того, що підприємства заплатили за товари та послуги іноземним резидентам більше, ніж отримали від них.

Дефолтний синдром

По-перше, про можливу відмову США від виплат за своїми держоблігаціями говориться досить давно. Вперше тема потрапила в main stream світових новин ще в серпні 2011. І з тих пір 1-2 рази на рік спливає в інформаційному просторі.

Кожен раз все йде за одним сценарієм. Спочатку Міжнародний валютний фонд оголошує про жахливі наслідки для світової економіки у разі дефолту США. Виходячи з цього, йде гра на нервах у зацікавлених сторін і подальше розкручування сюжету. Але в тому-то й річ, що борг цей чисто технічний.

Він пов’язаний з тим, що емітентом американської валюти є не державна установа – як наприклад, Нацбанк в Україні. Федеральна резервна система – приватна структура, її акціонери можуть вважатися, по суті, господарями світу. Гроші уряду США вони зазвичай дають не просто так, а під відсотки – нехай і невеликі – як правило, в межах 0,25-0,5%.

Лише в період кризи 2008-2009 рр.. ставка ФРС тимчасово опускалася до 0%, тобто відбувалося масоване і незабезпечене товарними цінностями вливання безготівкового долара у фінансову систему. Звідси і астрономічна сума боргу держави перед власним центробанком.

Тому в результаті все закінчується дозволом конгресу США збільшити граничний рівень держборгу, президентська адміністрація отримує нову порцію «зелених» від ФРС і все затихає до наступного «шереху». На якому фінансові спекулянти в світовому масштабі наварюють чергові «дуті» мільярди доларів.

Новини про можливий дефолт відображаються на вартості держоблігацій різних країн, номінованих в доларах, на акціях найбільших світових корпорацій, котируваннях товарних ф’ючерсних контрактів і т.д.

Одні їх в паніці починають продавати, інші скуповують у розрахунку на подальший перепродаж за дорожчою ціною…

Одним словом, бажання роздобути суму з безліччю нулів і при цьому навіть не спітніти – притаманне не тільки українським банкірам. Ось і вся суть спектаклю під назвою «дефолт США».

Для українців сперечання президента Барака Обами з опонентами в конгресі з приводу нової стелі держборгу цікаві в контексті того, що у багатьох заощадження акумульовані в американській валюті. І, природно, головне питання – як дефолт США позначиться на курсі гривні? Адже вона теж прив’язана до долара, в ньому номінована основна частина українського держборгу.

Ніякої інтриги тут немає: дефолт США викличе зростання недовіри до американської валюти. Вона подешевшає за рахунок скидання великими гравцями, які почнуть переходити в євро, юань і інші валюти.

Гіпотетична девальвація долара ніяк не вплине на курс гривні до нього, оскільки гривня прив’язана до долара, тобто рухається паралельно з ним. А ось курс євро до гривні в такому випадку зросте – оскільки європейська валюта подорожчає щодо американської, а на неї зав’язана гривня.

Наприклад, курс до долара в разі дефолту так і залишився б на нинішніх 8,80 грн., зате до євро опустився б до 15-20,0 грн.

У разі дефолту США і знецінення долара нинішній держборг України значно зменшився б за рахунок зміцнення курсу гривні. Адже саме в доларі, нагадаємо, номінована велика частина цінних паперів, що становлять міжнародні резерви НБУ. А також зовнішньоторговельних контрактів українських підприємств.

З цього випливає, що сіпатися і бігти в «обмінники» здавати долари з особистих матрацних заощаджень при виникненні чергових «тьорок» з приводу держборгу між президентом і конгресом США – не слід.

Як говориться, залиште ці глобальні проблеми глобальним людям. Вас це не стосується. І не торкнеться. Всупереч апокаліптичним прогнозам МВФ. Які, до речі, ще жодного разу не збувалися.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика