ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Парадокси кризи: працюємо менше, а витрачаємо – більше

Парадокси кризиНа їжу середня українська сім’я, як і раніше віддає більше половини домашнього бюджету.

П’ять років тому економісти заявили, що глобальній світовій економіці настав час змінитися. Саме в березні 2008 року все частіше стало звучати слово “криза”. Хоча спочатку ніхто ї не називав глобальною і мало хто думав, що вона торкнеться стільки країн і триватиме так довго. У ті часи її частіше позначали словами “біржова” або “банківська”.

Більшість країн тоді не звертали уваги на застереження експертів, а глави урядів не хотіли вірити, що національні економіки впадуть у рецесію. На споживчих ринках початок 2008 року виглядав таким собі бенкетом перед епідемією чуми: банки щосили роздавали українцям гроші в борг, висилаючи кредитні картки навіть поштою, а зарплати зростали мало не на 50% в рік.

Загалом, початок 2008 року був раєм для споживачів. І так само, як за часів СРСР всі виробничі показники порівнювали з 1913 роком, ми вирішили порівняти українську економіку і добробут людей з передкризовим періодом. І з’ясувати, подолала чи ні наша країна той економічний крок назад, який стався в 2008-2009 роках.

Промисловість, як на гойдалці

В останні роки українська промисловість кілька разів зростала і стільки ж разів падала. Так, практично до кінця 2008 року спостерігалося зростання економіки, потім був спад. Потім знову почався ріст, а тепер ми знову бачимо уповільнення, яке визнають як експерти, так і чиновники. Пояснюють це просто – попит на зовнішніх ринках скоротився через кризу в Європі.

– Продукція традиційних експортно орієнтованих галузей – металургійної та машинобудівної – продовжує втрачати конкурентоспроможність на світовому ринку, – вважає аналітик Ерсте-Банку Ігор Жолонский. – Уповільнення економічної активності в Україні стало очевидним в 2012 році. Вперше з 2009 року було зафіксовано падіння фізичного обсягу експорту в металургійній і машинобудівній галузі – на 5% і 2% з року в рік. Середнє падіння цін на металургійну та машинобудівну продукцію становило відповідно 15% і 1%.

При цьому зараз спостерігається цікава картина – промисловість демонструє зниження, але споживання продовжує зростати. За словами директора “CASE-Україна” Дмитра Боярчука, виробництво падає вже кілька місяців поспіль.

Підтверджують його слова і дані Держкомстату України. Якщо порівнювати січень 2013 і січень 2008 року, то вантажообіг товарів по країні скоротився майже в півтора рази. Тоді було перевезено за місяць 41 млрд. умовних тонн на кілометр.

А в нинішньому січні ця цифра склала всього 28 млрд тонно-кілометрів. А ось з пасажирським потоком спостерігається стабільність – 9 млрд. проти 10,5 млрд. умовних пасажиро-кілометрів. Невеликий спад можна пояснити проблемами з відміною рейсів “Аеросвіту” і відсутністю тижня різдвяних канікул у цьому році.

Схожа ситуація спостерігається і з сільгосппродукцією – обсяги виробництва м’яса, молока і яєць в 2013 році в порівнянні 2008-м навіть виросли. Тобто їсти ми менше не стали, навіть навпаки.

За словами фахівця, зростання внутрішнього споживання забезпечили зростання доходів у минулому році та зменшення обсягу заощаджень. Частина цих коштів населення витратило на вітчизняні товари – в основному на продукти харчування, одяг і ліки.

Експерти кажуть, що в такій ситуації, коли українська промисловість виробляє все менше продукції, а громадяни не перестають купувати приблизно однакову кількість товарів, сальдо зовнішньої торгівлі буде збільшуватися. За підсумками минулого року негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало 15,8 млрд. доларів. Це найбільший дефіцит торгового балансу за останні п’ять років.

Зарплати і заощадження: у доларах наздогнати

Відразу після девальвації 2008 року, коли курс долара піднявся до 8 гривень за долар, більшість українців вважало, що їхні доходи впали на 60%. Адже в нашій країні звикли прив’язувати зарплату до доларового еквіваленту. На сьогодні доходи населення вже зрівнялися з докризовими.

– Офіційна зарплата в Україні за підсумками минулого року склала 3025 грн., або близько 370 у доларовому еквіваленті, – говорить економіст Олександр Охріменко. І цей показник вищий, ніж до кризи. За підсумками січня – серпня 2008 року офіційна заробітна плата була на рівні 1755 грн., або близько 360 у доларовому еквіваленті. Тому можна сміливо сказати, що рівень офіційної заробітної плати, навіть якщо оцінювати його в звичному перерахунку на долари, досяг і навіть трохи перевищив докризовий рівень.

До речі, за даними Держкомстату, якщо порівнювати січень 2008 і 2013 років, то тут показник ще більш оптимістичний. П’ять років тому середній українець отримував 1521 гривню, або трохи більше 300 доларів при курсі 5,05 грн. / Дол. Сьогодні при середній зарплаті 3000 гривень вона в доларовому еквіваленті становить 368 “зелених”. Отже, ріст – близько 20%.

Правда, і долар в 2013 році вже не той, що був п’ять років тому. Адже США кілька разів проводили грошові емісії, для так званого кількісного пом’якшення. Тобто, простіше кажучи, країна включала “друкарський верстат”, щоб наситити економіку валютою. За оцінками українських економістів, купівельна спроможність долара в Україні падає на 2% в рік, тобто за останні п’ять років купівельна спроможність цієї валюти впала на 12-15%. При зростанні доходів в доларах на 20% ці два показники практично компенсували один одного. Правда, варто врахувати, що ми розглядаємо тільки офіційну зарплату. Яка частина доходів населення перебуває в тіні, за великим рахунком, не знає ніхто.

Ще одним підтвердженням збільшення доходів простих громадян, на думку Олександра Охріменка, можуть бути і обсяги депозитів населення, які в доларовому еквіваленті теж перевищили докризовий рівень. За підсумками 2012 депозитний портфель українців був на рівні 45 млрд., а за станом на 1 вересня 2008 року він був на рівні 41 млрд., в обох випадках мається на увазі в доларовому еквіваленті.

Ну і, нарешті, давайте подивимося на саме близьке для кожного українця співвідношення: наших доходів і цін в магазинах.

За офіційними даними, з початку 2008 року інфляція склала 57%. Тобто, якщо врахувати, що зарплати зросли вдвічі, то купити ми ніби як можемо більше. З іншого боку, інфляцію в статистичному відомстві рахують за самими дешевими продуктами.

Цікавіше було б подивитися на структуру витрат простих громадян. Наприклад, в 2008 році витрати українців на їжу становили 48,9%, а на послуги ЖКГ – 9,1% від загального доходу. Останнє подібне дослідження Держкомстат провів у 2011 році. Тоді на їжу витрачали 52%. Після цього відомство відмовилося від подібних розрахунків.

Так що за цим показником можна оперувати тільки соцопитуваннями. За останніми даними, середньостатистичні родини витрачають на їжу до 60% своїх доходів і ще близько 10% – на послуги ЖКГ. Тобто люди вважають, що життя у них все-таки залишається гіршим, ніж було п’ять років тому.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика