ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Яку загрозу для українців несе новий Трудовий кодекс?

новий Трудовий кодексДепутати-регіонали Олександр Стоян та Ярослав Сухий внесли на повторний розгляд Верховної Ради проект нового Трудового кодексу. Старий КЗпП, прийнятий ще в 1971-му і чинний донині, безнадійно застарів.

У депутатських лавах згоди з приводу нового трудового кодексу немає. Одні кажуть, що він повністю прописаний в інтересах роботодавців, а інші, навпаки, впевнені, що права роботодавців якраз звужені.

Автор документа Ярослав Сухий до подібних заяв ставиться філософськи, стверджуючи, що всі нападки на його дітище насправді відносяться не до документа, а до сучасних реалій, з якими багато хто просто не хоче змиритися.

– Деякі люди не хочуть зрозуміти, що ринкові перетворення, які відбуваються в нашій країні, по-перше, незворотні, по-друге, пов’язані з роботою, – пояснив Ярослав Михайлович”. – І старий КЗпП, незважаючи на численні внесені до нього зміни, давно застарів і не відповідає сучасним економічним умовам.

У новому документі дійсно чимало сюрпризів. Пенсіонерів не можна буде звільнити, на робочих місцях співробітників можна буде встановлювати прослушку і відеоспостереження, а робочий тиждень цілком може стати шестиденним.

Стаття 28. Нас будуть слухати і спостерігати

Роботодавцю дається право контролювати виконання співробітниками своїх трудових обов’язків з використанням технічних засобів. Головне – щоб дії роботодавця не принижували честь і гідність співробітників.

Коментар експерта:

– Відеоспостереження на робочому місці – цілком звичайна європейська практика, – пояснив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – І якщо ми прагнемо до Європи, то доведеться приймати відповідні закони. Європеєць чітко розуміє: він може бути незадоволений зарплатою, але “компенсувати” недостачу грошей виносом з робочого місця продуктів, канцтоварів і т.д. він не має права. У нас, на жаль, такого чіткого розуміння немає. Але не можна сказати, що даний пункт захищає виключно інтереси роботодавця – він може стати в нагоді і співробітникові. Наприклад, у разі, коли підприємству завдано збитків, відразу виникає закономірне питання: хто винен? Можливо, причиною стала халатність, недбалість або навіть злий умисел співробітника. Але цілком можливо, що винен і власник – скажімо, в тому, що робота спочатку була організована неправильно. І цей конфлікт цілком може бути дозволений за допомогою відеозапису.

Стаття 35. Працевлаштування вагітних, судимих залишиться в теорії

Забезпечити право на працю неповнолітнім, вагітним, одиноким матерям і батькам, людям передпенсійного віку, громадянам, звільненим з місць позбавлення волі, спробують за рахунок роботодавців шляхом встановлення квот.

Коментар експерта:

– Чинне законодавство передбачає квоти для людей з особливими потребами, але вони не працюють. Роботодавцю простіше оформити кілька інвалідів на роботу і платити їм мінімальну зарплату з умовою, що вони НЕ будуть приходити на роботу, ніж облаштовувати їм спеціальні робочі місця, – впевнена директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. – Приблизно те ж саме відбудеться і з реалізацією цієї статті. Роботодавці не хочуть і не будуть забезпечувати тим же вагітним та одиноким матерям гнучкий графік роботи – у них просто немає стимулу! А таким стимулом могли б стати податкові пільги чи дотації.

Стаття 119. Пенсіонерів в образу не дадуть

Проект закону забороняє звільнення співробітника з причини досягнення ним пенсійного віку.

Коментар експерта:

– Стаття, безумовно, захищає людей пенсійного віку, які не хочуть йти на заслужений відпочинок, адже розміри пенсій в нашій країні відомі всім, – каже Людмила Шангіна. – З іншого боку, враховуючи, що нові робочі місця в країні фактично не створюються, виникає питання: яким чином буде працевлаштовуватися молодь? І, не відповівши на це питання, захищати пенсіонерів подібним чином поки зарано.

Стаття 137. Робочий тиждень може стати шестиденним

Якщо профспілки на підприємстві немає, роботодавець на свій розсуд зможе встановлювати як п’ятиденний, так і шестиденний робочий тиждень. Умова одна: загальна тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Коментар експерта:

– Автори законопроекту врахували суспільний резонанс, який свого часу викликала стаття 143 про максимальну тривалість робочого тижня 48 годин, і в новому документі ця стаття переписана, – нагадує Олександр Охріменко. – Але тут потрібно сказати, що ні в тій, ні в нинішній статті немає нічого нового – подібні норми діяли і в СРСР. Мова йде не про встановлення шестиденки за примхою роботодавця, а про виробничу необхідність. Зрозуміло, що більшість з нас працюють 5 днів на тиждень, і тут нічого не зміниться. Але є ще магазини, транспортні підприємства, сфера послуг, безперервні виробництва, які працюють навіть не шість, а сім днів на тиждень. Ось про них і йде мова в даній статті законопроекту.

Стаття 156. Мінімальна перерва на обід – півгодини

Перерва на обід тепер повинна бути мінімум 30 хвилин, а верхня межа залишилася без змін – 2 години. Перерва, як і колись, не включається до тривалості робочого дня, а його конкретна тривалість встановлюється колективним договором.

Коментар експерта:

– Взагалі уточнення деталей в цілому є сильною стороною цього законопроекту, – вважає провідний експерт українського ринку праці, керуючий партнер рекрутингової компанії SM Consulting Сергій Марченко. – Проте докладний опис часу обідніх перерв може зіграти з найманими працівниками злий жарт. Не виключено, що знайдуться роботодавці, які замість звичної годинної перерви вирішать обмежитися півгодинною, але при цьому “забудуть” зменшити довжину робочого дня на відібрані півгодини. Заради справедливості варто відзначити, що подібні випадки будуть поодинокими, і це більша проблема етики роботодавця, ніж розробників закону.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика