ЕКОНОМІЧНІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Розплата за деофшоризацію

КіпрПішовши врозріз з громадською думкою, влада Кіпру таки вирішили ввести податок на депозити. Однак грошей на порятунок економіки середземноморського острова все одно не вистачає.

Цього року 1 квітня на Кіпрі точно не був днем сміху і жартів. Невелика острівна держава, економіка якої є лише сотою в світі за величиною номінального ВВП, перебуває під пильною увагою всього світового співтовариства, а його банківська система – у стані колапсу.

Прагнучи роздобути десять мільярдів євро допомоги від Європейського союзу і Міжнародного валютного фонду, виділення якої було погоджено 16 березня на засіданні Єврогрупи, кіпрська влада мала намір обкласти разовим податком за ставкою 6,75% депозити від 20 до ста тисяч євро та податком 9,9% – вклади понад цієї суми.

Ця ініціатива справила ефект вибуху бомби. Масові демонстрації, які захлеснули країну, вберегли парламент від прийняття такого необачного рішення – під час голосування 19 березня жоден депутат не підтримав «податкове свавілля», як його прозвали жителі острова. Однак, розуміючи, що без радикальних кроків допомоги від ЄС країна не отримає 25 березня влада все-таки зважилися ввести податок.

Правда, він стосується лише вкладів, розміщених в найбільшому банку країни – Bank of Cyprus. Йдеться про депозити на суму понад сто тисяч євро, причому ставка податку становитиме від 30 до 40% залежно від суми вкладу.

Мирний бунт

Дивна річ, але за своїм темпераментом жителі Кіпру – спокійні і діловиті. Коли приїжджаєш на південну частину цього острова (з 1975 року існує ще не визнана ніким, окрім Туреччини, Турецька Республіка Північного Кіпру), цьому дивуєшся, звикнувши до нерозумної емоційності греків. Пет Брембл з Ларнаки в тому, що відбувається, винить самих жителів острова: «У той час як кіпріоти називають себе греками, зовнішні сили також не роблять відмінності між нами. Вони вважають, що ми – потягуєм каву, розслаблені, що працюєм в півзміни, що уникаєм податків, халявщики. Ось тому і страждаємо!»

Але нинішньої весни південна кров дала про себе знати. У березні в руках крокуючої молоді можна було побачити масу різноманітних гасел. Починаючи від призовних «Ми будемо боротися» або «Поверніть нам майбутнє!». І закінчуючи загрозливими «Народ, прокинься, у тебе п’ють кров!». Причому так само думають не тільки студенти, а й майже всі інші жителі острова, які переважно працюють у туристично-рекреаційному бізнесі або сфері сільського господарства. Навіть якщо підтримка ЄС і МВФ дасть Кіпру короткочасний рятівний ефект, острівній державі в будь-якому випадку доведеться розробляти фундаментальний план виходу з кризи.

«Вся ця ситуація і паніка були дуже чітко і методично сплановані. Заморожування банків і банкоматів (в день можна було зняти не більше ста євро), щоб не було можливості зняти гроші перед тим, як вони заберуть частину наших заощаджень , – це не що інше, як злочин проти свого ж народу», – обурюється на своїй сторінці в Facebook мешканка Нікосії Маріка Караламбос. Згідно з рішенням парламенту, Laiki Bank, обсяг депозитів в якому становить близько 8,8 млрд. євро, буде ліквідовано. Вклади до ста тисяч євро, повернення яких гарантовано державою, і працюючі кредити будуть переведені в Bank of Cyprus. Вклади понад цю суму і «проблемні» кредити перейдуть в банк «поганих» активів, який ще належить створити. На думку європейських експертів, в результаті клієнти Laiki Bank можуть втратити до 80% депозитів. До того ж міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс попередив, що навіть ті вкладники, чиї гроші вціліють, будуть чекати їх виплати до семи років.

Голова Єврогрупи Йерун Дейсселблум вважає, що всі ці заходи, включаючи оздоровлення Bank of Cyprus (на його депозитних рахунках до отримання частини активів і пасивів Laiki Bank знаходилося 18,24 млрд. євро), дозволять не тільки врятувати банківську систему Кіпру, але і вивільнити додатково 4,2 млрд. євро. Про рівень довіри до кіпрських банків єврочиновник воліє не поширюватися, хоча очевидно: сьогодні все населення острова хоче забрати всі свої гроші з банків.

Єврогрупа намагається не загострювати увагу на тому, що робить це за рахунок кишень вкладників.

Ланцюговий ефект

Якщо вірити даним Центрального банку Кіпру, станом на січень 2013 року в фінустановах країни було сконцентровано 68,4 млрд. євро депозитів, в тому числі 25,5 млрд. євро – гроші нерезидентів. З цієї суми близько 10,2 млрд. євро – вклади росіян і приблизно 3,5 млрд. євро – українців. Тобто 5,1% всієї депозитної бази Кіпру – це гроші наших співвітчизників, які б обмеження на вивіз капіталу не вводили український нацбанк і уряд. Якщо екстраполювати ці цифри на портфель Bank of Cyprus, виходить, що при списанні податку місцеві жителі втрачають близько 2,6 млрд. євро, жителі Росії – 0,6 млрд. євро, а українці – приблизно 0,2 млрд. євро. «Ось тобі і заощадження на безбідну старість! Адже в кіпрських банках тримали свої кошти багато українських бізнесменів», – нарікає партнер міжнародної юридичної компанії Campio Group Денис Осипенко.

Так що цілком зрозуміло, чому в Москві намір ввести податок оцінили, м’яко кажучи, прохолодно. Президент Володимир Путін назвав дії кіпрських властей «несправедливими, непрофесійними і небезпечними». «Там, по-моєму, продовжують грабувати награбоване, тому потрібно зрозуміти, у що вся ця історія перетвориться і які будуть наслідки для міжнародної фінансово-валютної системи, і для наших інтересів теж», – жорстко висловився глава російського уряду Дмитро Медведєв.

Кіпрський міністр фінансів Міхаліс Сарріс п’ять днів просидів у Москві, домагаючись, щоб РФ погодилася пролонгувати кредит на 2,5 млрд. євро, виданий Кіпру в 2011 році. У підсумку 25 березня глава Мінфіну Антон Силуанов заявив про готовність продовжити кредит, перенісши дату його погашення з 2016-го на 2022. Ставка по ньому буде знижена з 4,5 до 2,5%.

Українська влада не побачила в кіпрському прецеденті особливих загроз. І навіть зважилися попіаритися на проблемах острова, ніби забувши про те, що за ймовірністю дефолту (виходячи з котирувань кредитних дефолтних свопів) Україна завжди йшла слідом за Республікою Кіпр. «У негативному на перший погляд рішенні є і позитив. Ми за ці три роки показали, що не йдемо на конфіскаційні рішення. Ви не можете дорікнути уряду ні в одному рішенні подібного роду. І виявилося, що в Україні зберігати гроші надійніше», – зазначив прем’єр-міністр Микола Азаров. За даними Центробанку Кіпру, станом на січень 2013 року в банках країни було сконцентровано 68,4 млрд. євро депозитів, в тому числі 25,5 млрд євро – гроші нерезидентів.

У Національному банку свого прем’єра підтримують, підкресливши, що кіпрська криза не відбилася на надходженні іноземних інвестицій в нашу країну. «Відтоку капіталу немає, і, сподіваюся, ми його і не побачимо», – прогнозує заступник директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк. Причому Кіпр залишається як найбільшим інвестором в економіку України, так і одержувачем українського капіталу. Станом на початок 2013 року на цю острівну державу доводилося 31,7% вітчизняних прямих іноземних інвестицій (17,28 млрд. доларів); з України в економіку Кіпру вкладено 89,6% від усіх проінвестованих в інші країни коштів (5,8 млрд. доларів).

В українських Марфін Банку і Банку Кіпру, які належать відповідним кіпрським фінустановам, теж запевняють, що рішення кіпрської влади на стабільність жодним чином не впливають. «”Дочки” кіпрських банків діють відповідно до законодавства України, тому заощадження клієнтів цих фінустанов повністю покриваються системою гарантування вкладів», – запевняє Арсенюк.

Без віри в майбутнє

Десять мільярдів євро економіку острівної республіки не врятують. За даними Центробанку Кіпру, цієї суми досить лише для рекапіталізації банківської системи. Адже ще потрібно близько 7,5 млрд. для фінансування бюджетного дефіциту (за різними оцінками, він становить від десяти до 15% ВВП), а також реструктуризації боргів (зовнішній борг Кіпру становить 80% ВВП або близько 14,4 млрд. євро).

Чотири мільярди євро, які влада вирішила «натрясти» з банківських депозитів, ситуацію тим більше не рятують, а лише посилюють, враховуючи, що ще багато місяців кіпріоти свої заощадження в банки не понесуть. Альтернативні пропозиції звучали – використовувати вільні державні активи і пожертвування церкви, націоналізувати пенсійні фонди, спробувати домовитися з Росією про розширення кредитної лінії.

Втім, частина грошей покинула банківську систему Кіпру до оголошення мораторію. Так, італійські ЗМІ назвали суму 4,5 млрд. євро – мовляв, саме стільки витекло з острова протягом тижня, що передувала 16 березня.

Тепер відтік капіталу з острова неминучий. Глава Центробанку Кіпру Панікос Деметріадіс не одного разу висловлював побоювання, що як тільки кіпрські банки відновлять свою роботу, протягом кількох днів вони можуть втратити більше десяти відсотків депозитів. Це майже сім мільярдів євро – набагато більше, ніж стерилізаційний ефект податку на великі депозити.

Банки острова відновили свою роботу. Обмеження на зняття грошових коштів за допомогою банківських карт всередині країни Центральний банк Кіпру таки скасував. Але прийняті превентивні заходи по припиненню відтоку капіталу: грошові перекази за кордон не повинні перевищувати п’яти тисяч євро на місяць, а виїжджаючи за межі острова, з собою можна взяти готівкою не більше трьох тисяч євро. У день в банках можна знімати не більше 300 євро.

Враховуючи, що в відділення кіпрських банків вже вишикувалися довгі черги розсерджених клієнтів, уряд зможе цими заходами хіба що відстрочити виведення грошей. Тим більше що Кіпр втрачає статус комфортної для офшорного бізнесу юрисдикції. На нинішні події в країні накладаються і нововведення в податковому законодавстві. Так, з 2013-го ставка ПДВ на острові зросла з 17 до 18%, а в 2014 році вона збільшиться до 19%. Всі компанії-нерезиденти, зареєстровані на Кіпрі, відтепер зобов’язані подавати податкову декларацію, а з 1 липня компанії, що реєструються в республіці, повинні сплачувати щорічний ліцензійний збір 350 євро.

Навіть якщо підтримка ЄС і МВФ дасть Кіпру короткочасний рятівний ефект, острівній державі в будь-якому випадку доведеться розробляти довгостроковий і фундаментальний план виходу з кризи.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика