ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Розрахунок «готівкою» між підприємцями обмежили 10 тисячами гривень

готівкаУ жовтні минулого року набув чинності закон, яким парламент наділяв Нацбанк повноваженнями щодо обмеження готівкових розрахунків. Не минуло й року, як регулятор скористався своїм правом. З 1 вересня, як відомо, заборонені готівкові операції між громадянами у розмірі 150 тис. грн. А фірми між собою і зовсім зможуть розраховуватися тільки в межах 10 тис. грн. «кеша».

Всі великі операції повинні відбуватися у безготівковій формі, тобто, через банки. Як же вплине це на економіку і на українців?

Обмеження для багатих

Можна відразу припустити, що на життя простих громадян такі нововведення фактично не зроблять серйозного впливу. Не так уже часто наші співвітчизники роблять покупки за півтори сотні тисяч. Ліміт торкнеться, в основному, нерухомості, автомобілів, ювелірних виробів та інших товарів класу «luxury». У більшості українців такі операції трапляються раз на кілька років, або ж не трапляються зовсім.

Тим більше, люди традиційно дуже негативно ставляться до будь-яких обмежень, вбачаючи в них посягання на свою свободу і незалежність. Так і зараз – у новому ліміті бачать і бажання влади стежити за гаманцями громадян, і механізм для того, щоб банки «поживилися» за рахунок комісії з операцій.

Але варто враховувати, що Україна все ще залишається країною, де більшість розрахункових операцій проходить «в готівці». Дуже вже сильна традиція користуватися «справжніми грошима». Близько 92% готівкових коштів, які перебувають в обігу (а це понад 200 млрд. грн.), знаходяться поза банками. Небажання українців користуватися безготівковим способом оплати, крім звички, пояснити просто. Це і недостатній рівень розвитку банківської інфраструктури (просто не вистачає розрахункових терміналів), і недовіра до банків, і банальне незнання (у людей старшого покоління). Нарешті, не варто забувати і про тіньову економіку. Навіть понад 40 мільйонів активних банківських карт, якими користуються наші співгромадяни, які не дуже впливають на ситуацію – більше 90% операцій українців з картами припадає на зняття грошей у банкоматах, і тільки кілька відсотків становлять різноманітні розрахунки.

Варто відзначити, що певний прогрес у безготівковій сфері у нас все ж відбувається. Протягом останніх п’яти років кількість безготівкових операцій в країні зросло до 32% від загальної маси транзакцій. Але для більшості населення це все ще залишається екзотикою, причому небажаною. Навіщо ж змушувати людей осягати невідому для них сферу?

Імпульс для економіки

Обов’язкове здійснення великих операцій через посередництво банків вводиться, насамперед, для впливу на «сіру» економіку і виведення доходів багатих людей з тіні. Надто вже великих успіхів у детінізації вітчизняної економіки після введення готівкового ліміту експерти податківцям не обіцяють, але разом з посиленням антикорупційних заходів це свій ефект, безумовно, дасть.

Адже найголовніший мотив нововведень полягає в принципі «гроші повинні працювати». Загальне зменшення готівкових розрахунків та залучення додаткових коштів у банківську систему – це їх залучення в економіку країни. Воно дозволить і збільшити інвестиції, і здешевити кредити для громадян і бізнесу. У Нацбанку очікують приплив 14-16 млрд. гривень в банківську сферу тільки до кінця року, що дозволити збільшити ВВП на 0,2%.

Обмеження готівкових розрахунків – глобальна тенденція сьогодні, яка буде тільки набирати обертів у майбутньому. У Швеції, наприклад, взагалі готуються в не такому вже віддаленому майбутньому повністю відмовитися від готівки. Так що питання насправді має стояти не про доцільність, а про розміри обмежень. Гранична сума для операцій в «кеші» відрізняється в різних країнах. Так, у США вона становить 5 тис. доларів, у Франції – 3 тис. євро, а в Італії взагалі всього 1 тис. євро.

Планка в 150 тисяч грн. для України на сучасному етапі розвитку фінансово-банківської інфраструктури виглядає цілком оптимально (НБУ мотивував її тим, що саме ця сума підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу). Втім, керівництво Нацбанку не приховує планів у майбутньому ще знизити ліміт (звучать навіть цифри в 50 і навіть 15 тис. грн.). Зрозуміло, що це має відбуватися поступово і при необхідних умовах, інакше замість детінізації економіки реформа дасть повністю протилежний ефект. Наприклад, зараз в Україні функціонують 134 тис. POS-терміналів. Для того, щоб готівкові операції реально скоротилися, кількість таких терміналів необхідно збільшити в кілька разів.

Ціна питання

Але чи не найголовніше питання полягає в розмірах комісії, яку будуть встановлювати банки за проведення безготівкових операцій (крім безпосередніх розрахунків пластиковими картами, за які комісія не сплачується). Зараз вона в середньому становить від 0,5% до 1,5%. Тобто, в кращому випадку це 750-2250 грн. Не такі вже й значні суми, якщо враховувати, що мова йде про операції в обсязі 150 тисяч грн. Але переплачувати все одно ніхто не хоче. Крім того, немає гарантій, що ставки комісії не зростуть у майбутньому. Так що зараз Нацбанку слід подумати і про те, щоб обмежити ще й розміри банківських комісій. Чи піде він на цей крок – питання відкрите. Поки він обмежується деклараціями і закликами до банків.

Хоча можна прогнозувати, що на зменшення ставок комісії може вплинути конкуренція між банками, які боротимуться за клієнтів, пропонуючи їм максимально вигідні умови безготівкових операцій. Навіть за умови, що комісія буде нижче від собівартості проведення таких операцій, банки тільки виграють від зменшення готівкової складової економіки. Крім збільшення капіталізації самих банків вони, за таких тенденцій, будуть економити на обслуговуванні готівкових операцій (робота одного банкомату обходиться банку 400-700 доларів щомісяця). А якщо, скажімо, операція буде відбуватися в межах одного банку, комісія взагалі може не стягуватися – принаймні, це був би непоганий маркетинговий хід для банків.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика