ЕКОНОМІЧНІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Великий залізний перелом

металобрухтУ 2013 р. заготівля чорного металобрухту в Україні впаде до 5-5,7 млн. тонн – найнижчого показника за 16 років.

Восени минулого року експерти передбачали майбутній дефіцит брухту в країні у зв’язку з введенням нового електросталеплавильного виробництва. Але все виявилося ще гірше. Головна причина – металурги ведуть узгоджену політику, утримуючи низькі закупівельні ціни, а ломовики у відповідь скорочують заготовки. Уряд підіграє то одній, то іншій стороні, але все ж таки більше металургам.

Ще в 2007 році заготівельники вторсировини зібрали і реалізували в Україні 8,3 млн. тонн чорного металобрухту. Криза у 2008-му привела до падіння збору до 6,1 млн. тонн на рік. Але потім, аж до 2011 року ломовики знову набирали темпи.

Проте минулого року вони через зниження зовнішніх замовлень стали закуповувати менше металобрухту. Якщо в 2011-му металурги закупили 6,7 млн. тонн, то в 2012-му – тільки 5,9 млн. тонн. А це антирекорд останніх 15 років.

Начальник відділу маркетингу державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Юрій Добровольський розповідає, що металурги частково замінювали лом рідким чавуном. За його прогнозами, в 2013-му меткомбінати продовжать таку практику. «У нинішньому році виплавка чавуну зросте на мільйон тонн, при цьому закупівлі брухту металургами знизяться до 5,7 мільйонів тонн», – прогнозує він.

Урядова підніжка

Камбін торік намагався допомагати металургам, зокрема, заважаючи вивозити металобрухт. Вже більше дев’яти місяців багато ломовиків не можуть отримати ліцензію на свою діяльність або продовжити її. Ліцензія видається на п’ять років. «Раніше це питання міністерство вирішувало оперативно. Два рази на місяць засідала комісія і приймала рішення на підставі актів обстежень, виданих на місцевому рівні. Зараз учасники ринку місяцями чекають рішення комісії, хоча за законодавством на це відведено 14 днів», – пояснює голова наглядової ради об’єднання «УАВтормет», генеральний директор ТОВ «Укрметко Лтд» Валентин Макаренко. У країні сьогодні діють два мита: на експорт брухту 11,6 євро за тонну, а на його імпорт – п’ять відсотків.

Крім того, минулого року Камбін постановою від 3 травня ввів річну квоту на експорт металобрухту в 0,9 млн тонн. Це немало: у 2009-му ломовики вивезли рекордні за сім років 940 тис. тонн. Але торішня квота так і не була розподілена між учасниками ринку. «Це призвело до сильного падіння експорту, було вивезено лише 367 тисяч тонн брухту за контрактами, укладеними ще в 2011 році», – коментує генеральний директор брухтозаготівельної компанії «Керамет» Володимир Бублей. Тепер, коли відновлена робота Мінпромполітики, є побоювання, що видача ліцензій та розподіл експортних квот знову затягнеться, оскільки повноваження перейдуть до нового органу, який ще не працює. У «Укрпромзовнішекспертизі» очікують, що експорт брухту в нинішньому році складе менше торішнього – близько 300 тис. тонн.

Результати такої державної політики вигідні тільки металургам. «Середньорічна закупівельна ціна на брухт у 2012 році знизилася майже на 53 долари – до 318 доларів за тонну», – зазначив експерт. У результаті країна пройшла якийсь поріг. Справа в тому, що в Україні дуже високий внесок фізичних осіб в заготовку брухту. Якщо ціни на нього падають, «фізики» з процесу виходять. За підрахунками «Укрпромзовнішекспертизи», минулого року промисловість зазнала дефіцит брухту на рівні 400 тис. тонн, а з ринку пішло більше ста ломозаготавітельних компаній.

Макаренко запевняє, що недоотримана країною валютна виручка від заборон на вивіз брухту становить понад 215 млн. доларів.

Млява підтримка

Правда, влада спробувала, хоч і з запізненням, допомогти і ломовикам. З 1 січня набули чинності поправки до Податкового кодексу, прийняті 24 травня 2012 року. Він звільняє фізосіб, що беруть участь у заготівлі брухту, від відповідного прибуткового податку (правда, глава Мінфіну Юрій Колобов вже запропонував цю норму скасувати). З нового року також почало діяти мито на імпорт брухту в п’ять відсотків від митної вартості. Але, за словами учасників ринку, ці нововведення ще толком не запрацювали. «Ми написали листа до Міністерства доходів і зборів з проханням пояснити, як відтепер будуть адмініструвати цей вид податку, оскільки від регіональних податкових служб отримали відповідь: “чекаємо роз’яснень”», – каже Валентин Макаренко. За його даними, чекають пояснення і митні органи. Загалом, їх здивування можна зрозуміти, адже сьогодні в країні діють два мита: на експорт брухту 11,6 євро за тонну, а на його імпорт – п’ять відсотків.

Аналітики запевняють: деякі вітчизняні заготівельники вдаються до поставок брухту з-за кордону. Це часом виявляється вигідніше, ніж заготовлювати іржаве залізо всередині країни. І найбільш підходящою країною з цієї точки зору є Румунія. «Її щорічні поставки брухту на зовнішні ринки становлять два з половиною мільйони тонн. Ми також могли б його ввозити, враховуючи фактор, що зріє дефіцит брухту в Україні та Росії», – зазначає Добровольський. За його словами, до цього часу майже 95% всього імпортного брухту поставлялося до нас з Казахстану. Але ця країна скоро може переорієнтувати потоки до Росії, оскільки та до 2015 року з існуючих 19 млн. тонн планує наростити електросталеплавильні потужності на 15 млн тонн.

Досі Україна не надто старалася у постачанні закордонної вторсировини. Торік імпорт впав до 116 тис. тонн. Це приблизно два відсотки споживаного меткомбінатами брухту. За інформацією з ринку, продукцію закупив переважно Єнакіївський меткомбінат (входить в «Метінвест» Ріната Ахметова).

Але, згідно з даними Держмитслужби, в січні цього року поставки збільшилися порівняно з груднем на 36% (до 26 тис. тонн): до «Метінвесту» приєднався «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 15 тис. тонн. За словами Валентина Макаренко, «Інтерпайп» також має намір звернутися до імпортних постачань.

Як стало відомо «Експертові», «Метінвест» оголосив заготівельникам, що буде закуповувати щорічно не менше 10-20 тис. тонн закордонної вторсировини, але підвищувати ціну на внутрішньому ринку не має наміру.

Дивує те, що металурги готові переплачувати за імпортний замінник вітчизняного втормета. Так, у січні вони купували його в середньому за 390 доларів, у той час як внутрішня ціна не перевищувала 311 доларів за тонну.

Неабияку частку ломозаготовки в Україні забезпечують фізособи. Причому вистачає і нелегальних пунктів прийому чермету.

Іржаве майбутнє

Якщо Мінекономрозвиток не припинить регулювати галузь ломозаготовки в ручному режимі, а металурги продовжать тиснути на заготівельників, дефіцит брухту буде наростати. Цього року він збільшиться до 600 тис. тонн. Завзятість обох сторін – ломовиків і металургів – закінчиться різким стрибком цін на брухт всередині України в довгостроковій перспективі, впевнений Валентин Макаренко. І країна перетвориться на активного нетто-імпортера старого заліза.

Решта ломозаготовітель, а їх приблизно три тисячі, будуть або укрупнюватися, або згортатися. Тим, хто отримує маржу нижче 40 доларів на тонні, загрожує розпродаж майданчиків. Так вчинила в 2010 році найбільша компанія МАІР російського бізнесмена Віктора Макушина. Він продав ВАТ «ЖИТОМИРВТОРМЕТ», а також миколаївське ЗАТ «Втормет». За даними з ринку, останнє підприємство викупила севастопольська компанія «КВВ Груп». У січні цього року вона завершила операцію з придбання «Волиньвтормет», костянтинівського «Втормет» та «Полтававтормет» у Ахметова. Йому вони дісталися разом із заводом «Запоріжсталь».

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика