ЕКОНОМІЧНІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Прогноз: Криза в Україні – ймовірність практично 100%

дефолт УкраїниСбербанк Росії за допомогою математичного моделювання оцінив ймовірність валютної кризи в Україні.  За підсумками червня 2013 ймовірність валютної кризи в Україні протягом наступних 12 місяців – 82%.

Оцінка ймовірності валютної кризи в Україні

Перша масштабна девальвація гривні сталася в 1998-99 рр..  (-81% Вартості до долара за 1998 р. і -52% за 1999 р.) як відгомін фінансової кризи 1998 року в Росії.  Так у третє тисячоліття країна вступила з курсом 5,5 гривні / долар.  Протягом 2000-2005 рр..  Національний Банк України здійснював поступове зміцнення національної валюти.  У результаті в квітні 2005 року офіційний курс досяг 5,1 гривні / долар, на якому він тримався аж до середини 2008 року – часу, коли, згідно з розрахунками, ймовірність кризи на горизонті наступних 12 місяців почне стрімке зростання.  Крім світової фінансової кризи цьому сприяв дефіцит сальдо рахунку поточних операцій і зростання зовнішнього боргу.

Дефіцит сальдо рахунку поточних операцій

У березні 2005 року сальдо зовнішньої торгівлі стало хронічно негативним.  Зростання цін на основні статті експорту України (насамперед, металургійної промисловості та продовольства) укупі з кредитним бумом сприяв зростанню попиту на імпорт.  Додатковим чинником погіршення платіжного балансу служило зміцнення національної валюти в реальному вираженні.  З 2004 року інфляція як споживчих цін, так і цін виробників (крім 2006 р.) виражалася двозначними величинами.  Це знижувало конкурентоспроможність у торговельному імпортозамінному секторі.  У результаті, якщо в 2005 році негативне сальдо торгівлі товарами становило 1,9 млрд. дол (2,2% ВВП), то в 2006 р. воно досягло 6,7 млрд. (6,2% ВВП), у 2007 – 11,3 млрд. (7,9% ВВП), у 2008 – 18,6 млрд. дол. (10,2% ВВП).  Навіть традиційний профіцит рахунку послуг (транзит газу і т.д.) з часом став недостатнім, щоб перекрити дефіцит зовнішньої торгівлі.  З кінця 2006 року з’явився стійкий мінус по рахунку поточних операцій, який з початком світової кризи перестав покриватися припливом капіталу за фінансовим рахунком.

Зростання зовнішнього боргу

Побічним ефектом бурхливого зростання сукупного попиту стало накопичення зовнішнього боргу.  Якщо в середині 2004 року він становив 26 млрд. дол. (42% ВВП), то на початок жовтня 2008 р. – 102,4 млрд. дол. (55% ВВП).  При цьому, найактивнішим позичальником став банківський сектор, зовнішній борг якого збільшився з 1,8 млрд. дол. на початок 2004 року до 42,1 млрд. дол. на початок четвертого кварталу 2008 року, близько третини якого склав короткостроковий борг.

У розпал передкризового зростання в Україну прийшло багато іноземних банків (на кінець 2008 іноземний капітал становив 50% всіх активів).  З 2000-х років банки активно нарощували кредитування – середні темпи зростання близько 60% на рік протягом 2002-2008.  При цьому, банки, орієнтуючись на сприятливі умови зовнішнього фінансування, не мали ні бажання, ні необхідності підвищувати ставки за вкладами, через що вони залишалися на низькому рівні навіть при зростанні інфляції.  Починаючи з 2004 року, реальні ставки за депозитами вийшли в негативну область і залишалися там до 2010 року.  В результаті, зростання депозитної бази сильно відстало від зростання кредитів – відношення депозитів до кредитів до кінця 2008 року знизилися до 67% у гривнях та до 36% в іноземній валюті, але стрімко виріс зовнішній борг, що і стало основною передумовою для «жорсткої посадки» в кризу.

Оцінка ймовірності валютної кризи в Україні

Зростання індикатора почалося з середини 2007 року.  Максимуму ймовірність кризи досягла в кінці жовтня 2008: 70%.  Відтік іноземного капіталу, зростання ставок по короткостроковому фондуванню на міжнародному ринку разом з масовою втечею вкладників викликали серйозні проблеми банків з ліквідністю.  За жовтень-грудень 2008 року українська гривня девальвувала на 58% по відношенню до долара, досягнувши рівня 7,7 гривні / долар.

Девальвація в останні місяці 2008 року допомогла зняти тиск на гривню: індекс станом на кінець грудня 2008 року знизився до 22%.  Проте, вже за підсумками лютого 2009 оцінений індекс ймовірності валютної кризи свідчив про те, що ситуація «за ступенем тяжкості» повернулася в до кризовий стан жовтня 2008 р.. Однак чергове підвищення ймовірності виявилося виключно технічним явищем, яке стало результатом запізнілої реакції ряду факторів на настільки різкий розвиток подій: спад у реальному секторі економіки склав у першому кварталі 2009 року 20% рр., зберігався і розрив між фактичним реальним курсом гривні і його фундаментальної оцінкою.  Через триваюче погіршення умов торгівлі (індекс цін основних товарів, що експортуються в лютому 2009 просів ще на 15% по відношенню до кінця грудня 2008) та випереджаючого ослаблення національних валют Росії та Туреччини (основні торгові партнери України продовжили девальвацію по відношенню до долара на початку 2009 м.: російський рубль втратив 18% до долара в січні, ще 3% у лютому 2009 р, турецька ліра – 7% у січні, ще 4,4% у лютому 2009) зміцнення реального ефективного курсу гривні за січень-лютий склало 15% .  Протягом наступних кількох місяців ситуація стабілізувалася.  Кредитні транші МВФ (у травні та липні 2009 р.) почасти відновили рівень ЗВР, дозволили вирішити проблеми з дефіцитом бюджету і розрахунками за зовнішніми зобов’язаннями – індекс майбутньої кризи на валютному ринку став знижуватися.  Але без повторного ослаблення не обійшлося: гривня «просіла» ще на 4% до 8,0 гривні / долар до вересня 2009 р.

Розрахована ймовірність майбутньої кризи припинила знижуватися в останні місяці 2009 року, коливаючись протягом усього 2010 року на рівні 50%, що трохи вище передкризового рівня.  Варто відзначити, що фундаментальні причини напруженості щодо національної валюти залишилися тими ж: зберігся дефіцит зовнішньої торгівлі, який поновився в другому кварталі 2009 р., зростання зовнішнього боргу, а також збереглася переоціненість валюти.  Ситуацію від подальшого розкручування негативного сценарію рятували більш скоординована державна політика (пенсійна реформа, зниження дефіциту бюджету, підвищення цін на газ і рекапіталізація банків) і транші МВФ.  Нова угода уряду України з МВФ і отримання першого траншу кредиту відбулося в липні 2010 року, другого траншу – у грудні 2010 року, що в підсумку зняло напруженість.  Ймовірність тиску на гривню в наступні 12 місяців опустилася до 27% (за підсумками квітня 2011 року).

Поточне підвищення ймовірності почалося у вересні 2011 року слідом за новим циклом погіршення умов зовнішньої торгівлі і загостренням боргової кризи в Єврозоні.  В 4 кварталі 2011 року негативне сальдо рахунку поточних операцій знову перестало покриватися надходженнями за фінансовим та капітальним рахунком.  Крім того, відмова МВФ від надання країні чергового кредитного траншу через невиконання Україною взятих на себе зобов’язань і необхідність погашень зовнішнього боргу також посилили тиск на валюту.

За 2012 рік ситуація не покращилася: за рік на підтримку валютного ринку Національний Банк України витратив близько 25% міжнародних резервів; дефіцит зовнішньої торгівлі зріс до 20,5 млрд. дол (16,3 млрд. дол в 2011 р.), рахунки поточних операцій – до 14,4 млрд. дол (у 2011 – 10,2 млрд. дол); економіка стала скорочуватися (-1,3% рр. в 3 кв., -2,5% рр. в 4 кв 2012 р .) на фоні зменшення грошової бази.  Через передвиборче зростання державних витрат (парламентські вибори відбулися в кінці жовтня 2012 року) дефіцит державного бюджету зріс до 3,8% ВВП (1,8% ВВП в 2011 р.).  При цьому, Мінфін України з кінця 2011 року здійснює випуск казначейських облігацій (T-bills) в іноземній валюті, що ще більше збільшує вразливість держфінансів.

У 1 півріччі 2013 індикатор вказував на триваюче наростання ймовірності тиску на гривню, викликане спадом в економіці (ВВП скоротився на 1,1% рр., спад у промисловості становив 5,3% рр., в будівництві – 19,2% рр.) і зниженням величини ЗВР (-5% з початку року, незважаючи на постійне розміщення облігацій внутрішньої позики в іноземній валюті, які спрямовуються на поповнення ЗВР), а також несприятливою зовнішньоекономічною кон’юнктурою.

Станом на кінець другого кварталу 2013 року, оцінена ймовірність склала 82%.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика