ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Газова головоломка: чому квартплата стала настільки дорогою і буде ще дорожчою?

квартплата

Зростання світових цін на енергоресурси в останні роки, незважаючи на декларації та обіцянки наших чиновників, привели до того, що зараз Україна отримує російське паливо за ціною 425 $ за 1000 куб. м. Нинішній формат газових відносин двох країн такий, що ціна для нас, незважаючи на всі знижки, як і раніше прямо зав’язана з світовою кон’юнктурою цін. І ці ціни незалежно від бажання України продовжують рости. Для кінцевих споживачів з урахуванням податків і транспорту всередині країни (станом на осінь) блакитне паливо тепер обходиться десь у 540 $. До слова, для сусідньої Білорусі, яка зберігала всі ці роки найтісніші зв’язки з Росією і нині бере участь з нею в створенні Митного союзу, ціна непорушна – 165 $.

Якщо порівнювати з 2005 р., коли Україна отримувала газ по 45 $, але вирішила піти на конфлікти з РФ в усіх напрямках і під гаслом так званої диверсифікації газових поставок прискорила свій “рух у Європу”, ціна газу для нас зросла майже дев’ятикратно! У доларовому еквіваленті за той же час тарифи ЖКГ для пересічних українців піднялися приблизно втричі.

Проста математика показує, що нинішні тарифи ЖКГ – на жаль, далеко не кінець, а лише початок. Якщо врахувати оцінки, висловлювані в уряді, тарифи для населення потрібно піднімати ще мінімум удвічі. І логіка тут дуже проста: інакше Україні просто нічим буде платити за газ і тоді наша економіка вже точно зупиниться.

Частково різницю між ціною імпортного палива і тарифами ЖКГ протягом ряду років державі вдавалося покривати за рахунок власного видобутку (хоча тут можливості давно вичерпані), а також промисловості, яка платила повну ціну. Однак ситуація швидко змінюється. Проблема в тому, що з сьогоднішніми цінами на газ багато металургійних та хімічних підприємств, вкрай залежні від нього. Якщо ціни продовжать зростати, заводи доведеться зупинити. Олігархи, які ними керують, не будуть працювати собі у збиток. І зроблять це приблизно так, як це вже було з металургійними та хімпідприємствами в 2009 р., коли попит на їх продукцію в світі різко впав (до речі, зараз він знову падає!), а енергоресурси в світі і в Україні продовжували дорожчати.

Ще одним (і, мабуть, головним!) джерелом утримання вітчизняної економіки на плаву досі були зовнішні позики. Зростаючі дисбаланси держава могла абияк покривати, беручи кредити МВФ з 2008 р. Натомість за вимогами самого МВФ – підвищувалися тарифи і, до речі, у нас почалася знаменита пенсійна реформа.

Але зараз з кредитами проблеми. На сьогоднішній день на відміну від ситуації до кризи наша країна серед великих і самих ризикових боржників. Так як в минулі роки кредитів уже набрано дуже багато, на 2013-2014 рр.. припадає якраз пік наших виплат за відсотками і кредитами, набраними в останні чотири роки.

Загалом, невипадково Україна сьогодні в числі країн з найбільшим ризиком дефолту. Тобто виникнення ситуації, коли держава не в силах погашати борги. Щоб було зрозуміліше – дефолт країни для простого громадянина це навіть не 2008 р. (тоді дефолту нам вдалося уникнути за рахунок позик МВФ), а це коли за лічені дні національна валюта знецінюється відразу в кілька разів, ну, а слідом за нею – пропорційно ростуть і ціни в магазинах. Щось на зразок початку 90-х.

Що ж, саме час сказати про головне. За всі прожекти і прорахунки наших політиків, а також олігархів, які стоять за ними – починаючи від ворожих дій і заяв по відношенню до Росії та закінчуючи балаканиною про євроінтеграцію – платити, в кінцевому рахунку, кожному з нас зі своєї кишені. Що найбільш виразно і продемонструвала вся історія українсько-російських відносин після 2005 р. Питання тільки в тому, чи готові українці платити за продовження такої політики підвищенням тих же квартплат ще вдвічі? Або хоча б на 30-40%?

Навіть, якщо, припустимо, деякі співгромадяни і готові були б на такі жертви, що буде, якщо побоювання знову підтвердяться (а чи вірив хтось в погані прогнози ще влітку 2008-го?). І мільйон українців просто втратить роботу – услід за новим обвалом національної промисловості? Якщо, припустимо, українська металургія перестане нести мільярдні доходи в бюджет (або навіть трохи скоротить їх), тоді просто нічим буде платити не тільки пенсії і зарплати, один за іншим поваляться малий і середній бізнес, знову знеціняться заощадження…

 

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика