ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Наскільки глибоко може заглянути банк в господарську діяльність клієнта?

діяльність клієнтаЯкі документи і взагалі які параметри господарської діяльності може запросити банк у юридичної особи-клієнта з розрахунково-касового або платіжно-карткового обслуговування? І чим цікавитися у компанії-клієнта пропонує банкам законодавство в світлі останніх його змін?

Почнемо з базового питання. Чи має банк за законом право вимагати у компанії-клієнта з еквайрингу або РКО (в тому числі при співпраці за зарплатним проектом, корпоративних картках, інкасації) будь-які документи про господарську діяльність – крім статутних та реєстраційних документів компанії та особистих документів її керівників?

Відповідь проста: таке право у банків є – як у суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Теорія безпеки фінансових операцій свідчить: при будь-якій фінансовій послузі «суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати інформацію стосовно ідентифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану».

А наступний дев’ятий пункт дев’ятої статті і вся десята стаття дозволяє банкам (і іншим суб’єктам фінансового моніторингу) відмовити у наданні будь-яких фінансових послуг тим клієнтам, хто всю інформацію про зміст своєї діяльності і фінансовий стан не надав.

Трохи далі той же Закон (стаття 9, пункт 12, підпункт 3 з поправками від 7 квітня 2011 року) детально розписує, які документи входять в категорію «ідентифікація юридичної особи».

Для юридичних осіб ідентифікація може мати на увазі крім базових документів:

  • дані про всіх власників істотної частки в підприємстві;
  • дані про всіх осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном компанії;
  • дані про органи управління компанією та їх склад;
  • дані про контролерів юридичної особи.

Про «зміст діяльності» та «фінансовий стан» компаній-клієнтів згідно великого ряду нормативів НБУ можуть свідчити:

  • дані про основних контрагентів;
  • характеристики джерел надходження грошових коштів;
  • орієнтовні середньомісячні обсяги надходжень;
  • кількість проведених операцій за місяць;
  • максимальний обсяг однієї операції.

При цьому в нормативах, на відміну від Закону, присутній оборот «та інші документи» – що дає широке поле для внутрішньобанківських розробок бажаних векторів отримання інформації.

Зрозуміло, банк стільки бізнес-інформації про вас, швидше за все, не потребує – якщо мова не йде про видачу позики. Але право вимагати все це при наданні будь-якої, самої дріб’язкової фінансової послуги у нього однозначно є. При цьому будь-який суб’єкт фінансового моніторингу самостійно вирішує, що саме розуміти під «даними» («відомостями») в наведених списках, що – під прописаною в Законі «істотною» часткою в підприємстві, і нарешті, що з цього списку не запитувати взагалі. У підсумку доведеться констатувати, що теоретично банк має право дізнатися про вас не набагато менше, ніж податкові органи – хіба що на добровільній основі.

А тепер розглянемо детальніше можливі інформаційні «наміри» банків при придбанні у них компаніями тих чи інших фінансових продуктів.

Відкриття рахунку юридичної особи

Природно, відкриття першого рахунку нового підприємства малого або середнього бізнесу теоретично відрізняється від відкриття чергового рахунку давно працюючою компанією. У першому випадку заглибитися банку в вашу господарську діяльність нереально «за відсутністю такої». І навіть якщо вам запропонують анкету з орієнтовними прогнозними пунктами майбутньої господарської діяльності, ви не можете нести відповідальності, якщо прописані вами параметри потім абсолютно не збудуться.

А ось якщо рахунок у компанії не перший, і вона не нова – тоді, як мовиться, можливі варіанти. «Інформацію про господарську діяльність підприємства надавати не потрібно ні при відкритті рахунку, ні при подальшому розрахунково-касовому обслуговуванні, за винятком операцій з іноземною валютою на міжбанку”, – запевняє директор департаменту розробки банківських продуктів Астра Банку Сергій Міщенко.

Однак ще троє банкірів описали ситуацію протилежним чином (хоч це і не означає, що в нижче названих банках такі документи вимагають обов’язково).

«Фінансова звітність за останній звітний період, заповнення деяких анкетних даних щодо фінансово-майнового стану підприємства і тому подібне», – такий базовий список необхідної для відкриття рахунку юрособи інформації про його господарську діяльність оголосив Станіслав Свір, начальник управління корпоративного бізнесу документів АКТАБАНК.

Загальне теоретичне слідування букві Закону «Про протидію відмиванню коштів» також висловили представники Південкомбанк та Всеукраїнського Банку Розвитку. І все ж підкреслимо готовність банків – навіть у випадку підвищеної уваги до господарства клієнта при відкритті рахунку – обмежитися анкетним опитуванням, наприклад, про майновий баланс компанії, не вдаючись до суворих документальних вимог.

Зарплатні і корпоративні картки

Всі опитані нами банкіри одноголосно запевнили, що для оформлення зарплатних і корпоративних карт ніякої інформації про господарську діяльність компанії не може вимагатися ні до оформлення договору, ні в ході використання корпоративної карти.

Однак, зрозуміло, майбутні обороти по таких платіжних проектах оголосити доведеться обов’язково і як можна більш точно – від оборотів часто залежать і тарифи, а в разі корпоративної карти і ліміти.

Інкасація, еквайринг

Інкасація та еквайринг відрізняються необхідністю отримання технічної інформації про торговельних точках, умов їх роботи та особливості касових місць. За словами банкірів, можливо і попереднє особисте відвідування співробітниками банку цих точок для візуального підтвердження поданої вами інформації.

Зрозуміло, як і у випадку спеціальних карткових платіжних засобів, і при інкасації, і при еквайрингу необхідно оприлюднення майбутніх оборотів, від яких нерідко залежать тарифи (при чому також мова піде і про регулярність надходження «частин» цього обороту – можливо, знадобиться вказати не тільки середньомісячний оборот, але й оборот в день). Нарешті, у разі еквайрингу банк повинен розрахувати, яку частину платежів від даного обороту в даній точці можна очікувати в найближчі роки за допомогою саме карт, а не готівки.

У підсумку, при еквайрингу та «абонементної» інкасації (з оплатою за місяць і регулярних виїздах) банк з великою ймовірністю може запросити документальне підтвердження середньомісячних касових оборотів. Але все ж є і ймовірність того, що банк повірить вашій анкеті «на слово». Одноразова ж інкасація ні якої попередньої документації зазвичай не потребує.

«При підписанні договорів на надання будь-яких спеціальних послуг може вимагатися обмежений обсяг інформації, необхідний банку для прийняття рішення щодо даної послуги (наприклад, при підписанні договору еквайрингу банк може оцінювати потенційний обсяг і стабільність розрахунків по встановленню POS-терміналу, і з цією метою може запитуватися інформація про торгову точку, умови її роботи)», – зазначив для нас представник Акта банку.

Внутрішньо українські операції з рахунком

У більшості випадків документи про походження гривневих коштів при поповненні рахунку компанії готівкою або з іншого рахунку не потрібно. Але є і винятки.

«Банк може вимагати документи про походження коштів при безготівковому зарахуванні на поточний рахунок суб’єкта господарювання, якщо ця операція підлягає фінансовому моніторингу», – підкреслив представник Всеукраїнського Банку Розвитку. Обов’язковому ж моніторингу підлягають (стаття 15 все того ж Закону), перш за все, такі внутрішньо українські операції з рахунками юросіб та СПД на суми понад 150 тисяч гривень:

  • перевід таких сум у той же або в наступний день після поповнення рахунку такими сумами готівкою;
  • поповнення на такі суми готівкою або переведення в готівку таких сум з рахунку компаніями, період діяльності яких не перевищує трьох місяців або за таким рахунком, по якому не проводились операції понад три місяці з дня його відкриття;
  • всі вхідні і вихідні страхові транзакції на такі суми;
  • видача компанією позики небанківській компанії чи особі декілька разів за один день (а також ряд інших рідкісних платежів, які можна дізнатися в статті 15 Закону про протидію відмиванню коштів).

Таким чином, нова (менше, ніж тримісячна) компанія теоретично зобов’язана надавати документи про походження всякого входження гривневого платежу в обсязі понад еквівалент 19 тисяч доларів – так само як і причини одноразового переведення в готівку гривні в обсязі вище еквіваленту 19 тисяч $. Спробу ж одноразово перерахувати такі ж суми українській страховій компанії або отримати від когось подібні страхові суми теоретично банк зажадає обґрунтувати документально і не тільки нової, але і взагалі будь-якої компанії.

Операції з інвалютою і зарубіжними рахунками

Нарешті, на другому по строгості місці після видачі позик підходять банки до господарської документації клієнта при всіх зовнішньоекономічних операціях.

«При надходженні / списанні валютної виручки, проведенні операцій купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України обов’язково необхідно надавати в банк зовнішньоекономічні контракти і документи, що підтверджують проведення даної валютної операції (інвойси, вантажо-таможні накладні)», – зазначила Ірина Понирко, начальник Управління організації продаж корпоративним клієнтам Південкомбанку.

Крім зазначених варіантів підставою для купівлі-продажу валюти або її переказу за кордон може бути і документально оформлений вашою ж компанією розрахунок витрат на відрядження або експлуатаційні витрати за кордоном. У будь-якому випадку підтвердити «папером з печатками та підписами» участь такого переведення або іншої валютної операції в тій чи іншій вашій господарській операції банк зажадає неминуче.

Принагідно зауважимо, що дати контрактів, під які банк для вас повинен придбати інвалюту на міжбанку, не можуть ставитися до чисел «через два тижні» або пізніше того. «Куплену на МВРУ іноземну валюту клієнт банку зобов’язаний використовувати протягом десяти днів з моменту покупки на цілі, вказані в заявці на купівлю. У разі невикористання куплена іноземна валюта підлягає продажу на МВРУ», – оголошує нормативи представник Всеукраїнського Банку Розвитку.

Зважаючи на це при купівлі інвалюти за допомогою одного банку з подальшою оплатою зовнішньоекономічного контракту через іншу фінустанову будьте готові до наступного навантаження. Перший банк зажадає від вас не тільки документи про планований міжнародний контракт (до валютної операції), але ви повинні будете після такої операції надати документи про оплату саме цього контракту саме вами і саме в строго зазначений термін.

Нарешті, зауважимо, що вже частково стаття 15 Закону про протидію відмиванню коштів містить чимало пунктів про ЗЕД. Так, обов’язковому моніторингу підлягають зовнішньоекономічні операції при сумах вище еквіваленту 150 тисяч гривень:

  • всі транзакції за міжнародними контрактами, які не передбачають прямі поставки через кордон товарів, робіт або послуг;
  • перевід з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону і перевід на такі рахунки з України;
  • перевід із зон, визначених нашим урядом як офшор або в такі зони.

Що запросить банк у цьому випадку – крім «звичайних» документів, неодмінно запитуваних при будь-якій транзакції через кордон – передбачити наперед неможливо. Можливо, що «звичайних» документів буде достатньо, тоді ваша транзакція здійсниться.

Важливіше інше: якщо за всіма «немоніторінговими» операціями розкриття банківської таємниці можливе лише за рішенням суду та в деяких чітко визначених «наближених» до судово-виконавчих рішень випадків (і навіть податкова може отримати у банку лише підтвердження факту наявності рахунків, але не більше того ) – то детальну інформацію про «моніторингових» операціях може запитувати у банків Держфінмоніторинг.

І хоча цій організації банк все одно не повідомить ніяку іншу наявну в нього інформацію про вашу господарську діяльність – але Держфінмоніторинг у цьому і не потребує; його власні фіскально-організаторські повноваження загрозливо широкі.

Резюме

Якщо мова не йде про кредит (документи для компаній про які ми вже описували), компаніям навряд чи варто побоюватися надмірної уваги банків до вашої діяльності, хоч вони і мають на таку увагу найширші права. Максимум, потрібно документи про ті чи інші ваші загальні обороти, без балансового розподілу доходів / збитків.

Складніше, якщо мова йде про інвалюті: без документів про цільове її призначення або походження компанії не обійтися. Втім, одних цих «цільових» документів банку зазвичай цілком достатньо; іншими аспектами вашого господарства банк і в цьому випадку не цікавиться.

А ось найгірше при попаданні вашої транзакції в будь-яку з категорій обов’язкового моніторингу. Тоді цілком імовірно підвищена вимоглива увага банку до вашої госпдіяльності на рівні серйозних документів про неї. А потім, «через голову банку», ще більш пильну увагу держслужб до вашої діяльності може ініціювати та Держфінмоніторинг.

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика