ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Чим живе і скільки заробляє середній клас в Україні?

середній клас в УкраїніМережеві магазини одягу та взуття, туристичні агенції, автосалони і забудовники, брендові бутики (від одягу і взуття до ювелірних прикрас та хутряних виробів), салони краси, ресторани і кав’ярні – всі вони живуть переважно за рахунок грошей середнього класу в Україні. Так, є відверто багаті люди, для яких покупка автомобіля дорожча 70-100 тис. євро – аж ніяк не предмет душевних терзань. Але касу перерахованим структурам роблять не «нові багаті», а середній клас. Ну і, звичайно, ті, хто на шляху до «середніх». І судячи з того, як себе почувають всі згадані торгові та сервісні точки, є.

До середнього класу в Україні можна віднести близько 6 млн. чоловік – 13% населення країни. Але це найактивніша і самодостатня частина населення.

В принципі, можна спробувати назвати середнім класом в Україні якусь частку населення – між зовсім бідними і дуже багатими. Приміром, ось прямо взяти і відсікти 10% або 20% населення – найбідніших. І точно так само відсікти 10% населення, але вже найбагатших. І оголосити середнім класом шар в 70%. І потім з’ясувати – що за люди сюди входять, яке їх майнове і фінансове становище, чому вони віддають перевагу, про що думають.

Експерти, швидше за все, заявлять, що це некоректно – спочатку призначити частку середнього класу в Україні. І вони, швидше за все, мають рацію. До того ж, у розвинених країнах з усталеним соціальним складом – у тій же Німеччині чи США, навіть в Іспанії та Польщі – частка середнього класу дійсно становить мінімум 50%, а то і 70%. А ось в Україні, з її непристойно тонким шаром середнього класу, такого робити точно не можна.

«Є два підходи до визначення середнього класу: перший – суто грошовий, коли враховується рівень добробуту. І другий – це коли до рівня доходів додається освіта, цінності, фактор самовідчуття себе як середнього класу в Україні. Що стосується діяльності таких людей, то це «білі комірці» та приватні підприємці», – розповів Максим Машляковський, керівник відділу досліджень ринків споживчих товарів GfK Ukraine.

Середній клас в Україіні – це кваліфіковані фахівці і керівники, як правило, з вищою або спеціальною освітою. Вони працюють у приватних компаніях за наймом, або ж заснували власну невелику справу.

Дохід на члена сім’ї в розмірі 8-32 тис. грн. – Цілком конкретний критерій для віднесення до середнього класу. Так, у нашому середньому класі є як більш заможні, так і менш забезпечені громадяни. З одного боку, в середній клас потрапляє самотній менеджер з продажу з зарплатою 9 тис. грн. З іншого боку – який утримує двох дітей власник декількох СТО та його непрацююча дружина з щомісячним доходом сім’ї близько 100 тис. грн.

Вкрай важливий фактор – структура витрат. Прийнято вважати, що якщо частка витрат, що припадають на харчування, не перевищує 25%, то це свідчить про те, що така сім’я аж ніяк не бідує. І тому ми цей критерій теж назвали серед тих, що дозволяють служити пропуском у середній клас в Україні.

Ще одним критерієм для віднесення персони до середнього класу є можливість робити заощадження без шкоди для гідного способу життя. Тому у представника середнього класу всі обов’язкові витрати не повинні забирати більше 30-50% доходів. Під обов’язковими витратами ми розуміємо оплату комунальних послуг, транспортних витрат, кредитів, податків, харчування.

Четвертий і дуже важливий критерій – самоідентифікація. Однак він не працює самостійно, у відриві від перших трьох. Мало відносити себе до середнього класу в Україні, потрібно мати достатньо коштів, щоб вести належний спосіб життя.

В Україні у дуже багатьох людей існує помилкове сприйняття самих себе як представників середнього класу. Дослідники зізнаються, що навіть при доході 1,5-2,5 тис. грн. на місяць багато українців вважають себе середнім класом. Згідно з дослідженням Інституту Горшеніна (ІГ), 33,6% населення країни впевнені, що належать до середнього класу, а насправді (за оцінками ІГ) такими є 8,9%.

До середнього класу в Україні можна зарахувати близько 12% працездатного населення. А це близько 2,2 млн. чоловік. Звідки така оцінка? Ми аналізували обсяги продажу легкових автомобілів (і робили поправку на закупівлі авто підприємствами), аналізували обсяги виїзного туризму, навіть кількість експлуатованих в Україні смартфонів. Так, все це – непрямі ознаки, але в сукупності вони дають, на наш погляд, цілком достовірний результат.

Якщо додати до зазначеної цифри дітей і близьких таких представників середнього класу, то можемо вийти на підсумкову цифру близько 6 млн. чоловік. Разом при самому оптимістичному розкладі – це максимум 13% всього населення країни (на 1 січня 2013 р. кількість населення в Україні – 45,5 млн. чол.).

Для порівняння – в Росії дослідники зараховують до середнього класу близько 20% населення країни, а в Німеччині – близько 60%.

Відносна нечисленність середнього класу в Україні – це і є причина того, що немає жодної політичної сили, яка послідовно лобіює інтереси тієї частини населення, яка живе лише завдяки власним зусиллям та кількістю виконаної роботи.

«Їх (середнього класу в Україні) занадто мало, швидше за все, навіть менше 10%. Вони хочуть стабільності і прозорих правил гри, а тому більше тяжіють до лібералів. Однак жодна партія поки так і не змогла скласти хоч якусь конкретну програму, спрямовану на втілення інтересів середнього класу, і в парламенті їх інтереси зараз представляти нікому», – вважає соціолог Олексій Івачек.

Все було б просто жахливо з точки зору захисту інтересів середнього класу в Україні, але ці інтереси рятує висока активність та креативність середнього класу. В тих чи інших ситуаціях середньому класу в Україні таки вдається хоча б частково відстоювати свої інтереси.

Скромно, зі смаком

З критеріями все більш-менш зрозуміло, але от як живе середній клас, що він може собі дозволити?

Зазвичай представник середнього класу володіє власним житлом та автомобілем. Звичайно, ми враховуємо, що частина середнього класу проживає в орендованій нерухомості, проте їх частка в загальній кількості вимірюється 15-20%. Чому? Напевно, вся справа в «осілості» українських фахівців. На відміну від європейських «білих комірців», із задоволенням мігруючих як в межах своєї країни, так і через кордон, вітчизняні фахівці вважають за краще «пускати коріння» у певному місті. І переїжджаючи, наприклад, з Вінниці до Києва, представник середнього класу прагне якнайшвидше обзавестися житлом. Вони високо цінують комфорт і душевний спокій. Ось і виходить, що придбання власної нерухомості входить до списку основних цінностей таких людей.

Автомобіль – не фетиш для представників середнього класу. Ставлення до його покупки зазвичай гранично раціонально, залежить від способу життя конкретної персони.

Середній клас в Україні відрізняється фінансовою грамотністю, хоча і не завжди абсолютною. Але, так чи інакше, а після кризи представники середнього класу усвідомили, що витрачати зароблене можна більш раціонально. А впливу економічних коливань у країні можна уникнути, створюючи фінансову «подушку безпеки».

Інвестувати в навчання дітей для середнього класу – один з пріоритетів. Діти «средньокласників», навчаючись в гімназіях і ліцеях, додатково займаються з репетиторами, відвідують мовні курси, займаються спортом, а також отримують естетичне освіта – художнє або музичне.

Працюючи майже без вихідних, «білі комірці» старанно продумують свої відпускні дні і, як правило, 2-3 рази на рік (нехай навіть і на один тиждень за раз) відправляються на відпочинок. Їм подобається подорожувати: власне, заради цих нових вражень вони і працюють так багато.

І нехай песимісти щосили заявляють, що середнього класу не існує, ми впевнені – вони є і заробляють своїм розумом і працею, були і будуть. Їх обов’язково буде більше. Адже підростають діти – нові учасники команди під назвою «середній клас». Їх цінності: фінансова незалежність, особистісний розвиток і комфортне життя. Орієнтуючись на ці пріоритети, будуть створюватися нові компанії і бізнес-структури, а значить, молоді «средньокласники» отримають високооплачувану роботу або розвинуть власну справу. Постійний рух, розвиток, активна життєва позиція, турбота про власний добробут – все це поступово розсовує межі середнього класу. Скажемо прямо – приблизно 12-15 років його практично не було в Україні, а були лише дуже бідні (95% населення) і нереально багаті (близько 1,5-2%). На середній клас в Україні залишалося близько 2-2,5%. Зараз – уп’ятеро більше.

Думка читачів:

«Середній клас в Україні живе лише за рахунок своєї праці»

Наталія Тарасенко, 1982 р. н. Освіта: вища економічна та MBA. Рід діяльності: начальник відділу розвитку споживчого кредитування.

Для мене представник середнього класу в Україні – це людина, яка живе виключно за рахунок своєї праці, тобто не має жодних додаткових джерел доходу. При цьому його щомісячний дохід – вище середнього. За столичними мірками – це зарплата від 10 тис. грн. Це люди з власним житлом, автомобілем. Вони можуть собі дозволити двічі на рік поїхати за кордон, не сильно обмежують себе у витратах на дозвілля: ходять в кінотеатри, відвідують концерти, спортзал. Я можу себе назвати представником середнього класу тому, що підпадаю під ці критерії. У нашій країні занадто великий розрив між багатими і рештою. Чому так склалося? Мені здається, одна з причин – великий вплив бюджетної сфери на ринок праці. Вчителі, лікарі, міліція і багато інших людей в Україні отримують зарплату з бюджету. А його скромні можливості не залишають їм шансів потрапити в середній клас. Звичайно, тут відіграють роль і рівень тіньової економіки, і складні умови ведення власного бізнесу.

«Середній клас в Україні відрізняє здатність використовувати мозок за призначенням»

Оксана Савченко, 1971 р. н. Освіта: вища за спеціальністю «практичний психолог». Рід діяльності: директор туристичного агентства.

Основною ознакою приналежності до середнього класу вважається достатній рівень доходу, що дозволяє задовольнити основні потреби: наявність житла, можливість платити за рахунками, повноцінно відпочивати і активно проводити дозвілля. Рівень доходу безпосередньо пов’язаний з наявністю освіти, високого рівня кваліфікації, професіоналізму і здатності знаходити можливості замість того, щоб плисти за течією. На мій погляд, здатність використовувати мозок за призначенням, бажання розвиватися, непереборне прагнення до вдосконалення, непереносимість сірості і бажання, щоб картинка навколо ставала кращою, відрізняє середній клас. Якщо взяти нашу статистку по туризму, яка також дуже приблизна, за найбільш об’єктивними оцінками, подорожує всього 5% населення України. Думаю, це і є середній клас. У розвинених країнах середній клас становить 70-80% населення. Відсутність традиції, цінності та культури середнього класу відрізняє нас від західних «буржуа».

«Середній клас в Україні часто витрачає на хвилинні блага»

Олена Павловська, 1984 р. н. Освіта: дві вищі фінансових (Україна, Великобританія). Рід діяльності: керівник напрямку зі зв’язків з громадськістю.

Віднести мене до середнього класу можна за кількома характеристиками: мій дохід – більше 8 тис. гривень на місяць, у моїй родині – більше одного автомобіля, є власне житло, ми можемо собі дозволити відкладати більше 10% доходу щомісяця. Думаю, основна проблема того, що в Україні не надто багато людей, яких можна віднести до середнього класу, – це нерозвинений сегмент малого бізнесу. Я вважаю, що середній клас в Україні та Росії дуже схожий, так як у нас схожа ментальність, а от від європейського середнього класу ми відрізняємося. Хочу відразу зазначити, що скрізь є свої винятки. Слов’янський народ, досягаючи певного рівня доходів, намагається це продемонструвати атрибутикою – дорогими авто, квартирами в престижному районі (не завжди практичними з точки зору житла), покупкою одягу в певних брендових бутіках. Середній клас Європи, в першу чергу, дбати про те, щоб створити комфорт собі і своїм близьким, і якщо вони купують дороге авто, то виключно через комфортності цієї машини, доцільності (якщо сім’я велика – і авто велике). На жаль, в Україні із зростанням доходів люди рідко починають відкладати більше на майбутнє – вони сьогодні витрачають свої доходи на хвилинні блага.

Додаткові ознаки середнього класу в Україні

Вища або спеціальна освіта.

Наявність заощаджень в обсязі більше тримісячного брутто-доходу.

Наявність власного житла.

Наявність авто у власності.

Відпочинок протягом року мінімум двічі – включаючи один раз за кордоном.

Інвестиції в освіту дітей.

Прагнення до власного розвитку: професійний розвиток, мовні школи, спорт, йога, хобі.

Розваги: non-TV (боулінг, театр, кіно, ресторан, пікнік).

Здоровий спосіб життя як цінність.

Шопінг: серйозно ставляться до покупок, купують за кордоном і через Інтернет, уважні до знижок і акцій.

Набувають і використовують гаджети та телеком-послуги: смартфони, широкосмуговий та мобільний інтернет, кабельне / супутникове ТБ.

Користуються фінансовими послугами: банківський вклад, депозит в золоте, кредит, страховка.

Сім’я як цінність: намагаються усвідомлено створювати сім’ю, створювати і підтримувати певний уклад і традиції в сім’ї.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика