ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Глобальне потепління зупинить атомна енергетика

атомна енергетикаХмельницька АЕС щорічно виробляє близько 15 млрд. кВт годин електроенергії, або близько 9% виробленої на АЕС України, це суперсучасна станція, на якій будуть добудовані ще два енергоблоки.

Україна може зайняти лідируючі позиції в розвитку енергетики, піднімаючи тим самим економіку і виробляючи дешеву енергію для громадян.

Вже не перший рік людство напружено шукає компроміс між зростанням споживання енергоносіїв і погіршенням ситуації з викидами парникових газів. Тим часом глобальна зміна клімату стає все більш очевидною, до чого вона веде, ми могли зовсім недавно спостерігати в новинах про повінь у Німеччині та Чехії, гігантських торнадо в США або снігопадах, що змінили 30-градусну спеку на Алтаї в Росії. Все це змушує задуматися про необхідність прийняття радикальних заходів щодо зниження викидів вуглекислого газу, головної причини парникового ефекту.

“Зелена” енергетика не прийде в Україну завтра

Здавалося б, рішення проблеми давно відомо – енергетика, як основне джерело викидів парникових газів в атмосферу Землі, повинна переорієнтуватися з викопного палива на поновлювані джерела електроенергії. Але все не так просто – вітряні і сонячні електростанції, а також гідроенергетика не в змозі компенсувати відмову від спалювання вугілля, нафти і газу, надто вже невелика частка “зеленої” енергетики сьогодні. Однак є інший вихід, про який потрібно говорити відверто, – потрібно тільки одне: згадати, що нічим не поступається відновлюваній, коли мова заходить про викиди вуглекислого газу.

Ще раз повторимо прописну істину: вугілля, нафта і природний газ – найбільші джерела парникових газів на землі і вуглекислого газу зокрема. Єдиний вихід для порятунку ситуації – якщо всі країни світу почнуть реальне скорочення виробництва електроенергії за рахунок спалювання вуглеводнів, адже на їх частку сьогодні припадає близько 65% всієї вироблюваної у світі електрики. Але навіть 10-відсоткове зменшення частки тепловиків вступає в протиріччя з іншим прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), який свідчить, що до 2035 року споживання електроенергії в світі збільшиться не менше ніж на третину.

Як розірватися між двома негативними прогнозами, хоча б у теорії, компенсувати гігантський провал у генеруючих потужностях, який утворюється в разі зменшення частки теплової генерації? Якщо абстрагуватися від світових тенденцій і подивитися на ситуацію з використанням енергії сонця і вітру в Україні, то виявиться, що у нас проблема посилюється ще й геокліматичними чинниками. Уявімо собі якийсь абстрактний населений пункт, розташований в центральній Україні, який повністю перейшов на електроенергію від сонячних батарей і вітрогенераторів. Так, влітку тут не так уже й мало сонячних днів, та й вітер начебто дме час від часу. Але що робити довгими зимовими ночами в безвітряну погоду або восени, коли тижнями йдуть дощі? Адже це якраз час опалювального сезону, з його максимальними обсягами споживання електричної і теплової електроенергії. На жаль, велика частина української території мало пристосована до ефективного і широкомасштабного використання вітрової та сонячної енергетики.

Чогось дешевшого за атомну енергію немає!

Аварія на АЕС “Фукусіма”, спровокована стихійним лихом, але вкрай посилена людським фактором, сприймається величезною кількістю людей по всьому світу як остаточний вирок атомній енергетиці. Але насправді все зовсім інакше. Навіть Японія, в якій антиядерні настрої загострилися до межі, так і не сказала остаточного “ні” атомній енергетиці, і найближчим часом як мінімум половина японських енергоблоків планує відновити свою роботу. У всьому світі, і в тому ж МЕА, прекрасно віддають собі звіт в тому, яке величезне значення атомна енергогенерація має для енергетики усього світу. А у України тут і зовсім грандіозні перспективи.

Україна експлуатує 15 енергоблоків на чотирьох АЕС, які забезпечують близько 50% всієї електроенергії, виробленої в країні. Тариф на 1 кіловат-годину, відпущену АЕС в оптовий ринок електроенергії, складає всього 21 копійку, тоді як теплоелектростанції, що працюють на вугіллі, реалізують свою електроенергію по 74 копійки, а сонячні електростанції по 5 гривень 5 копійок за 1 кВт / год. Чи треба говорити, як важливі ці ціни для економіки країни, для населення – чи готові ми вже завтра платити за кіловат у три-чотири рази більше?

При цьому АЕС, яка функціонує в штатному режимі, не викидає в навколишнє середовище нічого, крім нагрітої водяної пари. З цим фактом не стануть сперечатися навіть найзапекліші противники атомної енергетики, але, звичайно ж, вони не забудуть нагадати про “Фукусіму” і Чорнобиль.

Чому не потрібно боятися прикладів “Фукусіми” та Чорнобиля?

Почнемо з того, що, виступаючи за “низьковуглецеву” енергетику і водночас не залишаючи права на існування атомним електростанціям, екологічні організації йдуть проти логіки подій. Ось, наприклад, Швеція – країна, яку в самій Європі вважають чи не еталоном у сфері захисту навколишнього середовища. І це дійсно так, у Швеції до 40% усієї виробленої електроенергії припадає на поновлювані джерела, але ще понад 40% виробляють 10 енергоблоків на трьох атомних електростанціях. По суті Швеція є практичним прикладом реалізації доктрини знаменитого британського вченого Джеймса Лавлока, який, будучи одним із засновників “зеленого” руху в 1960-х роках, одночасно відстоює існування атомної енергетики. Лавлок неодноразово закликав екологів всього світу припинити нападки на атомну енергогенерацію, оскільки, на його думку, тільки вона в змозі загальмувати глобальну зміну клімату.

До того ж необхідно пам’ятати: насправді навіть аварії на “Фукусімі” можна було уникнути, дотримавшись простих норм протиаварійної готовності. Аварії в Чорнобилі і “Фукусімі” стали результатом горезвісного людського чинника, від якого, на жаль, поки ніхто не застрахований. Але ж і аварії на дорогах, від яких щорічно гинуть сотні тисяч чоловік (для порівняння: безпосередніми жертвами аварії на “Фукусімі” стали дві особи), також відбуваються з вини людей, а не техніки. Авіакатастрофи, аварії поїздів, вибухи на хімічних заводах – все це “людський фактор”. Однак ніхто не закликає заборонити автомобілі, перестати літати на літаках або закрити хімпідприємства. Приблизно такі аргументи могли б використовувати атомники, відстоюючи свою галузь. Але вони говорять зовсім інакше.

Атомники – найбільш відкрита галузь!

19-21 травня цього року в Москві пройшло засідання Генеральної асамблеї Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій (ВАО АЕС), в якому взяли участь більше шестисот фахівців-атомників з 36 країн світу, в тому числі і з України. Основна мета ВАО АЕС – неухильне підвищення безпеки експлуатації АЕС. Як зазначив у ході свого виступу на Генасамблеї генеральний директор EDF Energy (Франція) Вінсент де Ріваз, в світі більше не існує галузі, в якій компанії були б настільки ж відкритими в питаннях безпеки.

“Для існування атомної енергетики, як для жодної іншої галузі, важлива довіра громадськості. Без довіри до безпеки АЕС атомна енергетика просто зникне”, – переконаний В. Ріваз.

На закінчення варто нагадати, що в Україні на стадії добудови знаходяться два енергоблоки на Хмельницькій АЕС, і хоча ставити риторичні запитання вважається поганим тоном, все ж дозволимо собі одне таке питання: що для нас краще, нарощувати частку атомної енергетики в енергобалансі країни, скорочуючи викиди парникових газів, або продовжувати вкладати величезні кошти в дотування теплової генерації? Перш ніж відповісти, згадаємо про те, що обговорення доцільності розвитку ядерної енергетики було б абсолютно недоречним, якби проблему зміни клімату вирішувало лише невелике скорочення викидів вуглекислого газу або достатня кількість альтернативних джерел електроенергії.

Через чотири роки процес потепління може стати необоротним

Поки європейські країни викиди поступово знижували, весь інший світ їх тільки нарощував. У результаті 2012 поставив черговий рекорд з кількості парникових газів, які опинилися в атмосфері, – понад 50 млрд. тонн при допустимому рівні в 45-46 млрд. тонн.

В ООН вважають критичним кордоном підвищення температури в нижніх шарах земної атмосфери на 2 градуси за Цельсієм по відношенню до середньої температури на земній кулі, що фіксується останні 250 років. При цьому відомо, що за останні 50 років середня температура на Землі вже підвищилася на 0,7 градуса. У звіті МЕА, опублікованому в 2012 році, відзначається, що до 2017 року двохградусне потепління може стати неминучим, а значить, і необоротним.

Атомних реакторів стає більше

Сьогодні атомна енергетика представлена майже 440 реакторами, розташованими на всіх континентах, окрім Австралії і Антарктиди. На стадії будівництва знаходяться 68 нових реакторів. 194 атомних електростанції по всьому світу забезпечують виробництво близько 17% всієї електроенергії в світі, цілий ряд країн заявив про свій намір побудувати перші АЕС на своїй території.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика