ФІНАНСОВІ НОВИНИ УКРАЇНИ

postheadericon Пенсіонерам та пільговикам знизять виплати

закон України про пенсійну реформуУ судових розглядах про перерахунок пільг і пенсій поставлена жирна крапка. Конституційний Cуд оприлюднив рішення, згідно з яким Феміда при розгляді справ про соціальні виплати населенню може і повинна керуватися не тільки законами, а й актами Кабінету Міністрів. Таким чином, влада отримала механізм легального зменшення тих соцвиплат, які фінансуються з держбюджету. Правда, аналітики впевнені, що уряд скористається цим механізмом тільки в «аварійній» ситуації.

Хвиля судових позовів з боку чорнобильців, афганців та інших пільговиків, незадоволених зменшенням соцвиплат в бюджеті-2012, з минулого року захлеснула країну. Причому суди різних інстанцій ухвалювали за однаковими справах різні, часто протилежні рішення. Десь суддя керувався Конституцією, десь – законом про держбюджет. Так що подача заяви перетворилася на своєрідну лотерею.

Тому місяць тому Конституційний Суд України визнав за урядом право визначати порядок і розмір соціальних виплат. Простіше кажучи, якщо в бюджеті гроші є, пенсії можна збільшувати. Якщо ж грошей немає, держава може скоротити виплати. «Здійснення соціально-економічних прав людини в значній мірі залежить від фінансового становища країни», – обгрунтував КСУ.

Як виявилося, це роз’яснення не прибрало спірних моментів у судових процесах. У результаті вчора Конституційний Суд оприлюднив нове рішення, яке доповнює попереднє. Документ чорним по білому наказує всім судам у справах про перегляд пільг і соціальних виплат з бюджету керуватися принципом законності. «Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. У тому числі і нормативно-правових актів», – йдеться в рішенні суду. Раніше суди часто приймали рішення, грунтуючись лише на нормі Конституції про те, що соціальні виплати не можна знижувати.

Простіше кажучи, суддям дали не тільки право, але і пряму указку: приймати до уваги нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, видані на виконання Бюджетного кодексу та закону про держбюджет. А це, в свою чергу, означає, що незадоволені пониженням соцвиплат пільговики правди в судах більше не знайдуть.

Нове рішення Конституційного Суду відразу ж викликало резонанс і самі суперечливі відгуки. Приміром, глава Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Ярослав Сушкевич не задоволений судовим рішенням. «Кілька років тому Конституційний Суд прийняв рішення про те, що уряд не має права торкатися питань нарахування соцвиплат, це виняткова компетенція парламенту. Зараз виходить, що той же орган з того ж питання приймає зовсім протилежне рішення. Це мімікрія судової гілки влади під мінливі політичні інтереси», – сказав Сушкевич.

Думку депутата підтримує Павло Розенко, колишній заступник міністра праці та соціальної політики, а нині провідний експерт Центру Разумкова. На його думку, рішення КСУ далеко від норм чинного законодавства і носить відверто політичний характер. До того ж хвиля судових позовів не припиниться. Правда, рішень на користь позивачів тепер практично не буде – впевнений Розенко.

Інші аналітики вважають рішення суду цілком логічним. «З точки зору здорового глузду ні у суду, ні в уряду іншого шляху просто не було, – пояснює Максим Борода, директор програми «Економічна політика і бізнес» Українського інституту публічної політики. – За чинним законодавством, кількість пільг і пільговиків в країні надмірна і непідйомна для держави. Ситуація, коли більше третини населення претендує на різні види соціальної допомоги, абсурдна. Адже іншим двом третинам в такому разі доведеться працювати тільки на виплату пільг».

На виконання всіх соціальних гарантій, які існують в законодавстві, знадобиться половина або всі гроші держбюджету. Якби Конституційний Суд прийняв інше рішення, державу була б свідомо доведено до банкрутства, впевнений Борода. Крім того, суд доситатньо обгрунтував свою нинішню позицію: прийняття судових рішень дійсно має грунтуватися на всьому масиві законодавчих актів.

«Правове поле Україна сформовано таким чином, що суди керуються законами виходячи з їх статусу, – пояснює екс-міністр праці і соціальної політики Михайло Папієв. – У ситуації з пільгами спочатку йде Конституція, потім Бюджетний кодекс, а потім закон про держбюджет на поточний рік. Однак розглядати одну норму у відриві від всіх інших не можна, і в цьому плані рішення КСУ правильне. Все-таки, пільги відносяться до соціально-економічних витрат держави. А економіка країни будується на основі держбюджету, а не Конституції».

Втім, отримавши можливість скорочувати соціальні виплати, Кабінет Міністрів може нею не скористатися. «Зараз уряду потрібно збити хвилю судових позовів і до певної міри послабити навантаження на бюджет, – пояснює Розенко. – Зробити це, безумовно, вдасться. Але використовувати рішення КСУ як стоп-кран для виплати пільг влада не буде. Адже в самому тексті рішення чітко сказано: суди можуть керуватися тільки тими актами Кабінету Міністрів, які видані на виконання закону про держбюджет на поточний рік». А поточний рік в Україні передвиборчий, нагадує експерт. Тому влада буде не скорочувати, а збільшувати соціальні витрати.

——————–

Новые кухни на заказ в спб? grafskiekuhni.spb.ru кухни от производителя

Публікації по темі:



Залишити коментар

При використанні матеріалів сайту "Економічні новини" обовязковим є гіперпосилання на MONEY-NEWS.TE.UA, відкрите для індексації пошуковими системами
Яндекс.Метрика