ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Спрощена схема сплати податків від Клименко тільки лякає підприємців

ПодаткиУ 2010-2011 роках, коли продавлювали скандальний Податковий кодекс, владу попереджали, що «спрощенку» краще не чіпати. Та були не тільки збільшені сумарні розміри податкових виплат, але всю систему оподаткування ускладнили, перетворивши «спрощенку» в «ускладненку». У результаті вона загнулася, і тепер влада робить судорожні спроби оживити напівтруп, у тому числі, хоче зворотного спрощення того, що раніше ускладнили.

Нагадаємо, що згідно з Указом ще президента Кучми в редакції 1999 року, який на підставі перехідних положень Конституції мав силу закону, ставка єдиного податку для фізичної особи-підприємця становила не більше 200 грн. на місяць разом з відрахуваннями у соціальні фонди, у тому числі до Пенсійного фонду. Податкова звітність зводилася до подачі один раз на квартал одного папірця з двома цифрами – обсягом реалізації товарів, робіт або послуг, а також сумою сплаченого податку. Спрощену систему оподаткування та звітності для малого бізнесу по праву вважають чи не єдиною доброю справою, яку Кучма зробив за 10 років перебування при владі.

У свою чергу, Янукович і компанія, прийшовши до влади, взялися систему ускладнювати. Спочатку частку відрахувань до Пенсійного фонду порахували малою і змусили доплачувати, збільшивши сумарні витрати на податки в кілька разів і ускладнивши звітність. З прийняттям Податкового кодексу систему оподаткування та звітності ще більше ускладнили. Правда, незабаром ввели єдиний соціальний внесок, і звітність дещо спростилася, але єдиний податок при оплаті та звітності все одно був відділений від внесків на соціальне страхування, що створювало ряд проблем.

Подібні рухи тіла тут же позначилися на розвитку, точніше, згортанні малого бізнесу. Навіть за даними Держкомстату, аж до 2009 року кількість малих підприємств приростала щорічно, зростала кількість зайнятих у них працівників, яка досягала майже 6,5 млн. осіб. Обсяг реалізованих товарів і послуг до 2009 року склав 3,66 млрд. грн. Звернімо увагу на той факт, що зростання малого бізнесу тривало навіть у кризові 2008-2009 роки. Але вже за підсумками 2010 року за всіма показниками кількість суб’єктів малого бізнесу, зайнятих у ньому працівників та обсяг продажів знизилася на 30%.

Пояснення дуже просте. З другого півріччя 2010 року влада почала вводити додаткові сплати до Пенсійного фонду, в результаті чого сумарні витрати на податки для приватних підприємців підскочили у 2-3 рази. Особливо сильно це вдарило по тим підприємцям, які мали найманих працівників: за кожного працівника довелося платити в рази більше, і дуже багатьом стало не під силу щомісячно віддавати величезні суми в «засіки батьківщини». Тому в другій половині 2010 і у 2011 році, всупереч брехливим заявам влади про те, що малий бізнес розквітає, малий бізнес став стрімко закриватися. Очевидно, що це різко збільшило безробіття, тіньову економіку і трудову міграцію за кордон, оскільки далеко не всі зуміли працевлаштуватися легально в країні.

Тепер починається зворотний процес. Спочатку Міністерство доходів і зборів анонсувало істотне скорочення розміру єдиного соціального внеску з нинішніх 32% фонду заробітної плати до 18%. Втім, поки що далі розмов справа не йде. Експерти досить скептично ставляться до подібних планів, оскільки це призведе до обвального падіння надходжень до Пенсійного фонду, який і без того є катастрофічно дефіцитним. Правда, у Міністерстві доходів (Міндохі) наївно вважають, що при зниженні податків детінізація доходів призведе до зростання надходжень до Пенсійного фонду та бюджетів усіх рівнів.

Тепер Міндох намірився повернутися до практики сплати деякими приватними підприємцями єдиного соціального внеску в складі єдиного податку. Це має спростити звітність і наблизити «спрощенку» до власне спрощенців. Загальний платіж передбачається зараховувати на окремий рахунок у Держказначействі, а із цього рахунку суми будуть розподілятися кінцевим одержувачам – соціальним фондам і місцевим бюджетам. Власне, так і було до 2010 року.

Але тепер ці плани викликають настороженість у підприємців. Вони побоюються, що кошти, сплачені до соціальних фондів, можуть бути втрачені, і це призведе до зниження майбутніх пенсій. До виділення соціальних внесків з єдиного податку частими були випадки, коли частка, яка припадала на пенсійні внески, не доходила до Пенсійного фонду, і підприємцям не зараховувався страховий стаж за відповідний період. Гроші зазвичай застрягали в Держказначействі.

Втім, проблема не в системі сплати податків і соціальних внесків як такої, а в бардаку, який має місце в державних органах. Цілком зрозуміло, що підприємці не вірять, що держава може що-небудь поліпшити. Вони вважають, що краще було б знизити ставку єдиного соціального внеску, а ледь тільки налагоджену систему його сплати залишити без зміни, щоб уникнути нових проблем.

Але навряд чи навіть зниження внеску реанімує малий бізнес.

 

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика