ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Іноземні банки втікають з України

банкНа початку літа поширилися чутки про можливий продаж Банку Кіпру. На початку лютого в ЗМІ з’явилася інформація про пошук потенційних покупців для української «дочки» грецького Alpha Bank – «Астра банку». А за кілька днів до цього іноземні інвестори пішли з банку «Київська Русь». Зупинили свою діяльність на українському ринку такі серйозні фінансові установи, як один зі світових лідерів, німецький Commerzbank, австрійська Erste Group, голландський Credit Europa Bank та ін Як правило, це супроводжується продажем всіх активів за ціною нижче покупки.

Одна з очевидних причин цього – низькі темпи розвитку фінансового сектору в Україні. До кризи щорічне зростання активів становило близько 80% (що і стало причиною інвестицій в український фінансовий сектор). Але в останні роки навіть плани на зростання на 30-35% не збігаються з фактичними справами. До того ж, в наявності непроста фінансова ситуація в цілому в Європі. Однак можна сказати, що більш вагомою причиною є не уповільнення економічного розвитку, а зовсім не європейські стандарти поведінки вітчизняних чиновників і позичальників. Адже безкарні фінансові махінації залишаються невід’ємною частиною банківської статистики.

Власне, період масового поширення доступних і великих кредитів, а потім фінансова криза стали їх розквітом. У першому випадку найбільш популярним стало кредитування фіктивних фірм або фізичних осіб з зникненням позичальників. У другому – крадіжка державних грошей.

Ще одна дієва схема полягає у формуванні безнадійної кредиторської заборгованості, наприклад, перед третіми особами та банкрутство. Або у відчуженні об’єктів нерухомості, наданих у заставу, які забезпечують виконання зобов’язань з повернення кредитних коштів.

Принциповість банку і спроби слідувати букві закону в таких випадках ставить його в програшну позицію. Власне, це підтверджує досвід Commerzbank, який вклавши в розвиток бізнесу банку «Форум» майже $1,7 млрд. Як раз перед кризою німці виклали $ 600 млн. за 60% акцій банку, але фінансова ситуація на ринку відразу призвела до збитків. Потреба «Форуму» в додатковому капіталі в середині 2009 року склала близько 1 млрд. грн. Але як тільки Commerzbank збільшував капітал своєї української «дочки», відразу ж виникав якийсь конфлікт, що зводив зусилля нанівець.

Один з таких конфліктів у банку «Форум» виник з компанією «Спарта», яка отримала значні валютні кредити під заставу об’єктів будівництва та земельних ділянок у центрі Дніпропетровська. Таких об’єктів було чимало, адже як розповідав в інтерв’ю після вбивства Аксельрода Геннадій Корбан, його друг і партнер «за останнє десятиліття зробив для Дніпропетровська більше, ніж всі мери разом узяті – за 20 років незалежності». Причому Аксельрод ризикував «заради загального блага власними і позиковими засобами» і на будівництві «не заробив ні копійки».

Очевидно, саме цим можна пояснити те, що в 2008 році розпочався процес відчуження об’єктів іпотеки, в який були залучені дніпропетровські суди та органи місцевого самоврядування. А до середини 2011 року «Спарта», якій покійний бізнесмен керував разом з партнерами Мироном Сосновським і Олегом Левіним, була визнана банкрутом. За словами Корбана (також нібито мав опосередковану причетність до «Спарти»), в цьому немає нічого екстраординарного, і хвилюватися не треба. Бо «якщо слідувати міліцейської логіці, то до поточного моменту банкіри повинні були б перестріляти вже тисячі керівників компаній-банкрутів».

Однак в результаті цієї операції власниками об’єктів, наданих банку під заставу (зокрема, реконструйовані ТЦ «LIBRARY» і ТЦ «Європа”), стали офшорні компанії та юридичні особи, пов’язані зі «Спартою». Таким чином, вже колишні позичальники сьогодні є одноосібними інвесторами і, фактично, власниками дохідних торгових центрів. А розв’язана проти банку інформаційна війна коштувала йому мільйонних відтоків коштів вкладників і залишила проблемний кредит підвішеним у повітрі. У результаті його власники вирішили просто закрити свої позиції в Україні, так і не зумівши підлаштуватися під місцеві реалії.

Власне, це невміння (дуже недоречне з точки зору українського бізнесу), і є головним поясненням масового відходу іноземних банків. Але для України це означає, що вона тільки все більше віддаляється від європейських стандартів, до яких теоретично прагне. Хоча в листопаді минулого року тодішній голова Нацбанку (а згодом віце-прем’єр) Сергій Арбузов просив не узагальнювати ситуацію з присутністю іноземних банків тільки на основі прикладу з «Форумом», здається, що саме з таких інцидентів і вимальовується імідж України, який не дозволяє їй покинути останні рядки світових інвестиційних рейтингів.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика