ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Уряд повертає імпортерів і експортерів у минуле

імпортери експортери

Завищена планка митних зборів до держскарбниці на тлі охолодження світової економіки може сповільнити реалізацію в Україні митної реформи, яку досить позитивно сприйняв бізнес. Чи вдасться цього уникнути, залежить у тому числі від успішності боротьби Держмитслужби з сірим імпортом.

Бізнес в цілому схвально відгукується про перші три місяці дії Митного кодексу, відзначає співголова комітету з питань митної політики Американської торговельної палати Ігор Даньков. Експерт вказує, зокрема, на відповідність регламентів визначення митної вартості, передбаченої в документі, стандартам СОТ та ЄС, які все масштабніше застосовуються на практиці.

Співголова митного комітету Європейської бізнес-асоціації Денис Щендрік доповнює, що найбільш відчутним позитивом для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності стало вдосконалення процедур при проходженні митного контролю (швидкість і простота оформлення товарів і т.д.).

Однак бізнес висловлює побоювання щодо завищених макропоказників, які закладені в бюджеті і на основі яких розраховані плани митних надходжень. «У нас 0% інфляція, а бюджетні доходи прораховані при інфляції 7,9%. Тенденція зростання витрат держбюджету випереджає тенденцію зростання його доходів», – констатує старший радник« Альфа-банку (Україна)» Роман Шпек.

На думку експертів, навіть за незначного недовиконання затверджених бюджетних орієнтирів (у січні-серпні Держмитслужба виконала бюджетний розпис на 98,7%) Кабмін може підштовхувати ДМСУ до посилення контролю при «розмитненні» товарів. «Навіть невелике невиконання плану може направити позитивні моменти Митного кодексу в не дуже позитивне русло», – побоюється Денис Щендрік.

За словами аналітиків, поточне уповільнення зростання митних платежів до держскарбниці обумовлено, перш за все, охолодженням світової і, як наслідок, української економіки, що пригальмовує зовнішню торгівлю. Якщо в січні-травні імпорт, з якого сплачувались мито і ПДВ, ріс на 16,7%, то в червні-серпні – не більше ніж на 12%.

Зумовити такий статус-кво могло також ослаблення курсу євро, що знижує середній рівень митної вартості імпортних товарів, а також зміни в структурі імпорту, зокрема, скорочення закупівель газу (за даними Мінвуглепрому, на 39% за сім місяців порівняно з цим же періодом 2011 р.).

«Без урахування надходжень від імпорту газу в минулому році, у нас податкові платежі зросли на 20% за вісім місяців. Це при тому, що темпи зростання імпорту затверджені на рівні 10-11% », – підтверджує здогадки аналітиків начальник управління адміністрування митних платежів ДМСУ Віталій Зварич.

У той же час, як недавно звертали увагу в УСПП, деякі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності за останні три місяці могли скористатися ослабленням митного контролю, яке передбачено Митним кодексом.

За даними ДМСУ, після вступу документа в силу кількість перевірок вантажів на митниці скоротилося майже втричі. Якщо раніше вони покривали 19% від товарообігу, то зараз – 7%. «У порівнянні з літом 2011 р. 57% товарів подешевшали. Причому подешевшала їх контрактна вартість. Це не у всіх випадках відповідає дійсності », – доповнює Віталій Зварич.

Домогтися стабільності своїх митних доходів держава могла б за рахунок детінізації зовнішньої торгівлі. А забезпечити це можна, отримавши доступ до митній статистиці європейських країн. Як розповідає Роман Шпек (екс-посол України в ЄС), такі питання ставилися перед Євросоюзом ще десять років тому, але безрезультатно. «В умовах економічного спаду в Європі їм буде складно прийняти таке рішення, тому що вони всіма силами намагаються виштовхнути свої товари на сусідні території», – переконаний експерт.

За словами ад’ютанта економічного відділу посольства Франції в Україні Юлії Сотье, каменем спотикання для співробітництва українських та західних митних органів є ризик поширення конфіденційної інформації про приватних структурах.

Однак директор департаменту митного контролю та оформлення Держмитслужби Сергій Сьомка підкреслює, що українська митниця не ставить питання про обмін інформацією приватного характеру між країнами, а говорить лише про дані, які містяться у вантажних митних деклараціях ЄС. «Ми отримуємо ці дані, але із запізненням – лише тоді, коли вантаж вже надходить на територію країни», – уточнює митник.

Сергій Сьомка запевняє, що в Єврокомісії поступово з’являється розуміння того, що така інформація потрібна не тільки Україні, але і ЄС. За даними представника ДМСУ, вже створена спільна робоча група, яка буде відпрацьовувати ці питання. Перше її засідання відбудеться у вересні. Обмін же інформацією може початися в кінці 2012 р. – початку 2013 р. За словами Сергія Сьомки, певні зрушення в цьому ж контексті є і на переговорах з Китаєм.

На думку ж голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталія Хомутинніка, поточне зменшення податкових платежів в цілому є незначним і закономірним, враховуючи більш ліберальний (законодавчо визначений) підхід ДМСУ до визначення митної вартості товарів на основі ціни угод господарюючих суб’єктів.

«Застосування нової редакції Митного кодексу з часом дасть набагато більше надходжень. Якщо бізнес почне працювати легально і буде почувати, що ніхто не буде йому ставити перешкоди, то товарообіг і податкові платежі, безумовно, збільшаться», – прогнозує парламентарій.

 

Читайте також на cайті:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика